Доманівський районний суд Миколаївської області
Справа № 475/534/25
Іменем України
26 вересня 2025 р.с-ще Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області:
у складі головуючого - судді Кащака А.Я.,
з участю секретаря судового засідання - Куш О.П.,
за участю учасників, представників учасників справи:
представника позивача - Вовчанської Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Доманівка в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №159 від 24.03.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,
02.05.2025 року до Доманівського районного суду Миколаївської області, як до адміністративного суду, звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №159 від 24.03.2025 року по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн та визнати протиправною, скасувати означену постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 10.03.2025р. щодо нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за неприбуття по повістці, хоча жодної повістки він не отримував. У зв'язку із чим 24 березня 2025 року в ІНФОРМАЦІЯ_2 відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, під час розгляду справи він не був присутній та не мав можливості надати свої пояснення, а отримав її копію лише 24.04.2025 року.
Як зазначено у мотивувальній частині оскаржуваної постанови, фактичною підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності стало те, що засобами поштового зв'язку йому було надіслано повістку за адресою місця проживання, відповідно до якої, він мав з'явитися 26.01.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте будучи належним чином повідомленим про виклик, у визначений час не з'явився, скоївши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Мотивує тим, що упродовж тривалого часу не проживає за зареєстрованим місцем реєстрації, проживає в селі Цвіткове Вознесенського району Миколаївської області. Також на власний номер телефону жодних повідомлень про наявність на пошті листа з позначкою «повістка ТЦК» він не отримував. Зазначив, що в січні 2025 року він з сімєю перебував по місцю проживання та будь яких листів чи повідомлень від оператора поштового зв'язку про те, що йому прийшла повістка не надходило. Усі відомості були ним надані під час уточнення даних в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Посилається на відсутність в ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» такої підстави як уточнення даних, а тому вважає дану повістку за вказаною причиною незаконною. Посилається на положення примітки до ст.210 КУпАП, щодо незастосування положень статей 210, 210-1 КУпАП у випадку неповідомлення військовозобов'язаними про зміни персональних даних, які можливо отримати держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних військовозобов'язаного шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог чинного законодавства.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2025 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Кащака А.Я.
02.05.2025 року матеріали справи передано головуючому судді згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи.
Ухвалою судді Доманівського районного суду Миколаївської області від 05.05.2025 року поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
10.05.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач зазначає
Поштове відправлення №06 102 2018 7112 з повісткою №1708181 на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) було повернуто 08.02.2025 р. АТ «Укрпошта» ІНФОРМАЦІЯ_3 з довідкою про причину невручення «адресат відсутній за вказаною адресою». 10.03.2025 р. ОСОБА_1 був доставлений працівниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 з приводу перебування в розшуку в зв'язку із внесенням до бази ІТСІПНП «Ухилянт», оскільки не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 26.01.2025 р. за викликом по електронній повістці для уточнення даних.
При цьому зауважує, що електронні повістки військовозобов'язаним формуються розпорядниками Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яким зокрема є Генеральний Штаб Збройних Сил України, згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 10.05.2024 №523. Тому, якщо позивач вважає, що електронна повістка ОСОБА_1 надсилалась необгрунтовано, то відповідні позовні вимоги слід було пред'являти до розпорядника Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Також не відповідають дійсності твердження позивача про недотримання порядку оформлення поштового відправлення та відсутність на конверті позначки «Повістка ТЦК», оскільки на конверті рекомендованого поштового відправлення №06 102 2018 7112 АТ «Укрпошта» на адресу ОСОБА_1 міститься надрукований напис «Повістка ТЦК. Вручити особисто. Також Положення п. 27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024р. №560) не встановлюють обмеження щодо виклику громадян до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки якщо вони попередньо обновили свої облікові дані. Тому уточнення громадянами своїх облікових даних не звільняє їх від обов'язку з'являтися за викликом до ТЦК та СП.
Посилання позивача на положення примітки до ст.210 КУпАП вважає недоречним, оскільки стосується незастосування положень статей 210, 210-1 КУпАП у випадку неповідомлення військовозобов'язаними про зміни персональних даних. Вказана примітка не звільняє особу від відповідальності за порушення обов'язку з'явитися за повісткою для уточнення даних (навіть при можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних військовозобов'язаного шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи).
ЗА наведених обставин вказує на необґрунтованість позовної заяви та її безпідставність, просив у їх задоволенні відмовити.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився. В судовому засіданні представник позивача - Вовчанська Г.С. підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте попередньо подав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника відповідача.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та доводи зазначені у відзиві на позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо так і у їх сукупності, суд зазначає таке.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є громадянином України, зареєстроване місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 з 23.03.2002 р. як військовозобов'язаний, має військове звання «солдат запасу».
Як вбачається з повістки №1708181 від 06.01.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , належить з'явитися для уточнення даних 26.01.2025 року о 09:00 годині для уточнення данних до ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 ).
