Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/8089/24
07.10.2025 м.Виноградів
Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 72023070000000003, відомості про яке 12.01.2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 212 КК України -,
ОСОБА_3 звернувся до судді Виноградівського районного суду із заявою про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 72023070000000003, відомості про яке 12.01.2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 212 КК України.
В обґрунтування заяви посилається на те, що ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 23 травня 2024 року у справі № 304/1710/23 було вирішено клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури, подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за №72023070000000003 від 12 січня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, про арешт майна задовольнити. Накладено арешту на вилучене 07 грудня 2023 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме на три мобільні телефони ОСОБА_3 - мобільний телефон Redmi ІМЕІ НОМЕР_1 білого кольору в прозорому чохлі з сім-картками операторів «Водафон» та «Київстар»; - мобільний телефон Redmi чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_2 ; - мобільний телефон Redmi чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_3 .
Власник майна ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, згідно поданої заяви її представник, адвокат ОСОБА_4 просить розглянути дане клопотання без його участі.
Прокурор у судове засідання не з'явився, направив до суду клопотання в якому просив провести розгляд справи у його відсутності.
Зважаючи на неявку в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, фіксування за допомогою технічних засобів, відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, не здійснювалося.
Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 23 травня 2024 року у справі № 304/1710/23 накладено арешт на вилучене 07 грудня 2023 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме на три мобільні телефони ОСОБА_3 - мобільний телефон Redmi ІМЕІ НОМЕР_1 білого кольору в прозорому чохлі з сім-картками операторів «Водафон» та «Київстар»; - мобільний телефон Redmi чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_2 ; - мобільний телефон Redmi чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_3 .
19 грудня 2024 року Виноградівський районний суд ухвалив рішення про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закрив кримінальне провадження № 299/8089/24. Апеляції не подавалися, ухвала набрала законної сили.
Судом встановлено, що при ухваленні вказаної ухвали судом не вирішено питання щодо скасування арешту, накладеного ухвалою від від 23 травня 2024 року у справі № 304/1710/23 на майно, а саме на три мобільні телефони ОСОБА_3 - мобільний телефон Redmi ІМЕІ НОМЕР_1 білого кольору в прозорому чохлі з сім-картками операторів «Водафон» та «Київстар»; - мобільний телефон Redmi чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_2 ; - мобільний телефон Redmi чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_3 .
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 41 Конституції України зазначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ч. 3 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Згідно ч.1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», а саме частиною 3 пункту 1 зазначено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.174 КПКУкраїни підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявляти клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Відповідно до ч.1 ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 р., для з'ясування наявності порушення цього положення ЄСПЛ має встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід'ємним принципом всієї Конвенції, що відбито в структурі ст. 1 Протоколу №1 Європейської конвенції з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях в тому числі щодо України констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. п. 46 рішення у справі " Устименко проти України", п.п. 51,52 рішення у справі "Рябих проти Росії", п. 61 рішення у справі "Брумареску проти Румунії").
Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (рішення у справах Sperrong and Lonnroth v Sweden» від 23.09.82, «Новоселецький проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 1.06.2006).
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту є підставним і його слід задоволити.
Керуючись ст. ст. 170-174 КПК України, суддя,
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 72023070000000003, відомості про яке 12.01.2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 212 КК України задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 23 травня 2024 року у справі № 304/1710/23 на мобільний телефон Redmi ІМЕІ НОМЕР_1 білого кольору в прозорому чохлі з сім-картками операторів «Водафон» та «Київстар»; - мобільний телефон Redmi чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_2 ; - мобільний телефон Redmi чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1