Справа №345/4444/25
Провадження № 2/345/2005/2025
07.10.2025 р. м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді Сухарник І.І.
з участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.
розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом, а саме просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №690580 від 26.08.2021р. у розмірі 38498,43 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Позов мотивує тим, що 26.08.2021 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (ЄДРПОУ 42350798) (Фінансова Компанія, Кредитор, Кредитодавець, Товариство) та ОСОБА_1 (Відповідач, Споживач, Клієнт) укладено Договір про надання споживчого кредиту №690580 (Договір, Кредитний договір). Підписанням Договору Междунова М.П. підтвердила, що ознайомлена з умовами Публічної пропозиції на укладення Договору про надання споживчого кредиту ТОВ «СЛОН КРЕДИТ». Згідно Договору про надання споживчого кредиту № 690580 від 26.08.2021 року Відповідачу надається кредит у гривні, а Відповідач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
Таким чином, Відповідач уклав Договір 690580 від 26.08.2021 р. (Кредитний договір) з ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та на підставі платіжного документу Відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 20000 грн.
Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України. Внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 21.02.2024 р. згідно умов Договору факторингу №2102-24, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (ЄДРПОУ 42350798) відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 690580 від 26.08.2021р. на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (Позивач) (ЄДРПОУ: 42649746), а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги до Відповідача.
Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 38498,43 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 8645,49 грн; заборгованість за відсотками становить 29852,94 грн.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15.08.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову (а.с.20-21).
Копію ухвали про відкриття провадження у справі було направлено відповідачу на зареєстровану адресу місця проживання, проте поштові відправлення не були вручені та повернулися до суду (а.с.24-26).
У зв'язку з цим, ухвалою суду від 04.09.2025 постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.27).
Представник позивача в судове засідання не прибула, однак подала суду заяву про розгляд справи без її участі. Не заперечує щодо заочного розгляду справи (а.с.30-31).
Відповідач в судове засідання не з'явилася з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подала, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася в установленому законом порядку, в тому числі шляхом розміщення оголошення на сайті суду. Тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч.8 ст. 178 ЦПК України.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно та безсторонньо оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом (частини 5, 7 статті 81 ЦПК України).
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.
Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором і згідно до ст.1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
26.08.2021 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (ЄДРПОУ 42350798) (Фінансова Компанія, Кредитор, Кредитодавець, Товариство) та ОСОБА_1 (Відповідач, Споживач, Клієнт) укладено Договір про надання споживчого кредиту №690580 (Договір, Кредитний договір). Договір укладено в паперовій формі і підписано особисто ОСОБА_1 .
Відповідно до умов кредитного договору № 690580 від 25.08.2021 сума кредиту складає 25000,00 грн, строк кредиту - 1096 днів з кінцевим терміном повернення 25.08.2024 включно. Процентна ставка становить 25% в день за перший день користування кредитом, а за всі наступні дні користування кредитом - 85% річних. Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування: у розмірі 20000,00 грн на поточний рахунок споживача; у розмірі 5000,00 грн на користь товариства з метою виконання зобов'язань з оплати процентів за перший день користування кредитом.
26.08.2021 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» перерахувало на банківський рахунок ОСОБА_1 кошти в сумі 20000,00 грн згідно кредитного договору № 690580 від 25.08.2021, що підтверджується платіжною інструкцією № 8115.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 690580 від 25.08.2021, який виготовлено ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», заборгованість відповідача станом на 25.08.2024 складає 40798,43 грн, в тому числі: 8645,49 грн заборгованість по тілу кредиту та 32152,94 грн заборгованість по процентах.
21.02.2024 р. згідно умов Договору факторингу №2102-24, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (ЄДРПОУ 42350798) відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 690580 від 26.08.2021р. на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (Позивач) (ЄДРПОУ: 42649746), а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги до Відповідача. Це підтверджується долученими до позовної заяви документами: договором факторингу №2102-24 від 21.02.2024; платіжною інструкцією до Договору факторингу; актом прийому-передачі реєстру прав вимог за Договором факторингу; витягом з Додатку до Договору факторингу, в якому зазначено, що заборгованість відповідача складає 38498,43 грн, в тому числі: 8645,49 грн заборгованість по тілу кредиту та 29852,94 грн заборгованість по процентах.
Отже, факт порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені договором, у судовому засіданні знайшов своє підтвердження.
З врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги, що відповідачем істотно порушено умови укладеного кредитного договору № 690580 від 25.08.2021 року, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашено кредит та проценти за користування ним, тому суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, яка складає 38498,43 грн, в тому числі: 8645,49 грн заборгованість по тілу кредиту та 29852,94 грн заборгованість по процентах.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено повністю, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2422,40 грн сплаченого судового збору.
Частиною другою статті 141 КПК України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Приписами ч. 2 ст.137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено: договір № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025; додаткову угоду до договору № 42649746 від 01.01.2025; детальний опис робіт виконаний адвокатом; акт про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом; свідоцтво адвоката.
Дослідивши надані докази, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 6000,00 витрат за надання професійної правничої допомоги, оскільки позов задоволено повністю.
На підставі наведеного та керуючись ст. 12, 141, 258, 259, 265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Діджи Фінанс» (Україна, 04112, місто Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8; код ЄДРПОУ: 42649746) заборгованість за Кредитним договором №690580 від 26.08.2021 у розмірі 38498,43 грн, в тому числі: 8645,49 грн заборгованість по тілу кредиту та 29852,94 грн заборгованість по процентах.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.
За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий