07 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №990/395/25
адміністративне провадження №П/990/395/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Єресько Л.О., Радишевської О.Р., Смоковича М.І., Соколова В.М.,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України Володимира Зеленського про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
19 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як до суду першої інстанції із позовною заявою до Президента України Володимира Зеленського, в якій просив:
- визнати відповіді Президента України В.Зеленського щодо вирішення питання про незаконне переслідування працівниками казенного підприємства "Укрспецзв'язок" та припинення дії, яка порушує його конституційні права і свободи, неправомірними, а резолюції до цих відповідей такими, що не відповідають суті порушених у зверненнях до В.Зеленського питань;
- зобов'язати казенне підприємство "Укрспецзв'язок" утриматися від застосування до ОСОБА_1 та його житла обладнання випромінюючого типу дії, яке працює у режимі цілодобового опромінення та яке встановлене на даху житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;
- з метою припинення незаконних дій, що порушують конституційні права і свободи ОСОБА_1 :
в цілях декриміналізації сфер державної та кібернетичної безпеки;
для приведення принципів забезпечення сфер національної, державної та кібернетичної безпеки у відповідність до вимог Законів України "Про боротьбу з тероризмом", "Про національну безпеку України", "Про службу безпеки України";
з метою відповідності принципів забезпечення національної та державної безпеки сучасним вимогам і потребам держави Україна, зобов'язати Президента України провести реформування кібернетичної станції спеціального зв'язку (що знаходиться за адресою: вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 16/18), передавши кібернетичну станцію казенного підприємства "Укрспецзв'язок" у компетенцію Служби безпеки України, як єдиного державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України відповідно до Закону України "Про службу безпеки України".
Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання уточнених позовних вимог, а також обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом та доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.
01 вересня 2025 року від позивача надійшла уточнена позовна заява та клопотання про поновлення строку звернення до суду з урахуванням вимог ухвали Верховного Суду від 22 серпня 2025 року.
Так, відповідно до уточненої прохальної частини позовної заяви позивач просив Суд:
- визнати протиправною бездіяльність Президента України Володимира Олександровича Зеленського, яка полягає у нерозгляді по суті звернень від 09 квітня 2024 року, від 18 січня 2025 року та від 10 червня 2025 року з питань, пов'язаних із порушенням конституційних прав та свобод Бевзюка В.М.;
- зобов'язати Президента України Володимира Зеленського надати по суті відповідь на звернення ОСОБА_1 від 10 червня 2025 року "Про реформування кібернетичної станції казенного підприємства "Укрспецзв'язок", яка підприємству була незаконно передана в управління у 2015 році розпорядженням Кабінету Міністрів України № 705-р "Про утворення казенного підприємства Укрспецзв'язок".
Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2025 року визнано неповажними зазначені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку звернення до суду; позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії залишено без руху.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення позовної заяви без руху позивач подав адміністративний позов, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Президента України Володимира Олександровича Зеленського, яка полягає у нерозгляді по суті звернення від 10 червня 2025 року з питань, пов'язаних із порушенням конституційних прав та свобод Бевзюка В.М. шляхом незаконного застосування до нього обладнання випромінюючого типу дії, що перебуває у користуванні Комунального підприємства «Київський метрополітен», яке належить територіальній громаді міста Києва, інтереси якої представляє Київська міська рада;
- зобов'язати Президента України Володимира Зеленського надати по суті відповідь на звернення ОСОБА_1 від 10 червня 2025 року «Про реформування кібернетичної станції казенного підприємства «Укрспецзв'язок», яка на момент 2015 року, з порушенням вимог статті 76 Господарського кодексу України була передана Державою в особі Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в оперативне управління казенному підприємству «Укрспецзв'язок», що отримує прибуток від своєї діяльності в економічні сфері;
- на підставі частин третьої, четвертої статті 23 Закону України «Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України», а також на підставі частин десятої, одинадцятої Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб» зобов'язати Президента України забезпечити передачу об'єктів державної власності, що перебувають за адресою: вул. Гетьмана Скоропадського, 16/18 в оперативному управлінні казенного підприємства «Укрспецзв'язок» Фонду державного майна України, з метою подальшого підпорядкування станції спеціального зв'язку разом з належною до неї фізичною інфраструктурою (зокрема будинком по вул. Гетьмана Скоропадського, 25) у компетенцію Служби безпеки України, або для подальшої ліквідації станції спецзв'язку казенного підприємства «Укрспецзв'язок» як репресійного, антиконституційного утворення, яке станом на 2025 рік не відповідає національним інтересам українського суспільства та сучасним безпековим потребам Держави Україна.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що неодноразово звертався до Президента України В.Зеленського щодо незаконних дій працівників військового формування - кібернетичної станції казенного підприємства «Укрспецзв'язок», які у злочинний спосіб, умисно (на замовлення) порушують його конституційні права та свободи шляхом несанкціонованого застосування біокібернетичної зброї, а саме комплексу технічних засобів випромінюючого типу дії на основі радіоелектронних, мікрохвильових, електромагнітних та супутникових технологій, що незаконно, з порушенням норм національного законодавства в 2015 році були передані Кабінетом Міністрів України в оперативне управління казенному підприємству «Укрспецзв'язок».
