06 жовтня 2025 року
Київ
справа №520/30677/24
адміністративне провадження №К/990/36321/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2025 у справі №520/30677/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
02.09.2025 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду через підсистему «Електронний суд» 01.09.2025.
Верховний Суд ухвалою від 18.09.2025 касаційну скаргу залишив без руху. Надав скаржникові десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом. Верховний Суд зазначив, що доводи скаржника не є достатніми для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, адже касаційна скарга в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень не відповідала вимогам КАС України.
Суд звернув увагу, що повертаючи вперше подану касаційну скаргу Верховний Суд в ухвалі від 26.08.2025 зазначив, що скаржник не обґрунтував застосовності у спорах цієї категорії (нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності) пункту 44.6 статті 44 ПК України, як і не зазначив ані які саме показники податкової звітності у цих правовідносинах формувалися позивачем, ані який саме первинний документ на їх підтвердження не було надано до перевірки, що мало наслідком нарахування пені. Відповідно, суд визнав, що приведені скаржником постанови Верховного Суду з питання застосування пункту 85.2 статті 85 і пункту 44.6 статті 44 ПК України у справах, предмет спору у яких не стосувався нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, не можуть вважатися такими, що ухвалені в подібних правовідносинах. Правового обґрунтування можливості застосування наведених у касаційній скарзі висновків Верховного Суду у спірних правовідносинах ГУ ДПС не навело.
Звертаючись з касаційною скаргою вдруге, ГУ ДПС лише змінило підставу для касаційного оскарження судових рішень з пункту 1 на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Обґрунтування ж доводів касаційної скарги залишилося без змін. Обов'язкових умов, про які зазначав Верховний Суд в ухвалі від 26.08.2025, вдруге подана касаційна скарга не містила, що і стало підставою для залишення касаційної скарги без руху.
23.09.2025 від ГУ ДПС через підсистему «Електронний суд» надіслало уточнену касаційну скаргу. ГУ ДПС доповнив її доводами про порушення судами норм процесуального права, що виразилося у встановленні обставин на підставі недопустимих доказів. Недопустимість доказів ГУ ДПС пов'язує з тим, що певні документи не надавались до перевірки, а тому до них застосовними є вимоги пункту 44.6 статті 44 ПК України (вважаються такими, що були відсутні).
Отже, аналогічно попереднім редакціям касаційної скарги ГУ ДПС ставить питання про застосування пункту 44.6 статті 44 ПК України, не обґрунтовуючи можливість її застосування у спірних правовідносинах, які стосуються нарахування пені за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності і регулюються нормами Закону України «Про валюту і валютні операції». Так само ГУ ДПС не зазначає, які саме показники податкової звітності і з якого податку підтверджують названі в касаційній скарзі документи.
Варто зауважити, що у постановах від 04.07.2024 у справі № 380/8597/23, від 11.09.2024 у справі № 520/21174/23 Верховний Суд звертав увагу на те, що у підпункті 44.6 статті 44 ПК України мова йде саме про документи, які підтверджують показники податкової звітності, а не будь-які документи.
Крім того, уточнена касаційна скарга так і не містить обов'язкових умов, які мають бути зазначені в касаційній скарзі у випадку її подання на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, про які зазначав Верховний Суд.
Таким чином, є підстави вважати, що у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги заявник не усунув, вимоги ухвали про залишення скарги без руху не виконав.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на наведене, подана у цій справі касаційна скарга підлягає поверненню її заявникові.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2025 у справі №520/30677/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон О.О. Шишов М.М. Яковенко