Справа № 521/17586/25
Номер провадження:1-кс/521/3626/25
07 жовтня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого ВП№1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 , яке погоджене з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.10.2025 року за №12025162470001410, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,-
04.10.2025 до чергової частини відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення 102 про те, що за адресою: м. Одеса, вул. Фабрична, було зупинено військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мав при собі заборонені речовини, а саме 20 згортків з наркотичною речовиною невідомого походження, у великих розмірах які, зберігав при собі за для власного вживання.
04.10.2025 в період часу з 22:50 по 23:23 проведено обшук за адресою: м. Одеса, вул. 2а Новікова, 16, в ході якого виявлено та вилучено:
- 1 поліетиленовий згорток з вмістом кристалічної речовини жовтого кольору, який поміщено в сейф-пакет CRI1204369;
- електронні ваги сірого кольору, які поміщено в сейф-пакет CRI1204358.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Постановою слідчого СВ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області старшого лейтенант поліції ОСОБА_2 від 04.10.2025 вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому виникає необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене вищезазначене майно.
Враховуючи, що вказані речі є доказами кримінального правопорушення, існує реальна загроза їх знищення..
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України підставою для накладення арешту на майно є збереження речових доказів.
Слідчий в клопотанні просив розглянути клопотання без його участі.
Вивчивши клопотання та матеріали додані до нього, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до положень п,. п. 1, 3 ч. 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
На підставі викладеного та враховуючи, що дізнавач своєчасно звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна та не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може у подальшому перешкодити кримінальному провадженню, у зв'язку з чим, слідчий суддя, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні,необхідності проведення судових експертиз, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно. Отже, наведеною вимогою законодавства передбачено зазначення в ухвалі слідчого судді лише заборони та обмеження щодо розпорядження або користування майном, тому слідчий суддя із врахуванням вимог клопотання слідчого про арешт майна із забороною права розпорядження, користування та право володіння, приходить до висновку про зазначення в ухвалі слідчого судді заборони користування та розпорядження майном.
Окрім цього, в разі визнання, відповідно до висновку експерта, вказаного майна наркотичним засобом або психотропною речовиною, таке майно не може бути повернуте його власнику.
Обіг наркотичних речовин є забороненим, а тому ці речі не мають ознак майна, що перебуває у вільному обігу, наркотичні засоби та психотропні речовини не можуть бути повернуті особам, у яких вони вилучені.
Керуючись ст. ст. 170 - 173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання дізнавача - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке 04.10.2025 в період часу з 22:50 по 23:23 в ході проведення обшуку за адресою: м. Одеса, вул. 2а Новікова, 16 виявлено та вилучено, а саме:
-1 поліетиленовий згорток з вмістом кристалічної речовини жовтого кольору, який поміщено в сейф-пакет CRI1204369;
-електронні ваги сірого кольору, які поміщено в сейф-пакет CRI1204358.
Заборонити користування та розпорядження зазначеним майном до прийняття рішення по кримінальному провадженню.
Виконання ухвали про арешт майна негайно доручити слідчому та прокурору.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1