справа № 462/7073/25
07 жовтня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025141390000729 від 08.06.2025 рокупро обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця с. Лагодів Перемишлянського району Львівської області, українця, громадянина України, місце праці: водій ЛКП ТФ «Львівспецкомунтранс», із середньою освітою, раніше не судимий, одружений, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правпорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,,
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_5
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6
ОСОБА_3 07.06.2025 близько 20 годин 43 хвилин, керуючи спеціалізованим вантажним сміттєвозом марки "IVECO MAGIRUS AS440S42" р.н. НОМЕР_1 та рухаючись ним по прилеглій території вул. Садова, поблизу буд. № 29, у м. Львові, всупереч ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», згідно з якою учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху грубо порушив вимоги чинних правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 зі змінами та доповненнями, а саме: розділу 1, пункту 1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків); розділу 2, пунктів 2.3 (підпунктів «б» (бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі) та «д» (не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху); розділу 10, пункту 10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху).
Так, ОСОБА_3 під час керування технічно справним транспортним засобом, був неуважний, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, зокрема не стежив за дорожньою обстановкою, перед початком руху не переконався що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, як наслідок вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , який сидів на бардюрному камені, поруч із проїзною частиною.
В результаті порушення Правил дорожнього руху водієм спеціалізованого вантажного сміттєвоза марки "IVECO MAGIRUS AS440S42" р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої потерпілий ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, а саме: масивний раневий дефект гомілки з багатоуламковими переломами великогомілкової та малогомілкової кісток із вираженим зміщенням їх уламків, а також тотальне розчавлення м?язів задньо-медіальної групи м?язів гомілки, травматичну контузію, розчавлення і тромбоз магістральні судини на гомілці на всьому протязі, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент її спричинення.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнав повністю, підтвердив фактичні обставини, викладені у обвинувальному акті, щиро розкаявся у вчиненому. Пояснив, що дійсно 07.06.2025 близько 20 годин 43 хвилин, керував спеціалізованим вантажним сміттєвозом марки "IVECO MAGIRUS AS440S42" р.н. НОМЕР_1 та рухався ним по прилеглій території вул. Садова, поблизу буд. № 29, у м. Львові не побачив потерпілого і вчинив наїзд на потерпілого ОСОБА_7 , який сидів на бардюрному камені, поруч із проїзною частиною. Просив суд суворо не карати та врахувати, він з 1988 року безперервно працює водієм ЛКП ТФ «Львівспецкомунтранс», його заробіток основне джерело доходу. За весь період роботи немає жодних дисциплінарних стягнень, отримував грамоти і подяки, позитивно характеризується з місця праці. З потерпілим примирився, потерпілий надав розписку про отримання від нього грошових коштів та подав заяву про дійсне примирення та прийняття вибачень та щирого жалю.
Потерпілий у судове засідання не з'явився, подав суду заяву, у якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, в присутності захисника ОСОБА_6 , у заяві зазначає, що жодних претензій особисто до обвинуваченого не має, усвідомлює, що злочин вчинено з необережності, прийняв щирі вибачення від обвинуваченого. Просить не позбавляти волі обвинуваченого і не застосовувати покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, так як робота є єдиним джерелом доходу обвинуваченого, безпосередньо пов'язана з керуванням великогабаритною спеціалізованою технікою.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України інші докази кримінального провадження судом не досліджувались. Суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, оскільки обвинувачена в судовому засіданні не оспорювала факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України при вищезазначених обставинах, учасники судового провадження проти цього не заперечували. Фактичні обставини справи є доведеними, тому суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин, які ніким не оспорюються. До таких фактичних обставин відносяться зокрема дата, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та його мотиви, розмір заподіяної шкоди, а також інші обставини провадження, які визнані учасниками судового провадження та ними не оспорюються.
Судом з'ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у судовому засіданні винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 , який будучи особою, яка керувала транспортним засобом, вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Згідно п.3 вищевказаної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
У відповідності до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 є тяжким злочином.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування моральної шкоди потерпілому.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
При призначенні покарання, суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий, працевлаштований водієм ЛКП ТФ «Львівспецкомунтранс»,при цьому має стаж водія спецавтомобіля понад 30 років на одному підприємстві, його заробіток є основним джерелом доходів, позитивно характеризується з місця праці та місця проживання, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, нагороджувався грамотами та подяками, в 2024 році отримав диплом Департаменту паливно-енергетичного комплексу, енергоефективності та житлово-комунального господарства Львівської облдержадміністраці про присвоєння почесного звання "Ветеран житлово-комунального господарства Львівщини" за багаторічну сумлінну працю, вагомий внесок в розвиток житлово-комунального господарства, примирився з потерпілим, попросив вибачення, висловив щирий жаль з приводу вчиненого, відшкодував моральну шкоду потерпілому, потерпілий не має особисто до нього претензій.
