Справа №639/12/24
Провадження №8/639/2/25
03 жовтня 2025 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Труханович В.В.,
за участю секретаря - Яременко В.В.,
представника заявника - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобаварського районного суду міста Харкова заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 лютого 2024 року у цивільній справі № 639/12/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини,-
У серпні 2025 року до Новобаварського районного суду міста Харкова надійшла заява ОСОБА_2 про перегляд рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 лютого 2024 року у цивільній справі № 639/12/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 лютого 2024 року у справі №639/12/24 (провадження №2/639/488/24) за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини - позовна заява була задоволена частково та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання їх спільної неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2 000, 00 гривень, починаючи з 02 січня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття. При зверненні до суду позивач просила стягнути на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000,00 грн. Також позивач зазначала, що за даними Державної служби статистики України, у Харківській області на кінець минулого 2022року рівень середньої зарплати становив 14 843, 00 грн. Відповідно до даних Державної служби статистки, в Україні за II квартал 2023 року, середня зарплатня становила 17 176,00 гривень, що на 25,2% більше, ніж за цей самий період у 2022 році. За таких обставин, на думку позивача, відповідач не був позбавлений можливості працювати та отримувати заробітну плату на рівні не нижчому ніж 14 000,00 грн. А отже, позивач вважала, що найбільш доцільним є встановлення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 4 000,00 грн, яка є мінімально справедливою сумою для компенсації витрат, які б мав сплачувати на утримання сина відповідач, який є фізично здоровим та працездатним чоловіком. Представником відповідача адвокатом Глущенком В.Б. 30.01.2024 було надано відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що на утриманні відповідача перебувають двоє: дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , також на утриманні перебувають батьки інваліди - ОСОБА_8 , інвалід 2 групи, та ОСОБА_9 , інвалід 2 урули. На підтвердження чого було надано копії свідоцтв про народження дітей та копії посвідчень. Доказів того, що батьки перебувають на утриманні відповідача, суду надано не було.Після ухвалення вищезазначеного судового рішення та набрання ним 05.03.2024 ним чинності позивачу стали відомі істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не могли бути відомі на час розгляду справи. Ці обставини стали відомі під час розгляду іншої справи №613/980/24 Богодухівським районним судом Харківської області про позбавлення батьківських прав. 19.08.2025 позивач ознайомилась із записом судового засідання від 07.04.2025, в якому здійснився допит свідків - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які є батьками відповідача - ОСОБА_3 .Так, свідок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зазначив, що він працює неофіційно, є пенсіонером та інвалідом ІІ групи й перебуває на матеріальному утриманні середнього сина, зареєстрований в АДРЕСА_1 та зараз перебуває в Європі у сина та є батьком ОСОБА_10 .Свідок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зазначила, що вона зараз перебуває в Європі, працює офіційно в готелі, проживає та зареєстрована в АДРЕСА_2 , знає відносно чого вона свідок у справі та не відмовилась давати показання стосовного свого сина ОСОБА_10 .Таким чином, покладені в основу рішення у справі №639/12/24 й не підтверджені належними доказами твердження відповідача, що на його утриманні перебувають його батьки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які є особами з інвалідністю, були спростовані самими батьками відповідача - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні від 07.04.2025 у справі 613/980/24. Отже, для справи є істотною обставиною, що не була встановлена судом та не могла бути відома позивачу на час розгляду справи - 01 лютого 2024 року, що на утриманні позивача відповідача не перебували та не перебувають його батьки - особи з інвалідністю. Крім того, істотною обставиною для справи є та, що на момент розгляду справи та ухвалення рішення (01 лютого 2024 року) відповідач вже майже як два роки перебував за межами України. Зазначена обставина як постійне проживання відповідача за кордоном на момент
розгляду - не була відома та не могла бути відома позивачу під час розгляду справи.
Вона має істотне значення, оскільки свідчить про свідоме подання відповідачем неправдивих
відомостей для ухилення від справедливого виконання свого обов'язку щодо утримання
дитини. Отримане після ухвалення рішення повідомлення ДПСУ про виїзд відповідача за кордон 16.02.2022 є нововиявленою обставиною.
Зазначені обставини і стали підставою для звернення до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 лютого 2024 року про стягнення аліментів на утримання дитини у справі № 639/12/24.
Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 03 вересня 2025 року прийнято заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 лютого 2024 року у цивільній справі № 639/12/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини,-, за нововиявленими обставинами. Призначено судове засідання.
01 жовтня 2025 року від відповідача надійшли заперечення на заяву за нововиявленими обставинами згідно якої повідомив, що новоявлені обставини, на які посилається представник заявника ( проживання за кордоном) то заявник дізналася у судовому засіданні Богодухівського районного суду Харківської області по справі №613/980/24 у серпні 2024 року. З заявою про перегляд рішення про стягнення аліментів представник заявника звернулась у серпні 2025 року, тобто з пропуском 30 денного строку коли дізналися про обставини, які зазначаються, як нововиявлені, з клопотанням на поновлення пропущеного строку, заявник не зверталася. Судом встановлено факти на яких ґрунтується рішення, а саме: перебування на утриманні відповідача двох малолітніх дітей: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Перебування на утриманні відповідача батьків інвалідів: ОСОБА_8 -особа з інвалідність 2 групи; ОСОБА_9 - особо з інвалідність 2 групи. Відповідач дійсно перебуває за кордоном, особистих доходів не мас, не тому, що не бажає працювати, а тому що не можливо на неї влаштуватися через незнання мови. Щодо посилання заявника, на показання батьків у Богодухівському районному суці Харківської області, а саме те, що вони отримують пенсію, та перебувають на утриманні середнього сина, то вони є взагалі безпідставними, адже утримувати батьків у разі непрацездатності, це законодавчий обов'язок відповідача, який ним виконується у повному обсязі. І надалі, відповідач зазначає, що батьки більшість часу проживають з ним/разом перебуваючи на його утриманні, в квітні 2025 року їздили провідати брата, та перебуваючи у нього в гостях давали покази в режимі відеоконференцзв'язку в якості свідків, та тому це і повідомили. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи та докази, які не оцінювались судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Представник заявника в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені у заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 лютого 2024 року у цивільній справі № 639/12/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі у задоволенні заяви просив відмовити.