Зазначена повістка направлялась рекомендованим листом через Укрпошту на задекларовану адресу проживання ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 , вказане підтверджується дослідженими судом описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення №0610220187112 від 06.01.2025 року (Форма 107П); рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату грошового переказу №0610220187112 від 06.01.2025 року (Ф.119); конвертом поштового відправлення №0610220187112 із зазначенням на ньому: "Повістка ТЦК Вручити особисто".
Згідно Довідки Укрпошти (Ф.20) адресат відсутній за вказаною адресою і повістка повернута 08.02.2025 р. АТ «Укрпошта» ІНФОРМАЦІЯ_3 з довідкою про причину невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».
10.03.2025 р. ОСОБА_1 був доставлений працівниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 з приводу перебування в розшуку в зв'язку із внесенням до бази ІТСІПНП «Ухилянт», оскільки не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 26.01.2025 р. за викликом по електронній повістці №1708181 для уточнення даних.
В протоколі №27 про адміністративне правопорушення від 10.03.2025 року зазначено, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого встановленим порядком, оголошено загальну мобілізацію. Також згідно із Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.01.2025 р. №4220-ІХ продовжено дію воєнного стану з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року на 90 діб, а в подальшому Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.04.2025 р. №4356-ІХ дію воєнного стану продовжено з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року ще строком на 90 діб. Наведене означає, що особливий період в Україні діє по теперішній час. Громадянин ОСОБА_1 , будучи таким, що перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , як військовозобов'язаний, має військове звання «солдат запасу». 06.01.2025 року ОСОБА_1 надіслано через АТ «Укрпошта» електронну повістку №1708181 від 06.01.2025 р. за адресою його проживання АДРЕСА_1 , про необхідність явки на 26.01.2025 р. о 09-00 до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ) для уточнення даних. В подальшому ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 у визначений термін не з'явився без поважних причин. Зявився до ІНФОРМАЦІЯ_3 - 10.03.2025 року, тобто із запізненням встановленого термінувизначеного в повістці. Таким чином, ОСОБА_1 діючи в умовах особливого періоду, порушив вимоги частин 1,2,3 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", ч 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в умовах особливого періоду, будучи належним чином оповіщеним повісткою про необхідність явки 26.01.2025 року до ТЦК, на вказаний виклик не з'явився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Адміністративне правопорушення виявлено та встановлено - 10.03.2025 року.
В протоколі міститься пояснення позивача про те що йому повідомлено, що розгляд справи перенесено на 15 год 24.03.2025 року, а також наявний підпис позивача про отримання копії протоколу.
Зі змісту постанови №159 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 24 березня 2025 року вбачається, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 розглянувши матеріали справи щодо наявності в діях ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, встановив, що громадянин ОСОБА_1 будучи таким, що перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , як військовозобов'язаний, має військове звання «солдат запасу». 06.01.2025 року ОСОБА_1 надіслано через АТ «Укрпошта» електронну повістку №1708181 від 06.01.2025 р. за адресою його проживання АДРЕСА_1 , про необхідність явки на 26.01.2025 р. о 09-00 до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ) для уточнення даних. В подальшому ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 у визначений термін не з'явився без поважних причин. 10.03.2025 р. ОСОБА_1 був доставлений працівниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, ОСОБА_1 діючи в умовах особливого періоду, порушив вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
При розгляді справи враховано обставини що пом'якшують адміністративну відповідальність та обтяжують адміністративну відповідальність.
Враховуючи, що вина громадянина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП доведена, на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Зазначена постанова підписана начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 та у відповідній графі міститься підпис ОСОБА_1 про отримання копії постанови №159 - 23.04.2025 року.
Окрім того, суд викликав та у засіданні 11.06.2025р. заслухав пояснення свідка ОСОБА_3 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , поснила, що вона є матір'ю позивача та проживає в АДРЕСА_1 . Зазначила, що в с.Воля листоноші немає, оскільки село є невеликим, а кореспонденцію, в тому числі листи привозить автомобіль Укрпошти у певні дні тижня. Окрім того пяснила, що її син ОСОБА_1 уже близько 19 років проживає окремо від неї в с.Цвіткове Вознесенського району та приїзджає до неї переважно на початку та в кінці місяця. Про обставини надходження поштового повідомлення на її адресу від ТЦК її нічого не відомо.
Так, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з пунктом першим статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Положеннями частини 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тобто за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Об'єктивною стороною вказаного правопорушення є порушення військовозобов'язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин в особливий період, відмова від отримання повісток, проходження медичного огляду, тощо.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу вимог статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Поряд з цим, відповідно до приписів ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
На момент розгляду вказаної адміністративної справи, як і на момент вчинення позивачем вищенаведених дій та винесення оскаржуваної постанови, правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII (далі Закон №3543-XII) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Абзацом 5 статті 1 Закону №3543-XII визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 22 Закону №3543-XII визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, зокрема, відповідно до ч. 3 статті 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
Крім того, частиною 10 статті 1 Закону України "Про віськовий обов'язок та військову службу" встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, крім іншого:
уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Слід також зазначити, що об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого статтею 210 КУпАП є порушення військовозобов'язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин в особливий період.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об'єкту; б) об'єктивної сторони; в) суб'єкту; г) суб'єктивної сторони.
