1 УХВАЛАСправа № 324/243/16-к 1-в/335/100/2025
про повернення клопотання
8 жовтня 2025 року суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , ознайомившись із клопотанням ОСОБА_2 , засудженого вироком Пологівського районного суду Запорізької області від 13 грудня 2016 року до 15 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією всього майна,
Вироком Пологівського районного суду Запорізької області від 13.12.2016 ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України з урахуванням ч. 4 ст. 70 КК України - до 15 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
07.10.2025 до суду надійшло клопотання ОСОБА_2 в порядку виконання вироку - про застосування ч. 5 ст. 72 КК України.
Вивчивши клопотання, доходжу висновку, що воно підлягає поверненню особі, яка його подала, з таких підстав.
Згідно із частиною п'ятою статті 72 КК України попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.
Як передбачено частиною першою статті 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Згідно зі статтею 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Застосування української мови в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Як слідує з положень ч. 1 ст. 6 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» кожний громадянин України зобов'язаний володіти державною мовою.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Як передбачено ст. 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.
Клопотання ОСОБА_2 викладено іноземною мовою (російською), а не державною, що не відповідає конституційним нормам та ч. 1 ст. 29 КПК України, згідно з якою кримінальне провадження здійснюється державною мовою.
Суд не вправі перекладати зміст клопотання на власний розсуд і не зобов'язаний володіти знанням іноземних мов для здійснення судочинства.
В цей же час подані матеріали не містять даних, що ОСОБА_2 не володіє чи недостатньо володіє державною мовою. Він проживає в Україні, здобув достатній рівень освіти, є громадянином України. Матеріали скарги не містять інформації (клопотання) щодо необхідності залучення ОСОБА_2 викладача.
Крім того, відповідно до частини першої статті 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: 1) про відстрочку виконання вироку; 2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання; 21) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби; 3) про заміну невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким; 4) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; 5) про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років; 6) про звільнення від покарання за хворобою; 7) про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення; 71) про застосування до засуджених примусового годування; 8) про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком; 9) про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку; 10) про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України; 11) про застосування покарання за наявності кількох вироків; 12) про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді; 13) про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; 131) про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань; 132) про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери); 133) про зміну обов'язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням; 134) про звільнення від відбування покарання у зв'язку з прийняттям рішення про передачу особи для обміну як військовополоненого; 14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
За змістом частини другої статті 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: 1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2 - 4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 71, 131, 134, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу; 2) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 132 частини першої статті 537 цього Кодексу; 3) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9, 133 частини першої статті 537 цього Кодексу; 4) до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв'язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.
Крім цього, відповідно до роз'яснень, які містяться у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ) № 223 20/0/4 від 11.01.2016 щодо застосування окремих положень Закону України від 26.11.2015 № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», що під час виконання вироку, враховуючи зміст положень ч. 6 ст. 9 КПК України, питання зарахування строку попереднього ув'язнення має вирішуватися місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок (п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України). Якщо ж клопотання про застосування цього Закону подано до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого обвинувачений тимчасово перебуває (наприклад, за місцем знаходження слідчого ізолятора), суд ухвалою повертає клопотання особі, яка його подала, із роз'ясненням права та порядку звернення.
Доказів того, що виконання вироку Пологівського районного суду Запорізької області від 13.12.2016, відбувається в межах територіальної юрисдикції Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя, заявником не надано та в клопотанні не зазначено.
З урахуванням викладеного, клопотання ОСОБА_2 підлягає поверненню із роз'ясненням права звернутись з даним клопотанням, викладеним державною мовою, до суду визначеного частиною другою статті 539 КПК України.
Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суддя
Клопотання ОСОБА_2 повернути особі, яка його подала.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи діб з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1