Таким чином, за встановлених обставин, суд призначає ОСОБА_3 покарання, яке відповідатиме принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України.
При цьому, зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, щиро розкаявся у вчиненому, частково відшкодував моральну шкоду потерпілому, суд дійшов висновку про те, що виправлення винного можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України зі звільненням від відбування покарання із випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, який є достатнім для того, щоб винний в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення, та з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
Поруч з цим, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , його захисник та представник потерпілого просили не позбавляти обвинуваченого права керування транспортними засобами, обвинувачений зазначив, що повністю усвідомлює свої дії та їх наслідки, щиро розкаюється у скоєному, покликається на те, що основним джерелом його доходу є робота водієм у ЛКП ТФ «Львівспецкомунтранс», просить врахувати, що стаж водія має з 1988 року на одному підприємстві, за час роботи жодного разу до дисциплінарної відповідальності не притягувався, лише заохочувався, позитивно характеризується з місця проживання та місця роботи. Примирився з потерпілим, частково відшкодував моральну шкоду. В решті потерпілий залишає за собою право вимоги щодо відшкодування завданої шкоди до роботодавця та страхової компанії, тому особисто претензій до обвинуваченого не має, про що надав письмову заяву і розписку про отримання коштів.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.п.20, 21 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23 грудня 2005 року, при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а і характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, а також обставини, які пом'якшують, обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку при призначенні покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 і ст. 287 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.
Питання про доцільність призначення додаткового покарання вирішується з урахуванням обставин конкретної справи, даних про особу винного та інших обставин, які суд при вирішенні такого питання визнає необхідними для постановлення законного, справедливого та достатнього покарання.
Оцінивши в сукупності обставини справи, беручи до уваги вимоги індивідуалізації покарання та враховуючи думку потерпілого, його представника, які вважали за можливе призначення обвинуваченому лише основне покарання із застосуванням ст. 75 КК України, без застосування додатковогопокарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, зважаючи на щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, примирення з потерпілим, висловлення щирого жалю з приводу вчиненого, часткового відшкодування моральної шкоди потерпілому, відсутніть претензій особисто до обвинуваченого у потерпілого, те, що обвинувачений отримує основний дохід за місцем праці - водія у ЛКП ТФ «Львівспецкомунтранс», де працює понад 30 рлоків та виключно позитивно характеризується, суд приходить до висновку про доцільність, в даному конкретному випадку, призначення обвинуваченому ОСОБА_3 лише основного покарання без застосування додаткового, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки на переконання суду відсутність права керування транспортними засобами явно погіршить становище обвинуваченого та разом з тим, не буде ефективним засобом для його виправлення.
Витрати на залучення експертів у даному кримінальному провадженні на загальну суму 15599,50 грн підлягають стягненню в дохід держави з обвинуваченого.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду від 11.06.2025 постановлено накласти арешт на спеціалізований вантажний сміттєвоз марки "IVECO MAGIRUS AS440S42" реєстраційний номер НОМЕР_1 в цілому (на його комплектуючі деталі, вузли, агрегати та інше обладнання) шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування (ремонт, експлуатація),який на правівласності належить ЛКП ТФ «ЛЬВІВСПЕЦКОМУНТРАНС».
Ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду від 01.07.2025 постановлено скасувати арешт, накладений ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 11 червня 2025 року в частині заборони користування спеціалізованим вантажним сміттєвозом марки "IVECO MAGIRUS AS440S42" реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належитьЛКП ТФ «ЛЬВІВСПЕЦКОМУНТРАНС» (адреса: м.Львів, вул.Жовківська, 18).
Запобіжний захід - особисте зобов'язання, призначене ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 15.08.2025 залишити без змін, до вступу вироку в законну силу.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-371, 373, 374 КПК України,-
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Зобов'язатиОСОБА_3 , відповідно до ст. 76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 - особисте зобов'язання, призначене ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 15.08.2025 залишити без змін, до вступу вироку в законну силу.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на загальну суму 15599,50 грн. стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
Скасувати арешт на спеціалізований вантажний сміттєвоз марки "IVECO MAGIRUS AS440S42" реєстраційний номер НОМЕР_1 в цілому (на його комплектуючі деталі, вузли, агрегати та інше обладнання) в частині заборони його відчуження, розпорядження, який на праві власності належить ЛКП ТФ «ЛЬВІВСПЕЦКОМУНТРАНС» (адреса: м.Львів, вул. Жовківська, 18), накладений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова від 11.06.2025.
Речовий доказ - спеціалізований вантажний сміттєвоз марки "IVECO MAGIRUS AS440S42" реєстраційний номер НОМЕР_1 повернути ЛКП ТФ «ЛЬВІВСПЕЦКОМУНТРАНС».
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним.
З інших підстав на вирок може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: (підпис) ОСОБА_1
З оригіналом згідно. Оригінал вироку у справі № 462/7073/25
Суддя: ОСОБА_1