Дата документу 03.10.2025
Справа № 334/6108/25
Провадження № 3/334/2210/25
03 жовтня 2025 року суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Козлова Н.Ю., розглянувши матеріали, які складені поліцейським УПП в Запорізькій області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 22.07.2025 року 04:30:00 м. Запоріжжя, вулиця Щаслива 15, водій ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ 21154 днз НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, сповільненість ходи, мови. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності лікаря, що підтверджується висновком лікаря № 5361 від 22.07.2025 року. Про повторність попереджений. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонений, ТЗ припаркований без порушень ПДР.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду.
Адвокат Корсік Я.І. у судовому засіданні просив суд закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 оскільки останній не відмовлявся від медичного огляду, навпаки на вимогу поліцейського прослідував з ними до медичного закладу. Приїхавши до медичного закладу, йому запропонували здати біологічні зразки у вигляді сечі, на що ОСОБА_1 повідомив, що наразі немає фізіологічної можливості, оскільки нещодавно прокинувся та сходив до туалету. Здати інші біологічні зразки ОСОБА_1 не пропонували.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників судового процесу, письмові докази, які містяться в матеріалах справи та долучений відео файл, суд дійшов до наступних висновків.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог п.2, 4 ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, - чи витребувано необхідні додаткові матеріали.
Згідно ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом: ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до норм ст.280 КУпАП. орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності...; ч.2 ст.283 КУпАП, постанова в справі про адміністративне правопорушення, повинна містити опис обставин установлених при розгляді справи...; ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частина 2 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене повторне протягом року.
Так, умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, наркотичного сп'яніння визначені ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою КМ України від 17 грудня 2008р.№1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (в подальшому Інструкція № 1452/735).
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до ч. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У ч. 4 розділу І вказаної Інструкції зазначено, що ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 інкримінувалося те, що 22.07.2025 року 04:30:00 м. Запоріжжя, вулиця Щаслива 15, він керував ТЗ ВАЗ 21154 днз НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, сповільненість ходи, мови. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності лікаря, що підтверджується висновком лікаря № 5361 від 22.07.2025 року.
За твердженням поліцейського, який склав протокол, ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 398969 від 22.07.2025 року за ч.1 ст. 130 КУпАП.
При відтворенні відео, долученого до протоколу, судом з'ясовано, що водій ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, під час спілкування з працівниками поліції його поведінка та мова є адекватними. Під час спілкування ОСОБА_1 поводився чемно, спілкувався поважно, відповідав на усі поставлені запитання, виконував усі вимоги поліцейського.
Заявлені у протоколі ознаки наркотичного сп'яніння у вигляді: розширених зіниць, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, сповільненість ходи, мови, не знайшли свого підтвердження та спростовані матеріалами справи.
Крім того, в протоколі вказано, що ОСОБА_1 відмовився від медичного огляду у лікаря-нарколога, хоча на відео чітко видно, що ОСОБА_1 не відмовляється від повного медичного огляду. Надати біологічний матеріал у вигляді сечі, ОСОБА_1 не вдалося через відсутність фізіологічної потреби. Проти відібрання інших біологічних зразків, ОСОБА_1 не заперечував.
З'ясування цих обставин також має вирішальне значення, оскільки саме наявність таких дійсних ознак надає можливість працівникам патрульної поліції запропонувати проходження медичного огляду та усуває сумніви у дотриманні певної процедури з боку працівників патрульної поліції та утримує від формального підходу до з'ясування всіх обставин.
Отже, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення відомості є лише відображенням позиції працівників поліції і за своєю суттю фактично є обвинуваченням, яке має бути доведеним.
Доказом того, що водій ОСОБА_1 нібито керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння та відмовився від проходження медичного огляду є відеозапис, на якому не зафіксовано відмову водія від проходження медичного огляду.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Як роз'яснив Верховний Суд в правовій позиції, що викладена в постанові від 26.06.2019 року в справі № 536/1703/17, адміністративне провадження № К/9901/3839/17, при розгляді справ про вчинення адміністративних правопорушень необхідно врахувати, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп 2010 зазначено, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й презумпції невинуватості, закріпленій в ст. 62 Конституції України.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи з вимог ст. 62 Конституції України, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише у разі доведення її вини в установленому законом порядку належними та допустимим доказами, що є складовою справедливого правосуддя у розумінні ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.
Відсутність достатніх доказів тягне за собою в даному випадку недоведеність події правопорушення і як наслідок відсутність об'єктивної сторони складу інкримінованого йому діяння.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, суду не надано жодного належного та допустимого доказу вини ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому суд не вбачає підстав для притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми закону, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 284, 287 КУпАП, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького Апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти діб з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-тиденного строку її оскарження.
Суддя: Козлова Н. Ю.