Верховний Суд у постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Статтею 235 КУпАП визначено, що адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як вбачається з постанови №159 у справі про адміністративне правопорушення від 24 березеня 2025 року розгляд справи про адміністративні правопорушення і накладення адміністративного стягнення здійснено начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 .
Таким чином оскаржувана постанова винесена повноважною посадовою особою.
Відповідно до ст. 245 КупАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із частин 1 та 2 ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Стаття 280 КпАП України встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-8 цього Кодексу.
На виконання ст. 254 КУпАП України про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст. 283 КУпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Пунктом 23 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», яка набрала чинності 18.05.2024 (далі Порядок № 560), встановлено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Відповідно до п. 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних. У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання. Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення. Централізований друк повісток, які сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та направлення їх військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку здійснюються Міноборони або державними підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (в поліграфічній галузі), на підставі відповідних договорів, укладених між Міноборони, призначеним оператором поштового зв'язку та/або державними підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (в поліграфічній галузі).
Пунктом 41 Порядку № 560 передбачено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Відповідно до п.4 Порядку № 560 декларування та реєстрації місця проживання (перебування) затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення як порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою Наказом Міністерства оборони України №3 від 01.01.2024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 за № 36/41381.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Інструкції № 3 у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол (пункт 6 розділу ІІ Інструкції № 3).
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Даними облікової картки № НОМЕР_1 на ОСОБА_1 , підтверджено перебування його на військовому обліку, та адресу місця реєстрації (проживання) з 23.01.2002р.: АДРЕСА_1 , придатність до військової служби: непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, дата проходження ВЛК - 07.10.1998р., відсутність права на відстрочку від призову або права на бронювання.
Повістка сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду.
Враховуючи приписи Порядку № 560 суд приходить до висновку про необґрунтованість посилання позивача на необізнаність щодо необхідності явки до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зважаючи на таке.
Позивач не виконав свого обв'язку передбаченого пунктом 23 Постанови Кабінету Міністрів України №560 в редакції від 16 травня 2024 року (яка набрала чинності з 18.05.2024року) щодо уточнення протягом 60 днів військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання. Повістка органом ТЦК та СП надсилася на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання в АДРЕСА_1 . Позивачем не доведено того факту, що він з'являвся в ТЦК та СП та уточнив військово-облікові дані, зокрема адресу за якою він проживає, матеріали справит еж не містять такого підтвердження.
Окрім того, про місце проживання ОСОБА_1 в с.Цвіткове, а не за місцем реєстрації в АДРЕСА_1 , також підтвердила свідок ОСОБА_3 .
Отже, за наведених обставин, направлена позивачу повістка № 1708181 від 06.10.2025р., яка повернулася до відповідача 28.01.2025 у зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 за вказаною адресою, в розумінні Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджена Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024, вважається такою, що належно вручена.
Враховуючи, що судом встановлено що позивач до ОСОБА_1 о 09:00 26.01.2025 року не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 про причини своєї неявки ОСОБА_1 не повідомив, як і не повідомив Територіальний цент про зміну адреси свого проживання, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин та наведених вище приписів щодо завдань КУпАП, дії відповідача щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення та ухвалення оскаржуваної постанови розцінені, як добросовісні та такі, що направлені на реалізацію відповідачем своїх повноважень встановлених КУпАП.
Крім того, судом неприймаються доуваги аргументи позивача про, начебто, ненаправлення йому повістки про виклик до РТЦК, оскільки такі спростовані наданими відповідачем та дослідженими судом доказами.
Таким чином, дослідивши оскаржувану постанову, встановлено що вона відповідає вимогам законодавства, оскільки містить всі елементи, що повинні міститися в постанові відповідно до ст. 283 КпАП України, а позивач порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що передбачає адміністративну відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Європейський суд з справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону, а тому суд вважає прийняте рішення законним та обґрунтованим, підстав для задоволення позовних вимог і його скасування не вбачає.
Всебічно дослідивши обставини справи, а також надані сторонами докази кожен окремо та у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є недоведеними та безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
У відповідності до положень ст. 139 КАС України суд відносить судові витрати за рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.210-1, 245, 251, 268, 278, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 2, 9, 77, 90 139, 241-246, 255, 257, 286 КАС України, суд,
Постанову №159 у справі про адміністративне правопорушення від 24 березня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП - залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови - без задоволення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до П'ятого адміністративного апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_5 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складений 26.09.2025 року.
Головуючий суддя А.Я. КАЩАК