Справа № 947/37177/25
Провадження № 2-с/947/337/25
/про повернення заяви про скасування судового наказу/
08.10.2025 року
Суддя Київського районного суду м.Одеси Гниличенко М.В. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого Київським районним судом м.Одеси № 2-н-859/10 від 04.06.2010 року, -
01.10.2025 року заявник ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Левіна Владислава Володимировича, стягувач ТОВ «Консалт Солюшенс» звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу, виданого Київським районним судом м. Одеса 04.06.2010 року по цивільній справі № 2-н-859/10, мотивуючи тим, що заявник не був належним чином повідомлений про видачу судового наказу та копію наказу не отримував, тому просить поновити пропущений процесуальний строк та витребувати від стягувача ТОВ «Консалт Солюшенс» копію кредитного договору, копію іпотечного договору, копію акту (звіту) про реалізацію предмета іпотеки (земельної ділянки) або інші документи підтверджуючі звернення стягнення банком предмета іпотеки, детальний розрахунок боргу заявника. Одночасно з заявою представником заявника подано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку подання заяви про скасування судового наказу.
Дослідивши подану заяву про скасування судового наказу та клопотання про поновлення процесуального строку, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 04.06.2010 року Київським районним судом м.Одеса видано судовий наказ про стягнення солідарно із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає: АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що мешкає: АДРЕСА_2 , заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 44503,59 доларів США, визначивши суму, що підлягає стягненню в національній валюті України - гривні на дату видачі наказу, які підлягають зарахуванню на рахунок НОМЕР_1 в АТ «Ерсте Банк» м.Київ, МФО 380009, код ЄДРПОУ 34001693, а також державне мито в розмірі 850 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. Копію цього наказу невідкладно надіслати боржникам та роз'яснити їх право в разі заперечення проти вимог стягувача протягом десяти днів з дня отримання судового наказу подати заяву про його скасування. Цей наказ може бути пред'явлений до виконання протягом трьох років.
Суд зауважує, що згідно норм ЦПК України ( в редакції 18.03.2004 року), який діяв станом на 2010 рік, видача судового наказу здійснювалась суддею першої інстанції на підставі заяви стягувача без проведення судового засідання та виклику сторін. Суд розглядав заяву та додані письмові докази, після чого виносив судовий наказ, який одразу ставав виконавчим документом. Боржник мав 10 днів для подання заяви про його скасування, і якщо такої заяви не було, наказ вступав у законну силу./ст.96 ЦПК/. Наказ видавався за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання фізичної особи або за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її перебування.
За своїм змістом судовий наказ повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 103 ЦПК України станом на 2010 рік, оскільки судовий наказ одночасно є виконавчим документом і виконавчий лист не видається, він повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року із змінами. Зокрема, обов'язково має містити повне найменування стягувача та боржника, зареєстроване місце проживання боржника як фізичної особи та місцезнаходження юридичної особи, положення про дату видачі судового наказу стягувачеві, дату набрання ним законної сили та строк пред'явлення судового наказу до виконання.
До заяви про скасування судового наказу представником заявника було додано копію сторінок паспорту ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 , виданого Первомайським РВ УМВС України в Миколаївської області 05.01.1999 року, з якого вбачається наявність штампа щодо зареєстрованого місця проживання заявника - АДРЕСА_1 .
Відповідно до судового наказу, виданого Київським районним судом м.Одеси від 04.06.2010 року вбачається, що в наказі вірно зазначено зареєстроване місця проживання заявника - АДРЕСА_1 .
Представником заявника у заяві вказано, що ОСОБА_1 не знав про наказне судове провадження, оскільки змінив фактичне місце проживання на наступну адресу: АДРЕСА_3 , тому з 2002 року не знаходився за адресою реєстрації місця проживання вказаної у договорі та інших документах, ідентифікуючих його особу, внаслідок чого не отримував поштових повідомлень стосовно кредитного договору № 014/5142/6/08223 від 21.12.2007 року та інших документів.
Фізична особа може мати кілька місць проживання, але суд, беручи до уваги 2010 рік, за відсутності електронних засобів сповіщення, комунікує з учасником процесу шляхом направлення судових документів рекомендованим поштовим повідомленням, в даному випадку надсилання судового наказу за зареєстрованим місцем проживання боржника ОСОБА_1 , при цьому слід виходити з «презумпції обізнаності», зокрема особа, якій адресовано судовий документ, знає або принаймні повинна була дізнатися про поштову кореспонденцію, яка їй направляється за зареєстрованим місцем її проживання.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази проживання заявника з 2002 року за зазначеною ним адресою у заяві - АДРЕСА_3 .
