Справа № 357/2420/25
1-кп/357/594/25
07.10.2025 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_2 ,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_3 ,
захисник: ОСОБА_4 ,
захисник: ОСОБА_5 ,
обвинувачені: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
потерпілі: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біла Церква, Київської області, кримінальне провадження №12025111030000016 від 01.01.2025, за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період військової частини НОМЕР_1 , солдат, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, працюючого головним інженером ТОВ «Пач Білдінг», проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 296 КК України,
До суду надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 296 КК України, під час судового розгляду учасниками кримінального провадження укладена угода про визнання винуватості.
Так, встановлено, що солдат ОСОБА_7 в порушення ст. 68 Конституції України, ст.ст. 4, 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в період приблизно з 13 години 20 хвилин до 13 години 30 хвилин 01.01.2025, діючи умисно, спільно з ОСОБА_6 групою осіб, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи в громадському місці, реалізуючи свій протиправний умисел, нахабно та зухвало, з метою вчинення хуліганських дій, грубо порушуючи громадський порядок, зневажаючи загальноприйнятими нормами моралі та відкрито демонструючи свою грубу поведінку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, перебуваючи на 8 поверсі під'їзду №1 багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , погрожували ОСОБА_8 фізичною розправою, висловлювались грубою нецензурною лайкою, порушивши при цьому спокій мешканців будинку, та нанесли не менше 6 ударів руками та ногами по голові та кінцівках ОСОБА_8 , внаслідок чого, останній отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, садна на голові та кінцівках, синця в правій навколооічній ділянці.
Він же, в порушення ст. 30 Конституції України, ст.ст. 4, 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно і протиправно, приблизно о 13 годині 26 хвилин 01.01.2025, перебуваючи на 8 поверсі під'їзду №1 будинку АДРЕСА_2 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на незаконне проникнення до житла, без згоди потерпілої ОСОБА_9 , незаконно та безпідставно, з застосуванням сили проник до належної ОСОБА_9 квартири АДРЕСА_3 , чим порушив право потерпілої на недоторканність житла.
Дії обвинуваченого ОСОБА_7 належить кваліфікувати за ч. ч. 2 ст. 296 КК України, а саме, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, та за ч. 1 ст. 162 КК України, а саме, як незаконне проникнення до житла.
Так, солдат та ОСОБА_6 в порушення ст. 68 Конституції України, в період приблизно з 13 години 20 хвилин до 13 години 30 хвилин 01.01.2025, діючи умисно, спільно з ОСОБА_7 групою осіб, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи в громадському місці, реалізуючи свій протиправний умисел, нахабно та зухвало, з метою вчинення хуліганських дій, грубо порушуючи громадський порядок, зневажаючи загальноприйнятими нормами моралі та відкрито демонструючи свою грубу поведінку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, перебуваючи на 8 поверсі під'їзду №1 багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , погрожували ОСОБА_8 фізичною розправою, висловлювались грубою нецензурною лайкою, порушивши при цьому спокій мешканців будинку, та нанесли не менше 6 ударів руками та ногами по голові та кінцівках ОСОБА_8 , внаслідок чого, останній отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, садна на голові та кінцівках, синця в правій навколооічній ділянці.
Він же, в порушення ст. 30 Конституції України, діючи умисно і протиправно, приблизно о 13 годині 26 хвилин 01.01.2025, перебуваючи на 8 поверсі під'їзду №1 будинку АДРЕСА_2 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на незаконне проникнення до житла, без згоди потерпілої ОСОБА_9 , незаконно та безпідставно, з застосуванням сили проник до належної ОСОБА_9 квартири АДРЕСА_3 , чим порушив право потерпілої на недоторканність житла.
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 належить кваліфікувати за ч. 2 ст. 296 КК України, а саме, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, та за ч. 1 ст. 162 КК України, а саме, як незаконне проникнення до житла.
07.10.2025 відповідно до вимог ст. 472 КПК України, між прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_7 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , укладено угоду про визнання винуватості, за письмової згоди потерпілих.
Крім того, 07.10.2025 відповідно до вимог ст. 472 КПК України, між прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_6 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості, за письмової згоди потерпілих.
Враховуючи, що угоди про визнання винуватості від 07.10.2025 укладені між прокурором та обвинуваченими у присутності захисників подані до суду під час судового провадження, суд відповідно до вимог, передбачених ч. 3 ст. 474 КПК України невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 162 КК України, розкаювався та визнав всі фактичні обставини, які викладені у формулюванні обвинувачення та від надання показань відмовився. Наполягав на затвердженні укладеної угоди.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 162 КК України, розкаювався та визнав всі фактичні обставини, які викладені у формулюванні обвинувачення та від надання показань відмовився. Наполягав на затвердженні укладеної угоди.
Потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні надали згоду на затвердження вказаної угоди, що підтвердили письмовими заявами, просили при призначенні покарання застосувати до обвинувачених іспитовий строк, достатній для їх виправлення.
Прокурор у судовому засіданні, вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Захисники у судовому засіданні просили затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання з іспитовим строком один рік.
За умовами цих угоди сторони, а саме прокурор - ОСОБА_3 та обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинувачених за ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 162 КК України та істотних для цього кримінального провадження обставин, обвинувачені беззастережно визнали свою винуватість за ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 162 КК України у зазначених діях.
Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке має понести ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 296 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, за ч. 1 ст. 162 КК України - у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом повного складання призначених покарань остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку, визначеного судом, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке має понести ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 296 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, за ч. 1 ст. 162 КК України - у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом повного складання призначених покарань остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку, визначеного судом, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
В угодах передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_7 обвинувачення, обставини, що пом'якшують покарання відсутні, обставиною, що обтяжує покарання є вчинення кримінальних правопорушень особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Крім цього при призначенні покарання сторонами угоди враховані дані про особу обвинуваченого, а саме, що останній у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра на обліку не перебуває, раніше не судимий, неодружений, у якого відсутні на утриманні члени сім'ї, які у розумінні Сімейного Кодексу України, являються учасниками сімейних правовідносин з останнім, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період військової частини НОМЕР_1 , солдат, має місце реєстрації, яке співпадає з його місцем проживання.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого ОСОБА_6 обвинувачення, обставини, що пом'якшують покарання відсутні, обставиною, що обтяжує покарання є вчинення кримінальних правопорушень особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Крім цього при призначенні покарання сторонами угоди враховані дані про особу обвинуваченого, а саме, що останній у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра на обліку не перебуває, раніше не судимий, неодружений, у якого відсутні на утриманні члени сім'ї, які у розумінні Сімейного Кодексу України, являються учасниками сімейних правовідносин з останнім, працюючий головним інженером ТОВ «Пач Білдінг», має місце реєстрації, яке співпадає з його місцем проживання.
Таким чином, судом встановлено, що обвинувачені можуть виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених статтями 50, 65, 68 КК України, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про можливість затвердження угод про визнання винуватості і призначення обвинуваченим узгодженого сторонами покарання.
Вирішуючи питання про затвердження угод про визнання винуватості, суд зважає на таке.
Згідно зі ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Суд встановив, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є проступком, та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином. При цьому суд з'ясував, що обвинувачені цілком розуміють права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом.
Також суд переконався, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також суд встановив, що умови цієї угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку про можливість затвердження угод про визнання винуватості і призначення обвинуваченим узгодженого сторонами покарання.
Судом установлено, що під час досудового розслідування відносно ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі Київській слідчий ізолятор Міністерство юстиції України, строк якого ухвалами суду продовжувався, в останній раз по 07.11.2025.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 було затримано 01.01.2025 о 13:52 год.
Отже, в строк відбування покарання ОСОБА_6 має бути зарахований строк попереднього ув'язнення, а саме: відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, починаючи з 01.01.2025 до дня звільнення з під варти, тобто до 07.10.2025, - з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
За клопотанням прокурора запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою скасувати.
Крім того, судом установлено, що під час досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , 03.01.2025 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на певний період доби, строк якого ухвалами суду продовжувався, в останній раз по 07.11.2025.
За клопотанням прокурора запобіжний захід відносно ОСОБА_7 у вигляді домашнього арешту скасувати.
Долю речових доказів по справі суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати - в межах обвинувачення підлягають стягненню з обвинувачених у порядку статей 122, 124 КПК України. Цивільний позов не заявлявся.
Керуючись статтями 373, 374, 474, 475 КПК України, суд,
Угоду від 07.10.2025 про визнання винуватості, укладену між прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7 - затвердити.
ОСОБА_7 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні, передбаченого ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 162 КК України, за якими призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 07.10.2025 покарання:
- за ч. 2 ст. 296 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;
- за ч. 1 ст. 162 КК України - у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом складання призначених покарань остаточно призначити покарання ОСОБА_7 у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_7 :
1) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
2) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
3) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
4) не наближатися на відстань менше 10 м до місця, де потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , можуть постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
5) не спілкуватися у будь-який спосіб із потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді домашнього арешту скасувати.
Угоду від 07.10.2025 про визнання винуватості, укладену між прокурором Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 - затвердити.
ОСОБА_6 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні, передбаченого ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 162 КК України, за якими призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 07.10.2025 покарання:
- за ч. 2 ст. 296 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;
- за ч. 1 ст. 162 КК України - у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом складання призначених покарань остаточно призначити покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 :
1) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
2) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
3) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
4) не наближатися на відстань менше 10 м до місця, де потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , можуть постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
5) не спілкуватися у будь-який спосіб із потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою скасувати.
Звільнити ОСОБА_6 з-під варти з зали суду негайно.
У разі скасування відбування покарання з випробуванням та направлення ОСОБА_6 до відбуття покарання у виді позбавлення волі за даним вироком, зарахувати ОСОБА_6 строк його попереднього ув'язнення з 01.01.2025 до дня звільнення з під варти, тобто до 07.10.2025, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі на підставі ст. 72 КК України.
На підставі статей 122-124 КПК України стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь держави витрати за проведення судової експертизи в сумі 9550,80 грн.
Речові докази: змиви, здійснені з затвора, рукоятки та спускового гачка, виявленого в ході ОМП від 01.01.2025 пістолету ОСОБА_11 , що знаходяться в камері зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області - після вступу вироку в законну силу знищити.
Самозарядний пістолет ФОРТ17Р калібру 9 мм серії НОМЕР_2 , - що знаходиться в камері зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області - після вступу вироку в законну силу повернути власнику ОСОБА_8 .
Три гільзи з маркуванням « ОСОБА_12 калібру 9 мм Р.А., одну кулю калібру 9 мм Р.А./.38-R, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області - після вступу вироку в закон силу знищити.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ст. 473 КПК України.
Обвинувачений та захисник мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
Суддя: ОСОБА_13