Справа № 636/8115/25 Провадження 2-н/636/937/25
про відмову у видачі судового наказу
08.10.2025 місто Чугуїв
Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Бунін Є.О., розглянувши заяву комунального підприємства «Чугуївтепло» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з централізованого опалення з ОСОБА_1 ,
встановив:
Заявник КП «Чугуївтепло» звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з боржника ОСОБА_1 .
Суд вчив матеріали заяви, і вважає за необхідне відмовити заявнику у видачі судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, яке видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з п.п.4, 5 ч.2 ст.163 ЦПК України в заяві про видачу судового наказу зазначаються вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються та перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Пунктом 5 ч.1 ст.165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність, відповідно дост.257 ЦК України встановлюється тривалістю три роки.
Згідно із ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст.252, 255 ЦК України.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Оскільки плата за житлово-комунальні послуги здійснюється щомісячно, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання боржником кожного із цих зобов'язань.
Відповідно до ч.3 ст.165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.168 ЦПК України під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті, а згідно ч.2 ст.167ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
У справі, яка розглядається, як вимога про стягнення заборгованості, обрахованої поза межами строку позовної давності, так і вимога про стягнення заборгованості обрахованої в межах цього строку підлягають розгляду в порядку позовного провадження, а тому немає підстав застосовувати до спірних правовідносин положення ч.3 ст.165 ЦПК України.
Судом встановлено, що заявник у своїй заяві про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 просить стягнути заборгованість, частина якої перебуває поза межами строків позовної давності оскільки виникла на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення №4-5а-47 від 21.02.2012 року, укладеного між КП «Чугуївтепло» та ОСОБА_1 , а надана заявником довідка-розрахунок містить відомості щодо наявної заборгованості за період з січня 2020 року по жовтень 2022 року, тобто із заявлених вимог заявника вбачається пропуск строку позовної давності, а також до заяви не додано доказів визнання боржником суми боргу за межами позовної давності.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин та вказаних положень закону, суддя вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу на підставі п.5 ч.1 ст.165 ЦПК України, в частині стягнення заборгованості за період з січня 2020 року по вересень 2022 року.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.2 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст.ст.161, 163, 165, 256-257, 258-261, 267, 353, 354 ЦПК, суддя
постановив:
Відмовити комунальному підприємству «Чугуївтепло» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення з ОСОБА_1 за період з січня 2020 року по вересень 2022 року.
Роз'яснити заявнику, що він має право звернутися з тими самими вимогами в позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її підписання до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її підписання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня вручення йому ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений також в разі пропуску з інших поважних причин.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бунін Є.О.