Справа № 946/3945/25 Провадження № 3/946/1278/25
03 жовтня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,
при секретарі - Вороновій В.Є.,
за участю: особа, відносно якої складено протокол - ОСОБА_1 ,
представника особи - адвоката Живора Є.В.,
розглянувши матеріали у справі про адміністративне правопорушення, які надійшли з Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №286250, 30.03.2025 року о 20 год. 30 хв. 13 км автомобільної дороги М15 Одеса - Рені, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Citroen Berlingo, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку водій відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та зазначив, що відмовляється від пояснень на підставі ст. 63 Конституції України.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 , просив повернути протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 для належного оформлення, оскільки протокол складений з суттєвими порушеннями, до матеріалів справи долучені виключно рапорт працівника поліції, який не може слугувати доказом у вчиненні особою правопорушенням, не доведена належними доказами винуватість особи у скоєнні адміністративного правопорушення, не встановлено точний час події, місце події, відеозапис наданий працівниками поліції не є безперервним. Відмова від огляду на стан сп'яніння не зафіксована належним чином, не надано доказів керування транспортним засобом.
Матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП складені 30.03.2025 року вперше надійшли до Ізмаїльського міськрайонного суду 02 квітня 2025 року.
Постановою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Баннікової Н.В. від 19 травня 2025 року адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП були повернуті до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області для усунення недоліків.
Повторно матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП надійшли до Ізмаїльського міськрайонного суду 27 травня 2025 року.
Постановою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Смокіної Г.І. від 09 вересня 2025 року було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Присакар О.Я.
Вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та відеозапис, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п. 2.5. Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Розділом Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року за №1395 встановлені особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП.
Відповідно до п.п. 3, 4, 6 Розділу Х цієї Інструкції, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами). Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам хорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність).
З Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року №1452/735 вбачається, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я). Проведення огляду на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 року №1026 встановлено Порядок застосування портативних відеореєстраторів та карт пам'яті до них, їх облік, зберігання та видача відеозаписів. Відповідно якому, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі) точності встановлених на пристрої дати та часу.
Згідно ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) надає «автономне» значення концепції «кримінальне обвинувачення», незалежне від категорій, що використовуються в національних правових системах держав - учасниць Конвенції («Адольф проти Австрії» (Adolf v. Austria), пункт 30).
Першочергова оцінка ЄСПЛ застосовності кримінального аспекту ст.6 Конвенції ґрунтується на критеріях, викладених у рішенні у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (Engel and Others v. the Netherlands) (пункти 82-83): 1) класифікація в національному законодавстві; 2) характер правопорушення та 3) суворість покарання, ризику якого піддається відповідна особа.
При цьому, в практиці ЄСПЛ перший критерій має відносну значимість та слугує тільки як відправна точка. Другий та третій критерії являються альтернативними та необов'язково застосовуються одночасно; для вирішення про застосовність ст.6 Конвенції достатньо, щоб розглядуване правопорушення за своїм характером вважалось «кримінальним» з точки зору Конвенції або щоб за вчинене правопорушення на особу покладалось покарання, яке за своїм характером та ступеню серйозності належало в цілому до «кримінальної» сфери («Озтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), пункт 54; «Лутц проти Німеччини» (Lutz v. Germany), пункт 55).
Аналізуючи вказані вище джерела права, враховуючи вид та розмір санкції, яка визначена національним законом за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, порівнюючи її з санкцією кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України, вважаю, що адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП з точки зору Конвенції можна вважати «кримінальним».
В основі встановлених кримінальним процесуальним законом правил допустимості доказів лежить концепція, відповідно до якої в центрі уваги суду повинні знаходитися права людини і виправданість втручання в них держави незалежно від того, яка саме посадова особа обмежує права.
Як неодноразово наголошувалося у постановах Касаційного кримінального суду, порушення порядку отримання доказів, яке призводить до їх недопустимості, визначається правилами допустимості доказів, передбаченими главою 4 § 1 КПК та іншими статтями КПК, в яких такі правила сформульовані. Також Суд визнавав, що не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість закон зобов'язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.
Сторона, яка стверджує про процесуальні порушення, має не лише довести наявність таких порушень, а й обґрунтувати, що ці порушення позначилися або могли позначитися на результаті судового розгляду, в тому числі на допустимості доказів, використаних у судовому розгляді.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №286250, вбачається, що адміністративне правопорушення було вчинене 30.03.2025 року о 20 год. 30 хв. 13 км автомобільної дороги М15 Одеса - Рені.
При цьому з рапорту інспектора Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції Валентина Василіогло вбачається, що в протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП було випадкова зазначено місце скоєння а/д М 15 Одеса - Рені, а місце мало бути 13 км автомобільної дороги Т-1607 Ізмаїл-Кілія-Вилкове.
