Справа № 309/2536/25
Провадження № 2-а/309/49/25
07 жовтня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого судді Сідей Я.Я.
секретаря судового засідання Свистак К.М.
розглянувши в порядку ст. 257 КАС України у відкритому судовому засіданні в м. Хуст справу за адміністративним позовом:
ОСОБА_1
до
ІНФОРМАЦІЯ_1
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № ІП-265 від 20.05.2025 року, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Посилається на те, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ІП-265 від 20.06.2025 р., яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень за порушення вимог ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена відповідальність ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Згідно постанови 27.11.2024 р. громадянину ОСОБА_1 направлена повістка № 1480193 (номер поштового відправлення 0610211823839 АТ «Укрпошта»), згідно якої останній зобов'язаний з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 о 09.00 год. 07.12.2024 р. Громадянин ОСОБА_1 отримав рекомендованого листа з повісткою, але на зазначену дату не зявився. Станом на 20.06.2025 року громадянин ОСОБА_1 про причини неявки не повідомив та у строк зазначені в повістці не прибув.
Позивач вважає постанову № ІП-265 від 20.06.2025 року про застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень незаконною, вину у вчиненні порушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не визнає з огляджу на наступне.
Позивач працює в ТОВ «Безпека Універсал» з 27.10.2024 року. Починаючи з 04.02.2023 р. він зареєстрований в мобільному додатку «Резерв+», де ним обліковані всі особисті дані. У 2023 році ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачу було надано направлення на військово-лікарську комісію, за результатами якої був визнаний обмежено придатний до військової служби та водночас на підставі поданих ним документів ІНФОРМАЦІЯ_3 надано відстрочку терміном на 6 місяців до жовтня місяця 2023 року по догляду хворою мамою. У жовтні 2023 року поштовим зв'язком ним направлено на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 пакет документів з описом про надання відстрочки по догляду за хворою мамою відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У подальшому, маючи статус обмежено придатної особи до військової служби, у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» №3621-ІХ від 21.03.2024, яким передбачено, що громадяни, визнані раніше обмежено придатними, мають пройти повторний медичний огляд впродовж дев'яти місяців з дня набрання чинності закону, тобто до 04.02.2025 р. Проте після цієї дати, Законом України від 12.02.2025 № 4235-ІХ продовжено строк проходження ВЛК для обмежено придатних до 05.06.2025 р..
18.05.2025 р. року через електронний портал мобільного додатку «Резерв+» позивач отримав направлення на повторне ВЛК та 13.06.2025 року і висновок ВЛК подав до ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому рішенням ВЛК був вже визнаний придатним до військової служби. У ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачу надано повістку про явку на 13.06.2025 року для уточнення облікових даних, а після цієї дати повторно повістку про явку на 20.06.2025 року, а далі на 27.06.2025 р. і кожного разу за цими викликами позивач з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
04.07.2025 р. на підставі поданих позивачем документів рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 вирішено надати відстрочку за п. 9 ст. 23 Закону України « Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» на три місяці до 07.08.2025 р. та вручено повістку про явку 19.08.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Повістки від 27.11.2024 року про явку 07.12.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач не отримував ані особисто, ані засобами поштового зв'язку.
Оскаржувану постанову від 20.06.2025 року отримав 07.07.2025 року поштовим зв'язком і лише з цієї дати позивачу стало відомо, що нібито йому направлялася поштовим зв'язком повістка про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 07.12.2024 року.
Крім того, зазначає, що 13.06.2025, 20.06.2025 та 27.06.2025 року він прибував до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак про наявність оскаржуваної постанови ніхто з працівників військовослужбовців РТЦК йому не повідомляв, такої провини не висувалося та в його присутності постанова не виносилась і з нею він не ознайомлювався. Після отримання оскаржуваної постанови позивач звернувся до Хустського поштового відділення AT «Укрпошта», щоб вияснити за номером поштового відправлення чи направлялося йому поштове відправлення за № 061021 1823839, на що отримав відповідь усно, що таке поштове відправлення є зареєстроване, але поштове відправлення за цим номером повернуто 19.12.2024 року адресату, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 , чому невідомо. У видачі письмової інформації йому відмовлено, рекомендовано звернутися в м. Київ до AT «Укрпошта», що ним і було зроблено.
Крім того, оскаржувана постанова № ІП-265 від 20.06.2025 року та її зміст вказують, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП проводився за його відсутності, оскільки в ній відсутній підпис позивача про ознайомлення, хоча він 13.06.2025 р., 20.06.2025 р. та 27.06.2025 р. був у ІНФОРМАЦІЯ_2 за викликами по повістці.
Таким чином підтверджується, що оскаржувана постанова винесена з суттєвими порушеннями як матеріального так і процесуального законодавства.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився. Подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує повністю.
Представники відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився. 12.08.2025 р. начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 подав відзив на позов у якому просив у задоволенні вимог позивача відмовити повністю, розгляд справи проводити без участі відповідача.