Ненадання Президентом України В.Зеленським відповіді на звернення від 10 червня 2025 року по суті порушених у ньому питань, а також відмова реагувати на порушення національного законодавства у сфері національної безпеки, яке Конституцією України віднесено до компетенції Президента України, вважає порушенням своїх громадянських прав на життя, здоров'я, працю, невтручання у сімейне життя, безпеку життєвого простору, честь і гідність.
Порушення своїх прав та свобод також пояснює тим, що казенне підприємство «Укрспецзв'язок» не уповноважене законодавством України на забезпечення державної безпеки та не має законних підстав, які б дозволяли користуватися кібернетичною станцією, що за своїми функціями та технічним оснащенням є військовим формуванням оборонно-правоохоронного призначення, що гостро суперечить вимогам частини першої статті 76 Господарського кодексу України. Проте відповідач вчиняє бездіяльність та не реагує відповідним чином шляхом ініціювання реформування Держспецзв'язку, про що позивачем акцентувалась увага у зверненні від 10 червня 2025 року.
Відповідно до частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Справа підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції відповідно до частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідно до статті 266 цього Кодексу підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У позовній заяві позивач просить проводити розгляд справи у порядку відкритого судового засідання, вирішуючи яке Верховний Суд виходить з такого.
За правилами частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Пунктом 1 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
При цьому, Кодекс адміністративного судочинства України закріплює за судом достатній обсяг повноважень, які дозволяють з дотриманням усіх засад (принципів) судочинства і процесуальних прав та гарантій учасників справи здійснювати належну оцінку та дослідження доказів, а також повно й усебічно з'ясовувати обставини справи, розгляд якої здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, що не зменшує обсягу наявних у сторін процесуальних прав та обов'язків і можливостей для їх практичної реалізації. Розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін не є визначальним для правильного вирішення спору.
Верховний Суд у постанові від 16 квітня 2025 року у справі № 580/6136/23, надаючи оцінку аргументам сторони про порушення її права на публічний розгляд справи, зазначав, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в тій чи іншій заяві по суті (у тому випадку мова йшла про апеляційну скаргу та заперечення на неї, що однак не виключає можливість застосування таких висновків у справі, що розглядається) не у всіх випадках зумовлюють необхідність призначення справи до розгляду з викликом її учасників (в судовому засіданні).
Беручи до уваги зміст клопотання позивача про розгляд справи у відкритому судовому засіданні, а також зважаючи на викладені положення норм процесуального права та правову позицію Верховного Суду, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, Суд не знайшов підстав для розгляду цієї справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та задоволення клопотання позивача.
На час відкриття провадження у справі Суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін.
У зв'язку з тим, що в межах п'ятиденного строку, передбаченого для вирішення питання про відкриття провадження у справі, був відсутній повний склад колегії суддів, то вирішення такого питання стало можливим у перший робочий день, коли склад суду, визначений для розгляду справи, було сформовано.
Враховуючи викладеного та керуючись статтями 171, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України Володимира Зеленського про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у відкритому судовому засіданні відмовити.
Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження колегією у складі п'яти суддів без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів позивачу.
Встановити позивачу триденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
Встановити відповідачу триденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень щодо відповіді на відзив і документів, які підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу.
Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повідомити учасникам справи, що інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за адресою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: supreme.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не оскаржується.
Судді М.В. Білак
Л.О. Єресько
О.Р. Радишевська
М.І. Смокович
В.М. Соколов