Рішення від 07.10.2025 по справі 505/1145/25

ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/1145/25

Провадження № 2/505/2211/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2025 року місто Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Дзюбинського А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Антонюк Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі судових засідань в місті Подільськ Подільського міськрайонного суду Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог

ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що 21.04.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 21.04.2024-100002464. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 15 000 грн строком на 140 днів, із процентною незмінною ставкою у розмірі 1 % за один день користування кредитом, дата повернення кредиту 07.09.2024. Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов'язання за Договором не виконує належним чином, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 37 482,76 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 14 625,73 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 15 357,03 грн, та неустойка в розмірі 7 500 грн, яку просив стягнути з відповідача, а також сплачений судовий збір в сумі 2 422,40 грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, правом на подання відзиву не скористався.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 08.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з'явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, процесуальні дії не вчинялись.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.

При цьому, суд бере до уваги позицію Верхового Суду, сформульовану у Постанові КЦС ВС від 24.10.2024 у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23) згідно якої, якщо сторони чи їх представники, інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У ситуації, що розглядається, суд прийшов до висновку, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для ухвалення законного і обґрунтованого рішення у справі не відкладаючи її розгляду.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою суду від 07.10.2024 постановлено провести заочний розгляд цивільної справи на підстав наявних у ній доказів.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 21.04.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 21.04.2024-100002464, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Даний Договір складається з Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки та Підтвердження позичальника про укладення кредитного договору. Відповідно до умов вказаного Договору, відповідачу було надано кредит у розмірі 15 000 грн, строком на 140 днів на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1 % за кожний день користування кредитом та застосовується протягом всього строку кредитування. Дата повернення кредиту 07.09.2024. Кошти надаються безготівково шляхом перерахування на карту позичальника, вказану у Договорі. Неустойка: 150 грн, що нараховується за кожен день невиконання зобов'язання від суми невиконаного зобов'язання.

ОСОБА_1 отримав грошові кошти в сумі 15 000 грн шляхом перерахування на карту позичальника, що підтверджується довідкою квитанцією АТ КБ «Приватбанк» №2452812691 від 21.04.2024 за допомогою сервісу LiqPay, отримувач коштів власник карти № НОМЕР_1 , маска карти збігається із маскою карти відповідача, яка зазначена у заявці кредитного договору, та підписана відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «Е399».

У порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором своєчасно не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на день подання позову до суду становить 37 482,76 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 14 625,73 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 15 357,03 грн, та неустойка в розмірі 7 500 грн, яку просив стягнути з відповідача, а також сплачений судовий збір в сумі 2 422,40 грн.

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 є відносини, які пов'язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Зобов'язання, згідно із ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Суд доходить висновку, що 21.04.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 виникли договірні відносини у зв'язку з укладенням Договору про надання кредиту. ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписав електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. ОСОБА_1 отримав кредитні кошти і у нього виникло зобов'язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі. Суми, які підлягають стягненню в частині тіла кредиту та нарахованих відсотків повністю відповідають умовам Договору та строку його дії. Крім того, відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий позивачем розрахунок за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний. Доказів повернення відповідачем отриманої у позику за вказаним договором суми, матеріали справи не містять, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту та нарахованими відсотками є обґрунтованою.

Проте, вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов'язання, задоволенню не підлягають, зважаючи на положення пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжений та діє на даний час. Враховуючи, що кредитний договір було укладено 21.04.2024, тобто під час дії воєнного стану, суд вважає, що стягнення з відповідача неустойки суперечитиме п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України. Тому, в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Розподіл судових витрату справі

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду ТОВ «Споживчий центр» сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Оскільки позов ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі пропорційному до задоволених вимог, а саме 1 937,70 грн ((37 482,76 грн - 7 500 грн.) / 37 482,76 х 2 422,40 грн).

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 49, 76, 81, 120, 123, 126, 127, 141, 178, 247, 258, 259, 263-265, 278 ЦПК України, ст. 207, 526, 546, 626, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість у сумі 29 982 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) гривні 76 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у сумі 1 937 (одну тисячу дев'ятсот тридцять сім) гривень 70 копійок.

Відмовити у задоволенні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення 7 500 грн неустойки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 07.10.2024.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ідентифікаційний код юридичної особи 37356833, адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, тел. +380630731405

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_3

Суддя

Подільського міськрайонного суду

Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ

Попередній документ
130819640
Наступний документ
130819642
Інформація про рішення:
№ рішення: 130819641
№ справи: 505/1145/25
Дата рішення: 07.10.2025
Дата публікації: 10.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Подільський міськрайонний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (07.10.2025)
Дата надходження: 03.04.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
10.06.2025 13:00 Котовський міськрайонний суд Одеської області
05.08.2025 09:00 Котовський міськрайонний суд Одеської області
07.10.2025 15:00 Котовський міськрайонний суд Одеської області