Справа №463/9437/25
Провадження №1-кс/463/8980/25
про обрання запобіжного заходу
06 жовтня 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Базаліївка, Чугуївського району, Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 , громадянина України, одруженого, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, -
встановив:
слідчий, як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова, погодженим з прокурором про обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 діб у Львівській установі виконання покарань №19.
Клопотання мотивує тим, що слідчими Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025140110003587 від 03.10.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 №261 від 06.09.2025 солдата ОСОБА_4 включено в списки особового складу вказаної військової частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта військової частини НОМЕР_1 . Будучи військовослужбовцем, призваним на військову службу за мобілізацією на особливий період, солдат військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст.11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст.1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Так, солдат ОСОБА_4 , діючи умисно, бажаючи ухилитися від проходження військової служби назавжди та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в умовах воєнного стану, не отримавши дозволу відповідного командира, 18.09.2025 вчинив самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , та перебував поза її межами до моменту доставки до слідчого ТУ ДБР у м. Львові, а саме до 04.10.2025.
04.10.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Базаліївка, Чугуївського району, Харківської області, який зареєстрований адресою: АДРЕСА_1 , громадянину України, військовослужбовцю за мобілізацією на особливий період військової частини НОМЕР_1 , солдату, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Враховуючи наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України просить клопотання задоволити.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, пояснив, що у ході досудового розслідування, встановлена наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як підозрюваний обізнаний про можливу міру покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, просив обрати підозрюваному менший суворий вид запобіжного заходу не пов'язаний з триманням під вартою. У разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просить визначити мінімальний розмір застави. Також просить слідчого суддю врахувати, що дані в ЄРДР за ч. 5 ст. 407 КК України внесено 03.10.2025 р., хоча до матеріалів клопотання долучено повідомлення військової частини про кримінальне правопорушення від 04.10.2025 р.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав пояснення захисника. Повідомив, що не заперечує самовільне залишення військової частини, однак при цьому просить взяти до уваги, що в нього на утриманні знаходиться дитина віком 9 місяців.
Прокурор в судовому засіданні додатково пояснив, що дані в ЄРДР були внесені на підставі доповіді по факту самовільного залишення військової частини ОСОБА_4 , яке поступило на адресу ДБР 03.10.2025. 04.10.2025 р. на адресу ДБР поступили матеріали службового розслідування.
Заслухавши пояснення прокурора, захисника, підозрюваного, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
До Єдиного реєстру досудового розслідування внесені дані за вказаним вище злочином з правовою кваліфікацією за ч.5 ст.407 КК України та розпочато кримінальне провадження №62025140110003587 від 03.10.2025.
ОСОБА_4 04.10.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, акт та матеріали службового розслідування, інші матеріали кримінального провадження, зібрані у ході досудового розслідування.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а саме нез'явленні вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Слідчий суддя погоджується із позицією прокурора про наявність ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме про можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
В п.36 Рішення від 20.05.2010р., яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Таким чином беручи до уваги наведені обставини, вважаю, що клопотання слідчого підлягає, задоволенню. До підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначення розміру застави, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України.
Із урахуванням обставин по справі, особи підозрюваного, виходячи з вимог ч.5 ст.182 КПК України вважаю, що підозрюваному слід визначити заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 182, 183, 186, 194, 196, 197, 369, 395 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
клопотання старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 - задоволити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Львівська установа виконання покарань № 19».
Строк дії ухвали становить шістдесят днів з моменту затримання 04 жовтня 2025 року до 02 грудня 2025 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень).
У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покладаються такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1