Справа №: 302/1324/25 3/302/535/25
08.10.2025 селище Міжгір'я
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Кривка В.П.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.204-1 ч.1 КУпАП, за протоколом серії ЗхРУ № 356790 від 06.09.2025 року, який складений інспектором прикордонної служби ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_1 , стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , гр.України, мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця, паспорт громадянина України № НОМЕР_2 від 06.10.2017 року, виданий органом ДМС України 8032, раніше до адміністративної відповідальності за порушення правил прикордонного режиму не притягався, номер телефону: НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ,-
Згідно з зазначеним протоколом 06.09.2025 року о 13 год 25 хв прикордонним нарядом «Контрольний пост» в межах контрольованого прикордонного району на ок.н.п. Міжгір'я (територія Міжгірської селищної громади Хустського району Закарпатської області) на напрямку 207 прикордонного знаку було виявлено громадянина України ОСОБА_2 , який здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, чим порушив вимоги статей 9 і 12 Закону України «Про державний кордон України».
Ці дії ОСОБА_2 працівник прикордонної служби кваліфікував за ст.204-1 ч.1 КУпАП.
ОСОБА_2 в залі судового засідання заперечував обставини, які викладені в протоколі. Додатково пояснив, що 06.09.2025 року перебував на території Закарпатської області у зв'язку з екскурсією до озера Синевир. З місця його проживання, а саме м.Києва він вирушив потягом до м.Львова, а потім пересів на автобус, який був зупинений працівниками прикордонної служби, на ствердження чого подав суду довідку ТОВ «Відвідай» від 29.09.2025 року, платіжну інструкцію сплати туру, посадкові документи.
Оцінивши зміст протоколу і подані в справу матеріали, суддя дійшов такого висновку.
Стаття 204-1 ч.1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за таке : перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Постановою КМУ № 1194 від 03.08.1998 із змінами і доповненнями передбачено, що Хустський район Закарпатської області є контрольованим прикордонним районом.
Згідно з Положенням про прикордонний режим, затв. пост. КМУ № 1147 від 27.07.1998 (із змін. і доп.) передбачено порядок в'їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі. Цим же положенням передбачено, що прикордонна смуга це ділянка місцевості завширшки 5 км.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Працівниками прикордонної служби надані такі докази у справу як:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 356790 від 06.09.2025 року, згідно якого ОСОБА_2 06.09.2025 ознайомлений зі змістом протоколу, підписав його без зауважень та доповнень, примірник протоколу отримав 06.09.2025 року;
- рапорт працівника прикордонної служби ОСОБА_3 в.о. начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_4 , який за змістом відповідає змісту протоколу;
-письмові пояснення ОСОБА_2 від 06.09.20205 року, згідно яких ОСОБА_2 не мав наміру перетинати державний кордон, претензій до представників ДПС України він немає.
Із змісту матеріалів справи видно, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не доведені жодним належним та допустимим доказами, адже посадовою особою не додано до матеріалів справи ні письмові пояснення свідків, ні відео-, аудіозаписи обставин вчинення правопорушення.
У такому випадку суд хотів би навести ситуацію, яка була на розгляді в Європейському Суді з прав людини у справі «Старков та Тищенко проти Росії» (рішення від 17 грудня 2019 року). Зокрема в пункті 26 Страсбурзький суд звернув увагу на те, що в цій справі єдиними доказами, на які посилалися суди при визнанні заявників винними, були протокол про адміністративне правопорушення та заяви співробітників поліції. Він вважає, що нездатність національних судових органів отримати свідчення незалежних спостерігачів за оспорюваним подій підірвала загальну справедливість судового розгляду.
З обставин справи видно, що ОСОБА_2 перебував у контрольованому прикордонному районі з належними документами (мав при собі паспорт громадянина України). Таке відповідає пункту 8 Положення про прикордонний режим. Посадовою особою не зазначено у протоколі, які саме положення законодавства, яке регулює прикордонний режим порушив ОСОБА_2 .
Сам факт виявлення ОСОБА_2 у н.п.Міжгір'я, не вказує безсумнівно на намір або спробу незаконно перетнути державний кордон поза пунктами пропуску. Більш того, в межах населеного пункту Міжгір'я Хустського району Закарпатської області відсутній пункт пропуску через державний кордон України. Цей населений пункт не розташований на межі кордонів України з іншими країнами і прибуття громадян до цього населеного пункту, не дають однозначних підстав стверджувати про намір особи незаконно перетнути державний кордон України.
Крім того, ОСОБА_2 заперечував намір перетину державного кордону на ствердження своєї позиції надав суду такі докази:
-довідку ТОВ «Відвідай» від 29.09.2025 року, згідно якої ОСОБА_2 06.09.2025 року перебував у одноденному турі «Озеро Синевир до водоспад Шипіт» до моменту, як його забрали працівники ТЦК та СП в селищі Міжгір'я;
-платіжну інструкцію №2СТ9-1358-4СНВ-МА98 від 19.08.2025 року, згідно якої ОСОБА_2 переказав ФОП ОСОБА_5 799 грн 00 коп 19.08.2025 року з призначенням платежу 06.09. ОСОБА_2 Блакитне око, Закарпаття;
- посадкові документи від 17.08.2025-18.08.2025 року на особу ОСОБА_2 з відправленням з станції Київ-Пасажирський 05.09.2025 року о 22 год 36 хв з прибуттям до станції Львів 06.09.2025 року о 06 год 40 хв та зворотнім напрямком з станції Львів відправлення о 23 год 09 хв 06.09.2025 року з прибуттям до станції Київ-Пасажирський о 06 год 28 хв 07.09.2025 року.
Отже, суд не встановив обставин реального здійснення порушення правил прикордонного режиму. Адже фіксації ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, не здійснено в установленому законом порядку. У справу не подано належних, достовірних і допустимих доказів для ствердження вини особи за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 204-1 ч.1 КУпАП, відповідно до положень статті 251 КУпАП. Ця норма передбачає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Окрім цього, суд констатує, що ок.н.п. Міжгір'я знаходиться на відстані приблизно 80 км від кордону України з Румунією і на території Міжгірської селищної громади та колишнього Міжгірського району Закарпатської області не має пропускних пунктів прикордонного режиму.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не можу бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Суд не має повноважень збирати докази винуватості особи відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» ("Malofeyevav. Russia", рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
З огляду на встановлені обставини, викладене обґрунтування, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 не доведена засадою поза розумним сумнівом (застосування принципу в рішенні ЄСПЛ «Кобець проти України»).
Цей висновок суду дає підстави застосувати положення статті 247 п.1 КУпАП, тобто закрити провадження в справі.
Керуючись статтями 280, 283-285, 247 п.1 КУпАП, суддя
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 204-1 ч.1 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Апеляційну скаргу на постанову судді може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня винесення постанови в порядку, передбаченому КУпАП.
Постанова набирає законної сили згідно з ст.294 КУпАП після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова складена 08.10.2025.
Суддя: В. П. Кривка