Постановою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Присакар О.Я. від 25 червня 2025 року (справа № 946/3946/25), ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та було встановлено, що 30.03.2025 року о 20 год. 30 хв. на 13 км. автомобільної дороги Т-1607 Ізмаїл-Кілія-Вилкове, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Citroen Berlingo, державний номерний знак НОМЕР_1 та не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, здійснив виїзд на узбіччя та перекидання транспортного засобу у кювет. В результаті ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
Таким чином, суд вважає доведеною обставину, що місце вчинення адміністративного правопорушення є 13 км автомобільної дороги Т-1607 Ізмаїл-Кілія-Вилкове.
З дослідженого відеозапису вбачається, що інспектор поліції прибув на місце ДТП о 19:51:41, при цьому у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №286250 зазначено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом 30.03.2025 року о 20 год. 30 хв.
Суд зазначає, що наявні розбіжності у часі вчинення адміністративного правопорушення не впливають на встановлення події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З дослідженого відеозапису (файл 00000_000000202 50330215506_0001А) вбачається, що о 21:56:37 ОСОБА_1 пояснює поліцейському, що не був у стані алкогольного сп'яніння за кермом.
Враховуючи, вищезазначені пояснення ОСОБА_1 дані поліцейському та обставини встановлені постановою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Присакар О.Я. від 25 червня 2025 року, суд вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Citroen Berlingo, державний номерний знак НОМЕР_1 30.03.2025 року о 20 год. 30 хв. 13 км автомобільної дороги Т-1607 Ізмаїл-Кілія-Вилкове.
З дослідженого відеозапису (файл 00000_000000202 50330215506_0001А) вбачається, що о 21:58:44 поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці або у медичному закладі, від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився.
Таким чином, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №286250 від 30.03.2025 року;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.03.2025 року;
- відеозаписами, долученими до матеріалів справи.
За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.
З огляду на встановлені судом обставини справи, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду та є доведеною поза розумним сумнівом.
Суд вважає безпідставними доводи представника про те, що відсутність в протоколі даних щодо засобу, за допомогою якого було здійснено відповідні відеозаписи події 30.03.2025 року та не безперевність відеозаписів, унеможливлює прийняття цих записів до уваги судом, оскільки стороною захисту не доведено неправомірність здійсненої відеофіксації та, що відеофіксація, у даному випадку та за встановлених фактичних обставин, є незаконною, а дані, що містяться на долученому відеодиску є сфальшованими, неправдивими чи не узгоджуються з іншими, наявними в матеріалах провадження, доказами винуватості ОСОБА_1 .
Враховуючи, що суд оцінює докази у їх сукупності, відеозаписи хоч і є не безперевними, однак на наявних відеозаписах зафіксовано всі події, які необхідні для з'ясування та встановлення дійсних обставин справи, а тому суд не вбачає підстав для неприйняття цих відеозаписів у якості доказів.
Також суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення може бути визнаний неналежним доказом в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вони не є самостійним беззаперечним доказом, лише у разі, якщо обставини викладені в ньому не можуть бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Отже, протоколи про адміністративні правопорушення складені уповноваженою особою, відповідають вимогам ст. 256 КУпАП та за своєю правовою природою є самостійними беззаперечними доказами, оскільки обставини викладені в них перевірені та підтверджуються за допомогою інших доказів, які беззаперечно підтверджують вину ОСОБА_1 і не викликають сумніви у суду.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 130 КУпАП).
Згідно довідок, наданих старшим інспектором САП Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області від 01.04.2025 року, ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_2 отримав 12.11.2019 року, не має повторності вчинення адміністративного правопорушення протягом календарного року за ст. 130 КУпАП.
Суд враховує, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП окрім штрафу передбачає позбавлення особи права керування транспортними засобами на один рік, у зв'язку з чим разом з штрафом імперативно застосовується адміністративне стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд враховує обставини, згідно ст. ст. 34, 35 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, з урахуванням чого застосовує адміністративне стягнення в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення, а саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи, що постановою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Баннікової Н.В. від 19 травня 2025 року адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП поверталися до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області для усунення недоліків, однак, місце адміністративного правопорушення і інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, були встановлені в даному судовому засіданні, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника правопорушника - адвоката Живора Є.В. про повторне повернення матеріалів про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, для належного оформлення до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 36, 130, 251, 268, 280, 283 КУпАП, суд -
У задоволенні клопотання представника правопорушника - адвоката Живора Є.В. про повернення матеріалів про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, для належного оформлення до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області - відмовити.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ), визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ), судовий збір у розмірі 605,60 грн., зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення.
Повний текст постанови складено та підписано 07 жовтня 2025 року.
Суддя: О.Я.Присакар