07 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 380/3358/25
адміністративне провадження № К/990/33883/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Стеценка С.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року (суддя Гулкевич І.З.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2025 року (колегія у складі суддів Довга О.І., Запотічний І.І., Шинкар Т.І.)
у справі № 380/3358/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області (далі - ГУ ПФ України у Львівській області, відповідач, скаржник), в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФ України у Львівській області щодо обмеження ОСОБА_1 розміру пенсії з 01.01.2025 понижуючими коефіцієнтами, передбаченими п. 1 Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» та ст. 46 Закону України від 19.11.2024 № 4059- ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік»;
- зобов'язати відповідача здійснити з 01.01.2025 перерахунок та виплату пенсії позивачу без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених п. 1 Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 роги у період воєнного стану», ст. 46 Закону України від 19.11.2024 № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік», без обмеження її максимальним розміром з урахуванням проведених платежів.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
3. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, керуючись ст. 46 Закону України від 19.11.2024 № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон № 4059-ІХ), здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 та розмір такої перерахованої пенсії позивача станом на січень 2025 року становив 37646,10 грн.
4. Одночасно, починаючи з 01.01.2025 ГУ ПФ України у Львівській області зменшило розмір пенсії позивача з 35 663,90 грн (з урахуванням максимального розміру пенсії) до 28170,57 грн, застосувавши коефіцієнти зменшення пенсії, установлені пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - Постанова № 1).
5. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
6. Позивач, вказуючи, що призначена йому пенсія за вислугу років була перерахована відповідачем на виконання п. 1 Постанови № 1 з 01.01.2025 із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії. З діями відповідача щодо зменшення пенсії з 01.01.2025 шляхом застосування коефіцієнтів зменшення пенсії позивач не погоджується, оскільки вважає будь-яке обмеження встановленого розміру пенсії порушує суть конституційних гарантій щодо забезпечення соціального захисту осіб.
7. Відповідач заперечував в проти задоволення позовних вимог, покликаючись на те, що пенсію позивача перераховано відповідно до вимог ст. 46 Закону № 4059-ІХ та Постанови № 1.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 31.03.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2025, позов задовольнив.
9. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, покликаючись на Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 28.08.2020 № 10-р/2020, дійшов висновку, що застосування при перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України, якою змінюються умови та/чи норми пенсійного забезпечення, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», є протиправним.
Що стосується безпосередньо можливості обмеження пенсії максимальним розміром (встановлення коефіцієнтів до відповідних сум перевищення), то Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо застосування норм Закону № 2262-XII у спорах, що стосуються обмеження максимального розміру пенсій. Зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, 20.07.2022 у справі № 340/2476/21, 25.07.2022 у справі № 580/3451/21, 30.08.2022 у справі № 440/994/20, 17.03.2023 у справі № 340/3144/21 та інших Верховний Суд встановив, що норми Закону № 2262-XII щодо призначення та перерахунку пенсій повинні тлумачитись із врахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, тому будь-яке обмеження максимального розміру пенсій є протиправним.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. ГУ ПФ України у Львівській області у касаційній скарзі просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2025, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.
11. Як на підставу касаційного оскарження покликається на пункт 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм ст. 46 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон № 4059-IX), постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - Постанова № 1) у подібних правовідносинах.
12. Ухвалою Верховного Суду від 29.08.2025 відкрито касаційне провадження з наведених підстав касаційного оскарження.
13. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав, хоча ухвалу про відкриття касаційного провадження було одержана ним особисто 04.09.2025, про що свідчить наявне у суду рекомендоване повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
15. Згідно зі ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
16. Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо. Відносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб врегульовані Законом України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
17. Відповідно до преамбули Закону № 2262-ХІІ цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
18. Згідно з ч. 1 та 3 ст. 11 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону № 1058-IV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону № 1058-IV.
19. Водночас, п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України передбачає, що виключно законами України встановлюються, зокрема, Державний бюджет України. Отже, аналіз положень ст.ст. 8, 18 та 92 Конституції України у системному зв'язку з преамбулою Закону України № 2262-XII дозволяє зробити обґрунтований висновок про те, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, а також деяких інших осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, визначаються виключно положеннями спеціального закону - Закону № 2262-XII.
20. «Обчислення пенсії» особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ визначено розділом V (статті 43- 47) Закону № 2262-ХІІ, а «Виплата пенсій» та «Порядок перерахунку пенсій» - розділами VII (статті 52- 62) та VIII (статті 63- 66) Закону № 2262-ХІІ відповідно.
21. Разом з тим, ст. 46 Закону № 4059-IX установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до, зокрема, Закону № 2262-ХІІ (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
22. Відповідно до ст. 46 Закону № 4059-IX Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 1, яка застосовується з 01 січня 2025 року, пунктом 1 якої установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до, зокрема, Закону № 2262-ХІІ (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
23. Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону № 1058-IV, і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до ч. 1 ст. 27, абз. 2 ч. 1 ст. 28 і ст. 29 Закону № 1058-IV, перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону № 1058-IV.
24. Пунктом 2 Постанови № 1 установлено, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї Постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім'ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб.
25. Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі слугувало відсутність висновку щодо питання застосування норм ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», п. 1 Постанови № 1 у подібних правовідносинах.
26. Верховний Суд розглядав схожу справу № 120/1081/25 та у постанові від 11.09.2025 дійшов такого висновку:
«55. Застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, положень статті 46 Закону № 4059-IX та постанови № 1, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.».
27. Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 17.09.2025 у справі № 240/1202/25, від 23.09.2025 у справі № 380/5247/25, від 24.09.2025 у справі № 380/2243/25, від 24.09.2025 у справі № 420/5485/25, від 24.09.2025 у справі № 420/3190/25 за позовами осіб (пенсіонерів) до територіального органу Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій щодо обмеження розміру пенсії відповідно до Постанови № 1, починаючи з 01.01.2025.
28. Застосовуючи наведений вище правовий висновок Верховного Суду до спірних правовідносин, які виникли у справі, яка переглядається, колегія суддів вважає, що ГУ ПФ України у Львівській області, застосувавши до пенсії позивача понижувальні коефіцієнти, передбачені ст. 46 Закону № 4059-IX та п. 1 Постанови № 1, діяло всупереч положенням спеціального Закону № 2262-ХІІ, який регулює порядок призначення, перерахунку та виплати пенсій особам, звільненим з військової служби та іншим особам, які мають право на пенсії за цим Законом.
29. Враховуючи зазначені висновки, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо протиправності дій відповідача, які полягали в застосуванні коефіцієнтів зменшення, встановлених ст. 46 Закону № 4059-IX та Постановою № 1, до перерахованої в січні 2025 року пенсії позивача.
30. Враховуючи зазначене, колегія суддів зазначає, що оскаржувані судові рішення прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення касаційної скарги та скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій немає.
31. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених ст. 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд-
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2025 року у справі № 380/3358/25 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та її не може бути оскаржено.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб
Суддя С.Г. Стеценко