07 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №460/5678/24
адміністративне провадження №К/990/39808/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Єресько Л.О., Жука А.В.,
перевіривши касаційну скаргу Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі №460/5678/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор" про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор", в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення в неповному розмірі з 01.01.2015 по 30.11.2018;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2015 по 30.11.2018 (включно) із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2015 по 28.02.2018 - січня 2008 року, з 01.03.2018 по 30.11.2018 (включно) - березня 2018 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 №1078.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор" щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 включно з встановленням базового місяця - січень 2008 року.
Зобов'язано Державну установу "Рівненський слідчий ізолятор" здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.
Визнано протиправною бездіяльність Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор" щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 30.11.2018.
Зобов'язано Державну установу "Рівненський слідчий ізолятор" здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2018, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2025 апеляційну скаргу Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» задоволено частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 та прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 29.09.2025 Державна установа «Рівненський слідчий ізолятор» через підсистему «Електронний суд» подала касаційну скаргу до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що в матеріалах справи відсутній документ про сплату судового збору.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону передбачено, що ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 3028 грн.
Встановлено, що позов у цій справі заявлено у 2024 році фізичною особою, одна майнова вимога та похідна від якої була задоволена судами.
У рішенні судів попередніх інстанцій відсутня інформація щодо суми нарахувань, тому ставка за вимогу майнового характеру обчислюється із її мінімального розміру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, ставка судового збору за подання цієї касаційної скарги складає 1937,92 грн.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.
Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме: надання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
Реквізити для сплати судового збору:
УК у Печерському районі/Печерський район/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)".
Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі №460/5678/24 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
Л.О. Єресько
А.В. Жук ,
Судді Верховного Суду