Справа №672/644/25
Провадження №2/672/516/25
07 жовтня 2025 року м.Городок
Городоцький районний суд Хмельницької області у складі:
головуючої - судді Пономаренко Л.Е.,
за участю: секретаря судового засідання Шкробот К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Городку Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру і способу стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з відповідача на підставі судового наказу Городоцького районного суду Хмельницької області від 09.11.2020 на утримання дітей: доньки ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 в розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку , щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, тобто з 28 жовтня 2020 року і до досягнення дітьми повноліття.В обгрунтування позовних вимог зазначила, що з моменту винесення судового наказу її матеріальне становище змінилось в бік погіршення. Зростають ціни на їжу, одяг взуття, канцелярські прилади та інші товари і послуги, діти зростають, збільшуються їх потреби, а тому збільшуються і витрати, необхідні на їх утримання. Також зазначила, що донька хворіє на генетичне захворювання, потребує лікування, що також потребує чималих коштів. Син ОСОБА_5 проходить лікування у КНП «Городоцька міська багатопрофільна лікарня» у відділені дитячої стоматології, на що витрачено 6000 грн., в подальшому необхідні кошти для покращення його здоров'я. А тому просить стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі: на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 5000грн. та утримання сина ОСОБА_4 -4000 грн.
В судове засідання позивачка та її представник не з'явилися, представником позивачки попередньо подано заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, просить позов задовольнити, проти заочного розгляду не заперечує.
Відповідач, належним чином, у відповідності до вимог п.2 ч.7, п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзиву не подав.
Відповідно до ч.3 ст. 211, ч.1 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони спору (позивач та відповідач) є батьками неповнолітніх дітей - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копіями свідоцтв про їх народження.
Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 27.10.2020 шлюб між сторонами розірвано.
09.11.2020 Городоцьким районним судом Хмельницької області за заявою ОСОБА_1 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - в розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку , щомісячно, починаючи з дня звернення до суду, тобто з 28 жовтня 2020 року і до досягнення дітьми повноліття.
Звертаючись до суду з позовом про зміну розміру аліментів позивачка зазначила, що на даний час розмір коштів, які сплачує відповідач на дітей є малим, у зв'язку з підвищенням цін на їжу, одяг взуття, канцелярські прилади та інші товари і послуги, діти зростають, збільшуються їх потреби, а тому збільшуються і витрати, необхідні на їх утримання.
Позивачкою надано копію медичного висновку №75 з якого вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 являється дитиною-інвалідом до 16 років, захворювання «Муковісцидоз з легеневими симптомами».
Згідно довідки виданої лікарем дитячої стоматології КНП «Городоцька МБЛ» ОСОБА_6 виданої 14.03.2025 вбачається, що ОСОБА_4 лікується в дитячій стоматології, на лікування витрачено 6000 грн., продовжує лікування.
Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України, статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
За положеннями ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
В ч. 1. ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки статті 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13.
Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У постанові від 04.12.2019 року у справі № 320/383/19 (провадження № 61-18284св19) Верховний Суд виснував, що доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які підтверджують, зокрема, витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо). Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватися відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Судячи зі змісту позовної заяви про зміну способу стягнення аліментів на утримання дітей, позивачка зазначає, що нею понесено додаткові витрати на дітей. До позовної заяви долучено копії квитанцій та фіскальних чеків, однак в позовній заяві взагалі не вказує, яку суму додаткових витрат вона понесла і у зв'язку з чим понесені саме ці витрати.
А тому на думку суду, в силу чинного законодавства, вказані витрати відносяться до додаткових витрат на дітей в розумінні ст.185 СК України, щодо стягнення яких позивачка не позивається.
Наявність фактично понесених або передбачуваних додаткових витрат має довести особа, яка заявляє позовні вимоги про їх стягнення.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема, необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Відповідно до ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
У постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 у справі № 6-1489цс17 зроблено висновок, що СК України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону, брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого. Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв'язку з розвитком певних її здібностей, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо.
Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку. За частиною другою статті 185СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Однак, пред'являючи позов про зміну розміру аліментів, при цьому посилаючись на необхідність збільшення розміру аліментів, визначених у твердій грошовій сумі, позивач не надала суду будь-яких доказів покращення матеріального стану відповідача з часу встановлення йому аліментних зобов'язань, а також інформації про щомісячні доходи як платника аліментів, так і одержувача аліментів, зміни сімейного стану відповідача, хоча це є її процесуальним обов'язком, а тому зазначені в позовній заяві обставини не є підставою для зміни способу стягнення аліментів.
Таким чином, позивачкою не доведено належними та допустимими доказами обставини щодо зміни матеріального або сімейного стану сторін, їх стану здоров'я, інших обставин, які на підставі статті 192 СК України, є підставою для зміни способу стягнення аліментів.
Необхідність збільшення розміру стягуваних аліментів позивач аргументує тим, що визначений до сплати попереднім рішенням суду розмір аліментів є недостатній для задоволення потреб неповнолітніх дітей та вважає, що відповідач повинен сплачувати аліменти на утримання доньки в твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн., на утримання неповнолітнього сина-4000 грн., щомісячно до досягнення ними повноліття.
Разом з тим вказані обставини без долучення відповідних доказів самі по собі не можуть бути підставою для збільшення розміру аліментів.
Посилання позивача, що змінився мінімальний гарантований розмір аліментів є слушним, але суд звертає увагу на те, що зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України. Зазначене відображено і у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17, провадження № 61-51сво18.
Таким чином, належних та допустимих доказів наявності обставин зміни матеріального або сімейного стану сторін, їх стану здоров'я, інших обставин, які відповідно до статті 192 СК України є підставою для збільшення розміру аліментів, позивачем не надано, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
В силу ст.141 ЦПК України, у зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду, а у задоволенні позовних вимог відмовлено, суд вважає за необхідне віднести судовий збір на рахунок держави.
Керуючись ст.ст.141, 280-282, 354 ЦПК України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру і способу стягнення аліментів - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Городоцького районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Представник позивачки: Левченко Марія Миколаївна, місце знаходження: АДРЕСА_2 .
Відповідач:ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Суддя Л.Е.Пономаренко