07 жовтня 2025 рокуСправа № 495/7701/25
Номер провадження 1-кс/495/2039/2025
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
дослідивши матеріали скарги ОСОБА_3 на бездіяльність відповідальної посадової особи ТУ ДБР у м. Миколаєві, щодо невнесення відомостей до ЄРДР (в порядку ст.303 КПК України),
07.10.2025 до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність відповідальної посадової особи ТУ ДБР у м. Миколаєві, щодо невнесення відомостей до ЄРДР (в порядку ст.303 КПК України), в якій вона просить:
- зобов'язати відповідальних осіб ТУ ДБР у м. Миколаєві відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України внести відомості по заяві ОСОБА_3 від 31.07.2025 року про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань по факту скоєння кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 367 КК України та розпочати досудове розслідування.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного.
Частина 1 ст. 24 КПК України встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Параграфом першим глави 26 КПК України передбачений порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.
Вивчивши скаргу, вважаю, що вона підлягає поверненню заявнику, виходячи з наступного.
Згідно п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
В ході дослідження матеріалів скарги встановлено, що суб'єктом, бездіяльність якого оскаржується, є Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві (ТУ ДБР у м. Миколаєві).
Відповідно до ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначений главою 26 розділу ІІІ КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Разом із цим, нормами глави 26 розділу ІІІ КПК України чітко не визначено територіальну підсудність скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, а тому при вирішенні цього питання слідчий суддя вважає за необхідне, за аналогією закону застосувати ті норми КПК України, які регулюють подібні правовідносини.
За правилами ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192 КПК України клопотання під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Із системного тлумачення положень ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК України, за змістом яких законодавець зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, слідує, що за обставин цієї справи, скарга на бездіяльність дізнавача, на досудовому провадженні повинна розглядатись слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, бездіяльність якого оскаржується.
Аналогічна позиція щодо застосування аналогії закону викладена Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ у листі «Щодо окремих питань здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю в кримінальному провадженні» від 16 червня 2016 року за № 223/1650/0/4-16, відповідно до роз'яснень якого усі клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжних заходів (ч. 2 ст. 131 КПК України) подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює відповідне розслідування, також вказане правило має застосовуватись і до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законодавством (наприклад, ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 234 КПК України).
Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил територіальної підсудності.
На підставі викладеного, зважаючи на те, що скарга не підлягає розгляду в Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області, так як суб'єктом, бездіяльність якого оскаржується, є Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві (ТУ ДБР у м. Миколаєві) яке не знаходиться в межах територіальної юрисдикції цього суду, слідчий суддя приходить до висновку про повернення скарги особі, яка її подала.
Разом із тим, відповідно до положень ч. 7 ст. 304 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 304, 306, 372 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність відповідальної посадової особи ТУ ДБР у м. Миколаєві, щодо невнесення відомостей до ЄРДР (в порядку ст.303 КПК України) - повернути скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення скарги не позбавляє його права повторно звернутися до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_4