Справа № 357/14739/25
3/357/5965/25
07.10.2025 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого двірником на ТОВ «Гіпроп», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 виданий 22.03.2017 Пенсійним фондом України, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
19.08.2025 близько 16:00 год ОСОБА_1 ухилявся від виконання батьківських обов'язків, передбачених ст. 150 СК України щодо свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проявилось в тому, що він залишив малолітнього сина на кухні свого помешкання без нагляду та малолітній ОСОБА_2 випав з вікна другого поверху та отримав тілесні ушкодження, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
За даним фактом стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 857706 від 20.08.2025 за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав у повному обсязі та щиро розкаявся.
Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до них матеріали, дійшла наступного висновку.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до положень ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Наразі, положення ст. 155 вказаного Кодексу визначають, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини і ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Диспозицією ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Окрім визнання своєї винуватості самим правопорушником, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення ВАД № 857706 від 20.08.2025, у якому викладені фактичні обставини справи; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 19.08.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 19.08.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 19.08.2025; фото таблицею до протоколу огляду приміщення від 19.08.2025.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 184 КУпАП як ухилення особами, які замінюють батьків, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітніх дітей.
Суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України і при цьому враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність
Згідно зі ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, не виявлено.
З метою виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів, запобігання вчинення ним інших правопорушень, вважаю, що необхідним та достатнім адміністративним стягненням, що підлягає застосуванню за вчинене ним адмінправопорушення, є визначений санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП штраф у розмірі пятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.
Згідно п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Оскільки ОСОБА_1 згідно із наданим посвідченням серії НОМЕР_2 виданим 22.03.2017 Пенсійним фондом України являється особою з ІІ групою інвалідності, суддя вважає за необхідне звільнити його від сплати судового збору.
Керуючись ст. 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі пятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот пятдесят) гривень.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 9 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Тетяна КЛЕПА