290/885/25
Іменем України
08 жовтня 2025 рокуселище Романів
Суддя Романівського районного суду Житомирської області Кірічук М.М., розглянувши матеріали, які надійшли з надійшли із Відділення поліції № 2 Житомирського районного управління поліції № 1 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , українця, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( далі КУпАП),
встановив:
28.07.2025 року близько 12 години 00 хвилин в селищі Романів Житомирського району Житомирської області, по вул. небесної Сотні 7А, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Geely д.н.з НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом, не вибрав безпечну швидкість для руху, не дотримався безпечного інтервалу і дистанції та здійснив наїзд на нерухомий автомобіль марки Hyundai I40 д.н.з НОМЕР_3 , що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 10.9 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 при розгляді справи вину у вчинені правопорушення не визнав, пояснив, що 28.07.2025 року на території Романівського РЕМу він керував транспортним засобом марки Geely та рухаючись заднім ходом здійснив зіткнення з нерухомою перешкодою - транспортним засобом марки Hyundai I40. Однак, таке зіткнення відбулось внаслідок збігу обставин - того, що автомобіль Hyundai взагалі не був учасником дорожнього руху, був припаркованим з порушенням правил дорожнього руху, він його не міг бачити і не бачив, так як він знаходився в «мертвій зоні» дзеркал огляду.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 статті 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі змісту статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з диспозицією статті 124 КУпАП учасник дорожнього руху притягується до адміністративної відповідальності серед іншого, за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
При цьому, доведенню підлягають обставини керування особою транспортним засобом, порушення ПДР, вчинення ДТП, та наявність пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками.
Зазначена стаття є бланкетною, тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті даного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно правового акту, яким встановлено спеціальну заборону, якої не дотрималася чи порушила особа, що притягається до адміністративної відповідальності.
Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань) регулюються та визначаються положеннями Закону України «Про дорожній рух» (стаття 1 Закону).
Статтею 2 Закону України «Про дорожній рух» закріплено, що законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього, зокрема, ПДР України, які відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Положеннями статті 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, був водієм, тобто учасником дорожнього руху, а тому на нього, в частині прав та обов'язків, поширюється дія Закону України «Про дорожній рух» та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.
Відповідно до положень п. 10.9 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» №1306 від 10.10.2001 року, про порушення якого водієм ОСОБА_1 зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, визначено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
В ході розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 не був уважний, не вжив заходів для забезпечення безпеки руху коли рухався заднім ходом, не скористався допомогою сторонніх осіб, і що саме його необережні дії перебувають у причинному зв'язку із наслідками ДТП у виді пошкодження транспортних засобів.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД№758549, поясненнями самого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , рапортом про реєстрацію повідомлення про ДТП, схемою місця ДТП, де зображено розташування транспортних засобів учасників події та місце зіткнення, характер пошкоджень транспортних засобів.
Аналізуючи досліджені при розгляді справи докази суд приходить до переконання, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджена належними, допустимими та достатніми доказами, які узгоджуються між собою.
Надані ОСОБА_1 докази не спростовують його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
При розгляді справи ОСОБА_1 заявлено усне клопотання про призначення судової експертизи задля вирішення питання про те, чиї саме дії стали причиною ДТП, однак, дослідивши матеріали справи, суддя не вбачає підстав для залучення експерта, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до статті 273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку, в разі необхідності, може здійснити суд із призначенням відповідної судової експертизи.
На переконання судді, наведені у клопотанні доводи є необґрунтованими, при цьому не вказують на необхідність проведення експертизи та не свідчать про недостатність або взаємну суперечність наявних доказів у справі для встановлення фактичних даних події.
Таким чином, з урахуванням досліджених доказів, суддя вважає, що матеріали справи надають можливість встановити дійсні обставини події, оцінити їх у співвідношенні з поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та зробити відповідний висновок про наявність у його діях складу правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, без призначення експертизи, тому клопотання ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, суддя вважає, що для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної статтею 23 КУпАП, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільно не складали повідомлення про ДТП відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП згідно примітки до цієї статті.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір в розмірі, визначеному статтею 4 Закону України «Про судовий збір». Підстав, визначених статтею 5 цього, щодо звільнення від сплати судового збору, судею не встановлено.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 8, 33, 34, 40-1, 124, 251, 273, 283, 284, 287-289 КУпАП, суддя, -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. (отримувач коштів: ГУК у Житомирській області/21081300, код отримувача: 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунок отримувача: UA368999980313060149000006001, найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол ААД № 758549).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя М.М. Кірічук