Згідно до ст.104 ЦПК України в редакції 2010 року - після видачі судового наказу суд невідкладно надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача з копіями доданих до неї документів та роз'яснюється його право в разі заперечення проти вимог стягувача протягом десяти днів з дня отримання наказу подати заяву про його скасування.
Згідно до ст.105 ЦПК України в редакції 2010 року - у разі ненадходження заяви від боржника протягом трьох днів після закінчення строку на її подання та за наявності даних про отримання боржником копії наказу судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачеві для пред'явлення до виконання.
Відповідно диспозиції ст.105 ЦПК України вбачається дві умови набрання судовим наказом законної сили це ненадходження заяви про скасування судового наказу і наявність даних про отримання боржником копії судового наказу, лише після наявності цих умов судовий наказ набирає законної сили та може бути пред'явлений до виконання.
Проте, заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу подана до суду 01.10.2025 року із пропуском строку на звернення.
Відповідно до ч.5 ст. 170 ЦПК України (в ред. ЦПК 2017 року із змінами) до заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
До поданої заяви про скасування судового наказу представником ОСОБА_1 додано клопотання про поновлення пропущеного строку, мотивуючи тим, що заявник не був належним чином повідомлений про видачу судового наказу у 2010 році, оскільки змінив місце проживання з 2002 року і не отримував поштових повідомлень стосовно кредитного договору № 014/5142/6/08223 від 21.12.2007 року.
Крім того, боржник вважав, що заборгованість погашена в 2010 році шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.(продажу земельної ділянки через аукціон на електронних торгах та йому було невідомо про суму коштів, яка залишилась неповернутою після звернення банком стягнення на предмет іпотеки). Про існування боргу він дізнався у 2025 році, після телефонного спілкування з представниками стягувача.
Відповідно довідки Київського районного суду м.Одеси від 11.09.2025 року вбачається, що матеріали цивільної справи № 2-н-859/10 за заявою ПАТ «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу судового наказу про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором було знищено за закінченням встановленого терміну зберігання.
Суд зазначає, що відсутність можливості дослідження матеріалів цивільної справи № 2-н-859/10 перешкоджає суду встановити факти та обставини на які посилається представник заявника, зокрема про те, що він не був належним чином повідомлений про видачу судового наказу. Вказані доводи є недоведеними, а доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Представник заявника зазначає, що заявника (боржника) не повідомили належним чином про видачу судового наказу, він не отримував поштових повідомлень, що порушує його права, при цьому представник заявника звертаючись з вимогами про скасування судового наказу, виданого Київським районним судом м.Одеси 04.06.2010 року, не аналізує та не посилається на норми ЦПК України, які діяли станом на час винесення судового наказу.
Крім того, представником заявника у заяві про скасування судового наказу заявлена вимога про витребування доказів, проте така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Процедура розгляду заяв у наказному провадженні полягає у видачі судового наказу, без проведення судового засідання та виклику сторін, тому не може бути застосовано наступні процесуальні інститути, що притаманні позовному провадженню, зокрема призначення справи до розгляду, забезпечення або витребування доказів, заміна неналежної сторони, зупинення провадження та інше.
Відповідно ч.2 ст.106 ЦПК України в ред..2010 року заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 104 цього Кодексу, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку подання цієї заяви.
У зв'язку з тим, що заяву про скасування судового наказу подано 01.10.2025 року, у період дії ЦПК в ред.2017 року із змінами, суд вважає за можливе застосувати наслідки пропущення строків подання заяви про скасування судового наказу, які діють на час подання вказаної заяви, шляом повернення заяви про скасування судового наказу - боржнику.
Згідно з ч.2 ст. 171 ЦПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу,повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 127 ЦПК України, яка регламентує поновлення та продовження процесуальних строків, встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що заяву про скасування судового наказу подано ОСОБА_1 поза межами строку для подання такої заяви, клопотання про поновлення такого не обґрунтоване, у ньому не наведено поважних причин пропущення строку, а тому строк на звернення із заявою про скасування судового наказу пропущено заявником без поважних причин, підстави для поновлення такого строку у суду відсутні.
Відтак, оскільки боржником не наведено поважних підстав для поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, слід відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, виданого Київським районним судом м.Одеси 04.06.2010 року.
Керуючись ст. 126, 127, 170, 171 ЦПК України, суддя -
Відмовити у задоволенні клопотання представника заявника ОСОБА_1 адвоката Левіна Владислава Володимировича про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу виданого Київським районним судом м.Одеси від 04.06.2010 року по цивільній справі № 2-н-859/10.
Заяву ОСОБА_1 від 01.10.2025 року про скасування судового наказу виданого Київським районним судом м.Одеси від 04.06.2010 року - повернути, копію заяви залишити в матеріалах цивільної справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено та підписано 08.10.2025 року.
Суддя Гниличенко М. В.