06 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №480/9978/24
адміністративне провадження №К/990/37748/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі №480/9978/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної спеціалізованої установи «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» про визнання протиправним висновку та бездіяльності, скасувати рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної спеціалізованої установи «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи», в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної спеціалізованої установи «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи», оформлене листом від 03 липня 2024 року № і/П-8 «Про надання інформації» про відмову у проведенні перевірки відповідності діючому законодавству Лікарського свідоцтва про смерть № 107 від 02 лютого 2024 року;
- визнати протиправною бездіяльність Державної спеціалізованої установи «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи», яка полягає у незабезпеченні додаткового дослідження для встановлення остаточної причини смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- визнати протиправним викладений в Лікарському свідоцтві про смерть № 107 від 02 лютого 2024 року, висновок Державної спеціалізованої установи «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» про «навмисне самоушкодження» та підпункті «б» пункту 11 про навмисне самоушкодження прострілом з ручної вогнепальної зброї;
- зобов'язати Державну спеціалізовану установу «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» уточнити причину смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та заповнити нове Лікарське свідоцтво про смерть з помітками: «замість остаточного»; у пункті « 9» зазначити, що смерть настала внаслідок «випадків ушкодження з невизначеним наміром»; у підпункті «б» пункту 11 зазначити код Y22 «Ушкодження внаслідок пострілу з ручної вогнепальної зброї, намір невизначений».
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 26 серпня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі №480/9978/24 повернуто особі, яка її подала.
12 вересня 2025 року до Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла повторна касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі №480/9978/24.
Суддя Радишевська О.Р. з 15 до 19 вересня 2025 року перебувала у відпустці, відповідно до наказу від 11 вересня 2025 року №3092/0/6-25.
Суддя Радишевська О.Р. перебувала у відрядженні із 20 до 28 вересня 2025 року, відповідно до наказу від 12 вересня 2025 року №3108/0/6-25 та із 29 вересня до 04 жовтня 2025 року, відповідно до наказу від 12 вересня 2025 року №3110/0/7-25.
Питання про відкриття провадження у цій справі вирішується після повернення судді Радишевської О.Р. з відрядження.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З оскаржуваної постанови Другого апеляційного адміністративного суду встановлено, що її було прийнято у порядку письмового провадження 14 липня 2025 року повний текст якої виготовлено у цей же день.
За таких обставин останнім днем строку на її касаційне оскарження є 14 серпня 2025 року.
Касаційну скаргу направлено до Суду через підсистему «Електронний суд» 12 вересня 2025 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі скаржниця порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтовуючи його тим, що в строк установлений законом, вона вже зверталася до Суду з касаційною скаргою, яку було повернуто Судом, та при цьому роз'яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Також просить Суд урахувати, що повторно касаційну скаргу подано в найкоротші строки, без суттєвих затримок та зайвих зволікань після отримання копії ухвали про повернення касаційної скарги.
Судом установлено, що вперше касаційну скаргу було направлено до Суду через підсистему «Електронний суд» 14 серпня 2025 року, що підтверджується інформацією з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду». Водночас ухвалою Верховного Суду від 26 серпня 2025 року зазначену касаційну скаргу було повернуто на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Скориставшись правом на повторне звернення, 12 вересня 2025 року через підсистему «Електронний суд» позивачкою вдруге направлено до Суду касаційну скаргу на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі №480/9978/24.
Отже, з огляду на встановлені обставини та норми чинного законодавства, враховуючи, що первинна касаційна скарга була подана у межах строку касаційного оскарження і скаржниця повторно звернулася до касаційного суду без зайвих зволікань, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. При цьому, перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
У цій справі суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Необхідність відкриття касаційного провадження у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження скаржниця обґрунтовує тим, що ця справа має виняткове значення для неї, оскільки є спором з питання, яке визначає як держава офіційно визнає смерть її сина, який був військовослужбовцем та виконував обов'язок перед державою як доброволець, починаючи з 2014 року та неодноразово був нагороджений, зокрема і нагородами високого рівня. Указує на те, що оскаржувані судові рішення безпосередньо зачіпають її основоположні права, зокрема, на право визнання її сина таким, що загинув під час проходження військової служби за обставин, які не виключають статусу «загиблий військовослужбовець», а також на право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених для членів сімей загиблих військовослужбовців.
Судом установлено, що зазначені скаржницею у касаційній скарзі доводи вказують на наявність обставин, визначених підпунктом «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, у зв'язку з чим рішення суду апеляційної інстанції у цій справі підлягає касаційному оскарженню.
У касаційній скарзі скаржниця посилається на наявність підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, та зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо меж застосування пункту 2.1 Правил Міністерства охорони здоров'я №6 та пунктів 2.1-2.6 Інструкції Міністерства охорони здоров'я №545 при визначенні причини смерті, співвідношення між лікарським свідоцтвом про смерть та висновком судово-медичного експерта, недопустимості внесення до медичних документів відомостей про намір смерті («самогубство») без підтвердження результатами експертизи, оскільки це виходить за межі компетенції медичного працівника і фактично є втручанням у сферу правової оцінки, що належить до компетенції органів досудового розслідування та суду.
Судом установлено, що доводи скаржниці є достатньо мотивованими і потребують перевірки, а справа має для неї виняткове значення.
Отже, проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження в справі з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України,- відсутність висновку Верховного Суду щодо меж застосування пункту 2.1 Правил Міністерства охорони здоров'я №6 та пунктів 2.1-2.6 Інструкції Міністерства охорони здоров'я №545 при визначенні причини смерті, співвідношення між лікарським свідоцтвом про смерть та висновком судово-медичного експерта, недопустимості внесення до медичних документів відомостей про намір смерті («самогубство») без підтвердження результатами експертизи, оскільки це виходить за межі компетенції медичного працівника і фактично є втручанням у сферу правової оцінки, що належить до компетенції органів досудового розслідування та суду.
Отже, проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження в справі з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328, 329, 330, 334 КАС України, Суд
1. Задовольнити клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження та поновити цей строк.
2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2025 року у справі №480/9978/24.
3. Витребувати з Сумського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №480/9978/24.
4. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет", а у разі його відсутності - в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
5. Іншим учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів надіслати через підсистему «Електронний суд» у вигляді електронних документів до їхніх електронних кабінетів, якщо ці учасники внесені до цієї автоматизованої системи. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
6. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
7. Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська О.В. Кашпур М.І. Смокович