Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/2888/25
08.10.2025 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025071080000265 від 12 квітня 2025 року, по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканець АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з початковою освітою, не одруженого, не працюючого, інваліда ІІ групи, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, -
ОСОБА_4 , діючи умисно, в порушення «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення, та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 року, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та наслідки, які можуть настати після їх вчинення, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, знайшов металевий предмет, зовні схожий на кастет, який підібрав та привласнив, який носив при собі до часу виявлення та вилучення від нього 11 квітня 2025 року 18 годині 05 хвилин в ході огляду місця події працівниками Відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області на території АЗС «Маркет», що в с. Теково, по вул. Дружби 1 Б, Берегівського району Закарпатської області.
Згідно висновку експерта № СЕ-19/107-25/5402-ХЗ від 25.04.2025, виявлений та вилучений 11.04.2025 працівниками поліції від ОСОБА_5 , металевий предмет виготовлений саморобним способом є кастетом, відноситься до категорії холодної зброї ударно-дробильної дії.
Дії ОСОБА_6 досудовим розслідуванням кваліфіковано за ч. 2 ст. 263 КК України, як носіння кастету, без передбаченого законом дозволу.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 дав показання, якими підтвердив усі фактичні обставини пред'явленого йому обвинувачення, вину у вчиненні інкримінованого йому діяння визнав повністю, щиро розкаявся та просив суд суворо його не карати.
При визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, на підставі та в порядку, встановленому ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, що підлягають доказуванню, оскільки проти цього не заперечили учасники судового провадження і такі обставини ніким не оспорюються. Зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиція є добровільною. При цьому їм було роз"яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вирішив, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 мало місце.
Це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України - носіння кастету, без передбаченого законом дозволу.
Обвинувачений ОСОБА_5 винний у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.
Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності.
Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
При призначенні покарання за ч. 2 ст. 263 КК України суд врахував ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно (а.п. 45), раніше не притягався до кримінальної відповідальності (а.п. 48), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-фтизіатра не перебуває, за медичною допомогою до лікаря-психіатра не звертався (а.п.47), за наявності обставин, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, досудову доповідь уповноваженого органу пробації від 26.09.2025, згідно якої виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, тому суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого з обранням покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції статті, яка передбачає покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України, і таке покарання буде справедливим, необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до частини 1 статті 59-1 КК України, покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
При цьому, частиною 2 статті 59-1 КК України визначено, що суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Частиною 3 вказаної статті передбачено право суду покласти додаткові обов'язки на засудженого до пробаційного нагляду.
З наведеного слідує, що покладення обов'язків, передбачених частиною 2 статті 59-1 КК України, є імперативною нормою у випадку призначення особі покарання у виді пробаційного нагляду і наведені вище обов'язки в обов'язковому порядку мають бути покладені на особу.
Цивільний позов не заявлено.
Арешт на речові докази, накладений під час досудового розслідування, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України слід скасувати.
Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Питання про процесуальні витрати слід вирішити в порядку ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 91, 94, 370, 374, 394 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді двох років пробаційного нагляду.
У відповідності до частини 2 статті 59-1 КК України на період пробаційного нагляду покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Арешт на металевий предмет зовні схожий на кастет, накладений ухвалою слідчого судді Виноградівського районного суду Закарпатської області від 14.04.2025 (а.п. 22-24) - скасувати.
Речовий доказ: кастет, який знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області (а.п. 16-17, 35) - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1782,80 грн витрат за проведення судової експертизи.
На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Виноградівський районний суд Закарпатської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.
ГоловуючийОСОБА_1