Суд, вислухавши пояснення представника заявника, дослідивши надані сторонами та долучені до матеріалів справи докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
28 серпня 2025 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 лютого 2024 року у цивільній справі № 639/12/24.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див.: постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року).
В судовому засіданні було встановлено, що у січні 2024 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, відповідно до якої позивач просила суд: стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 4 000 грн. щомісяця, але не менше 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття (справа № 639/12/24).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 з 17 грудня 2015 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_12 , що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_1 , актовий запис 188 (а.с.17).
Від даного шлюбу, відповідач має двох малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.27-28).
Крім того, на утриманні відповідача перебувають його батьки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які є особами з інвалідністю, що вбачається з копії посвідчень (а.с.28-29).
Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 3 196 гривень.
Так, приймаючи до уваги матеріальне положення дитини, яка потребує матеріальної допомоги, матеріальне становище відповідача, його мінливий дохід, та обставини, що мають істотне значення, а саме, що на утриманні відповідача перебуває двоє малолітніх дітей та батьки особи з інвалідністю суд вважає за можливе визначити розмір аліментів, стягуваних з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітнього сина у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000, 00 грн.
Крім того, при прийнятті рішення про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 2 000, 00 грн. судом прийнято до уваги, що даний розмір не є меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи вищенаведене, рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 лютого 2024 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання їх спільної неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2 000, 00 гривень (дві тисячі гривень 00 копійок), починаючи з 02 січня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення у межах суми рахунку за місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1211, 20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок ) (а.с. 35-39).
Рішення набрало законної сили.
Так, заявник зазначає, що нововиявленими обставинами для справи, які не були встановлені судом та не могли бути відомі позивачу на час розгляду справи - 01 лютого 2024 року, є те, що на утриманні відповідача не перебували та не перебувають його батьки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - особи з інвалідністю; та на момент розгляду справи та ухвалення рішення (01 лютого 2024 року) відповідач ОСОБА_3 вже майже як два роки перебував за межами України.
Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18, пункт 26).
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 919/11027/18, провадження № 12-7звг22, пункт 5.3).
На підтвердження вищевказаних нововиявлених обставин заявником надано звукозапис судового засідання по справі № 613/980/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.
Так, в судовому засіданні було відтворено звукозапис судового засідання, в якому батьки відповідача - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були допитані у якості свідків.
Свідок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зазначив, що він працює неофіційно, є пенсіонером та інвалідом ІІ групи й перебуває на матеріальному утриманні середнього сина, зареєстрований в АДРЕСА_1 та зараз перебуває в Європі у сина та є батьком ОСОБА_10 .
Свідок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зазначила, що вона зараз перебуває в Європі, працює офіційно в готелі, проживає та зареєстрована в АДРЕСА_2 , знає відносно чого вона свідок у справі та не відмовилась давати показання стосовного свого сина ОСОБА_10 .
Разом з цим суд зазначає, що будь-яких доказів, з якого часу батьки відповідача перебувають та працюють за кордоном та відповідно не перебувають на утриманні свого сина ОСОБА_3 , суду надано не було.
Щодо наданої заявником довідки Державної прикордонної служби від 30.08.2024, з якої вбачається, що ОСОБА_14 виїхав за кордон 16.02.2022 та на день надання довідки не повертався до України (а.с.52), то на думку суду місце проживання відповідача ОСОБА_3 не може впливати на розмір визначених судом аліментів.
В свою чергу, будь-яких доказів, що відповідач ОСОБА_3 перебуваючи на кордоном працевлаштований та має постійний дохід, заявником суду надано не було.
Згідно із п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» від 30 березня 2012 року № 4 передбачено, що вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для переляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
He вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов'язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.
Із пунктів 27, 28 рішення Європейського Суду з прав людини від 18 листопада 2004 року у справі № 69529/01 "Правєдная проти Росії" (Pravednaya v. Russia) та пункту 46 рішення Європейського Суду з прав людини від 06 грудня 2005 року у справі № 19960/04 "Попов проти Молдови" (Popov v. Moldova) вбачається, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду справи. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень та полягає у тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі.
Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України»).
Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі № 541/2460/16-ц.
За висновком суду, врахування звукозапису судового засідання, з якого нібито вбачається факт неперебування батьків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - на утриманні відповідача, а також довідки Державної прикордонної служби щодо перетинання кордону ОСОБА_15 як нововиявлених обставин призведе також до порушення вимог частини четвертої статті 423 ЦПК України, за якою не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
З огляду на викладе суд доходить висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 лютого 2024 року у цивільній справі № 639/12/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Відповідно до частин другої та третьої статті 429 ЦПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.
Відповідно до ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. В разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відсутні правові підстави для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 лютого 2024 року у цивільній справі № 639/12/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, а відтак в задоволенні заяви слід відмовити.
Суд звертає увагу, що враховуючи зміст ст.ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 13, 15, 423, 429, ЦПК України, Сімейний Кодекс України суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 лютого 2024 року у цивільній справі № 639/12/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 07.10.2025
Суддя В.В. Труханович