06 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №215/2339/24
адміністративне провадження №К/990/37355/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Шарапи В.М., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі №215/2339/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення наявності компетенції,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:
- встановити наявність компетенції (повноважень) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у сфері управління в тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 02.01.2024 року вх.№239 зазначити в ненормативному правову акті, що позивач не отримає виплату на догляд інвалідам 1 групи до пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і визнати відмову від такої процедури протиправною діяльністю та зобов'язати виконати таку процедуру.
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 у справі №215/2339/24, позивачу відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі №215/2339/24 апеляційну скаргу позивача задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 року в адміністративній справі № 215/2339/24 скасовано та провадження в даній справі закрито.
10.09.2025 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга позивача, у якій скаржник просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі №215/2339/24.
Ухвалою Верховного Суду від 11.09.2025 задоволено заяви суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., Єресько Л.О. про самовідвід. Відведено суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., Єресько Л.О. від розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі №215/2339/24. Передано касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі №215/2339/24 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду.
15.09.2024 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цієї справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Бевзенко В.М., судді - Шарапа В.М., Чиркін С.М., які належать до складу Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд установив, що її подано з пропуском строку на касаційне оскарження.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).
Частиною п'ятою статті 251 КАС України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 31.10.2024 в порядку письмового провадження. Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 10.09.2025, тобто з пропуском строку, передбаченого статтею 329 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнанні неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
До касаційної скарги позивачем додано заяву про звільнення від сплати судового збору та про поновлення строку звернення до суду.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтоване тим, що 30.08.2025 одержала лист від 12.08.2025 №59614/25 з постановою від 31.10.2024 Третього апеляційного адміністративного суду в конверті з штрихкодом 0610273987510 з датою 15.08.2025 направлення мені постанови. Доказ отримання постанови залишився в матеріалах справи, який їй не надають
Щодо поданого клопотання, Суд зазначає таке.
Верховним Судом витребувано матеріали справи з Центральної бази даних автоматизованої системи документообігу суду.
Частиною першою, другою статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Колегія суддів уважає за необхідне зазначити, що учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов'язків.
Зазначений підхід щодо застосування положень статті 44 КАС України відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 18 січня 2023 року у справі №160/6211/21, від 14 лютого 2023 року у справі №240/462/22 та від 20 квітня 2023 року у справі №440/7433/21.
Окрім того, в силу приписів статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року № 3262-IV (далі - Закон 3262-IV), кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Згідно з усталеною практикою, викладеною в рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п. 109 рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії ) (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") (Application no. 11681/85).
Судом встановлено, що постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі №215/2339/24 позивачу було направлено супровідним листом від 12.11.2024, однак було повернуто установою поштового зв'язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Суд зауважує, що повернення поштового відправлення з відміткою про «Закінчення терміну зберігання» або відсутність інформації у відповідному месенджері про те, що особа ознайомлена з текстом повідомлень, жодним чином не зупиняють строки, установлені нормами законодавства. Тому, за таких обставин, особа вважається обізнаною з такими наказами незалежно від того, чи отримував/читав він відповідне повідомлення.
З матеріалів адміністративної справи встановлено, що ОСОБА_1 направила до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву про видачу рішення по справі №215/2339/24, яке отримано судом 06 серпня 2025 року.
Тобто, позивач протягом тривалого часу (більше 8 місяців) не вчиняла дій щодо з'ясування стану розгляду справи в суді апеляційної інстанції за її апеляційною скаргою.
В контексті викладеного, колегія суддів вкотре зазначає, що в цьому випадку позивач зобов'язана була користуватись належними їй процесуальними правами упродовж усього періоду розгляду її скарги та мала можливість самостійно цікавитись провадженням у справі. Однак, подальшим рухом апеляційної скарги вона не цікавилася, чим проявила недбале ставлення до своїх процесуальних обов'язків.
Суд зауважує, що поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звертається із адміністративним позовом, апеляційної чи касаційною скаргою, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з касаційною скаргою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Отже, Суд, розглянувши заяву позивача про поновлення строку касаційного оскарження, дійшов висновку, що зазначені позивачем підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки позивачем не обґрунтовано та не надано будь-яких доказів щодо неможливості звернутися із касаційною скаргою із листопада 2024 року.
Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
При цьому, вимоги касаційної скарги мають узгоджуватись з повноваженнями суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, які регламентовані положеннями статті 349 КАС України.
Проте, зі змісту касаційної скарги слідує, що позивачка просить лише скасувати рішення суду апеляційної інстанцій.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За наведених обставин касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних і об'єктивних причин його пропуску та надати докази, що їх підтверджують, уточнену касаційну скаргу.
Керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України, Суд
Визнати неповажними, зазначені ОСОБА_1 підстави поновлення строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі №215/2339/24.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі №215/2339/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення наявності компетенції залишити без руху.
Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: В. М. Бевзенко
Судді: В.М. Шарапа
С.М. Чиркін