про залишення касаційної скарги без руху
06 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №160/8007/24
адміністративне провадження №К/990/38343/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Бевзенка В.М., Берназюка Я.О.,
перевіривши касаційну скаргу Першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року (колегія у складів суддів Шальєвої В.А., Іванова С.М., Чередниченка В.Є.)
у справі № 160/8007/24
за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави
до Державної інспекції архітектури та містобудування України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс»
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аннона», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Альтабуд Компані»,
про визнання протиправною бездіяльності, скасування дозволу, припинення права на виконання будівельних робіт,
Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі - ДІАМ, відповідач) і Товариства з обмеженою відповідальністю «Елін Плюс» (далі - ТОВ «Елін Плюс», відповідачі), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ДІАМ щодо невжиття заходів з анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 № ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданий замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України;
- визнати протиправним рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 № ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро»;
- скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 № ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданий замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України;
- припинити право ТОВ «Елін Плюс» на виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро, яке виникло на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 № ІУ013210428976.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2024, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024, позовну заяву повернуто позивачу.
Постановою Верховного Суду від 07.01.2025 касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави задоволено частково. А саме ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі № 160/8007/24 скасовано та направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції в частині позовних вимог про:
- визнання протиправною бездіяльності ДІАМ щодо невжиття заходів з анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 № ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданий замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України;
- визнання протиправним рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 № ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро»;
- скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 № ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданий замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.
Щодо інших позовних вимог ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024 у справі № 160/8007/24 залишено без змін.
Надалі рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність ДІАМ щодо невжиття заходів з анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 № ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданого замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України;
- визнано протиправним та скасовано дозвіл на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 № ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданий замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України;
- відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Разом з тим, Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 13.08.2025, задовольнивши частково апеляційні скарги відповідачів та однієї з третіх осіб, скасував рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2025.Закрив провадження у справі в частині позовних вимог про скасування дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ013210428976 від 06 травня 2021 року «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданого замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.
Відмовив у задоволенні позову заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави до ДІАМ, ТОВ «Елін Плюс», за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, про визнання протиправною бездіяльності ДІАМ щодо невжиття заходів з анулювання дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 № ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро», виданого замовнику будівництва ТОВ «Елін Плюс» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України; визнав протиправним рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт від 06.05.2021 № ІУ013210428976 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Маршала Малиновського в районі будинку 60, м. Дніпро».
18.09.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, в якій останній з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.08.2025, а натомість залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2025.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Щодо обгрунтування заявлених підстав касаційного оскарження.
Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, за правилами норм ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Наведені положення процесуального закону дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. При цьому мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку.
Так, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України скаржнику слід чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. При цьому недостатньо самого лише зазначення у касаційній скарзі норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов'язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
При визначенні подібності правовідносин необхідно враховувати суб'єктний склад учасників відносин, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору); об'єкт і предмет правового регулювання, однаковість матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, умови застосування правових норм (зокрема, щодо часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин); предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, установлені судом фактичні обставини.
Водночас обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.
Перевіркою поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що скаржник не навів обов'язкових умов у їх сукупності, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку за п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України. Позивач не навів умотивованих аргументів, у чому саме полягало неправильне застосування судом апеляційної інстанції тих чи інших норм матеріального права, натомість виклав фактичні обставини, процитував положення законодавства з наведенням реквізитів певних постанов Верховного Суду (без доведення при цьому подібності правовідносин).
Таким чином, касаційна скарга не містить аргументованих мотивів підстави касаційного оскарження в розумінні п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України.
У взаємозв'язку з цим слід зазначати, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (ч. 3 ст. 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (ч. 1 ст. 341 КАС України).
У той же час відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Стосовно сплати судового збору за подання касаційної скарги у встановлених законом порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Частинами 1 та 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом норми пп. 3 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою (суб'єктом владних повноважень), ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 6 цього ж Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Разом з тим, ч. 3 ст. 4 Закону передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що з 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3 028 гривень.
Враховуючи наведене, судовий збір який підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги у паперовій формі становить 19 379,20 грн (тобто, 3 028 грн х 4 х 200% х 0,8)
Проте скаржником до матеріалів касаційної скарги долучено докази сплати судового збору за подання цієї скарги лише у сумі 19 373,20 грн. Тобто недоплата судового збору за поданою касаційною скаргою становить 6,00 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали про залишення касаційної скарги без руху для подання уточненої редакції касаційної скарги із наведеним у ній обгрунтуванням підстав касаційного провадження, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, надання документа на підтвердження сплати судового збору у розмірі 6,00 грн.
Реквізити для сплати судового збору:
отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
код ЄДРПОУ: 37993783;
код класифікації доходів бюджету: 22030102;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
найменування податку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Керуючись ст.ст. 329, 330, 332 КАС України, Верховний Суд, -
1. Касаційну скаргу Першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року у у справі № 160/8007/24 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
3. Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з дією воєнного стану в Україні.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя Я.О. Берназюк