У відзиві посилається на те, що 27.11.2024 року поштовими засобами AT «Укрпошта» ОСОБА_3 була направлена повістка №1480193, за рекомендованим поштовим відправленням №0610212823839, із вимогою з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 год. 07.12.2024 року. Оскільки даний громадянин не зявився на вказану у повістці дату, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , підполковником ОСОБА_2 , була винесена постанова про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Копія постанови №ІП-265 від 20.06.2025 року, разом із вимогою про виконання обов'язку №262 від 21.06.2025 року за вих. № 6245 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 10:00 год. 10.07.2025 року, була надіслана ОСОБА_3 поштовими засобами AT «Укрпошта». Проте, даний громадянин на вказану у вимозі дату також не з'явився.
Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП яка передбачає відповідальність за «вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян», саме тому на останнього громадянина складено протокол та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності з санкцією у розмірі 17 000 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_3 не погоджується з доводами Позивача, викладеними у позовній заяві, з огляду на наступне.
Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан, згідно Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 в Україні оголошено та проводиться загальна мобілізація та діє правовий режим особливого періоду.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Згідно ст. 65 Конституції України - захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України. Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до абзацу другого частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий обік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Згідно ч. 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Станом на 11.08.2025 р. громадянин ОСОБА_1 про причини неявки не повідомив.
У відповідності до ст. 15 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» у разі неявки призовника без поважних причин за викликом відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на призовну комісію він несе відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 205, ч. 4 ст. 229 КАС України у зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, проводити розгляд справи по суті, на підставі наявних доказів та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
В судовому засіданні судом встановлено, що 20 червня 2025 року відносно ОСОБА_1 , було винесено Постанову № ІП-265 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Із змісту постанови вбачається, що 27.11.2024 р. громадянину ОСОБА_1 направлена повістка № 1480193 (номер поштового відправлення 0610211823839 АТ «Укрпошта»), згідно якої останній зобов'язаний з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 о 09.00 год. 07.12.2024 р. Громадянин ОСОБА_1 отримав рекомендованого листа з повісткою, але на зазначену дату не зявився. Станом на 20.06.2025 року громадянин ОСОБА_1 про причини неявки не повідомив та у строк зазначені в повістці не прибув, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
З 06.04.2001 р. ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 , виданим 09.11.1999 р. Хустським військовим комісаріатом акарпатської області.
24.02.2023 р. медичною комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 визнаний обмежено придатним.
Відповідно до копій скріншотів з електронного доказу (додатку "Резерв+") ОСОБА_1 отримав відстрочку від мобілізації.
27.11.2024 сформована повістка №1480193, адресована на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , якою його запрошено з'явитися 07.12.2024 о 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних.
Повістку направлено ОСОБА_1 рекомендованим повідомленням з поміткою «повістка ТЦК» за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить опис вкладення форми 107 П. Дата вкладення повідомлення до абонентської скриньки 27.11.2024.
Відправлення №9040004632812 на ім'я ОСОБА_1 відправлено 01.07.2025 р., про що свідчить квитанція Укрпошти № 186.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, серед яких є обов'язок з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, складає неявка військовозобов'язаного за викликом без поважних причин до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
Відтак, для правильного вирішення справи, з огляду на доводи сторін, необхідно, насамперед, встановити таку обставину, як вручення позивачеві повістки, а вже після цього досліджувати питання щодо поважності причин неявки.
Позивач стверджує, що про надходження на його адресу повістки він не знав, оскільки не отримував від поштового відділення жодних повідомлень про це. Крім того 13.06.2025 р., 20.06.2025 р. та 27.06.2025 р. позивач прибував до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак про наявність оскаржуваної постанови ніхто з працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомляв, такої провини не висувалося.
Також вказує на те, що він звертався до Хустського поштового відділення AT «Укрпошта», щоб вияснити за номером поштового відправлення чи направлялося йому поштове відправлення за № 061021 1823839, на що отримав відповідь, що таке поштове відправлення є зареєстроване, але поштове відправлення за цим номером повернуто 19.12.2024 року адресату, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З копії трекінгу рекомендованого поштового відправлення 9040004632812 встановлено, що поштове відправлення прибуло до відділення 90400 м. Хуст 01.07.2025 року, вручено одержувачу 08.07.2025 року.
Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, рекомендовані листи позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручається особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа позначкою «Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового в'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою» і повертає такий лист відправнику.
Таким чином, судом встановлено, що позивач не був належним чином сповіщений об'єктом поштового в'язку про надходження повістки ТЦК, а тому не з'явився 07.12.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Тобто, відповідачем не доведено факт належного повідомлення ОСОБА_1 про його виклик до РТЦК на 07.12.2024, що свідчить про поважність причин його неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно зі статтею 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належні докази щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, як то неявка за викликом без поважних причин до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, а тому суд доходить висновку про протиправність оскаржуваної постанови.
Частиною 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з метою відновлення законності належить скасувати постанову №ІП-265 від 20.06.2025, складену відносно ОСОБА_1 , та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 241-245, ст.ст. 250, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 20 червня 2025 року - задовольнити.
Постанову № ІП-265 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 20.06.2025 року, винесену ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. - скасувати.
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду, у справах за ст. 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Хустського
районного суду: Сідей Я.Я.