07 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 500/2409/25 пров. № А/857/33672/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.,
суддів: Глушка І.В., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року у справі № 500/2409/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Баб'юком П.М. у м. Тернополі в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи), дата складення повного тексту судового рішення 03 липня 2025 року), -
ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі також - ГУ ПФУ, відповідач), у якому просила суд:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 , як члену сім'ї померлого пенсіонера, які підлягали виплаті ОСОБА_2 (далі також - ОСОБА_2 ) за період з 01.04.2019 по 31.07.2023 згідно рішення від 09.06.2023 у справі № 500/1814/23 і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу виплату нарахованих доплат до пенсії за період з 01.04.2019 по 31.07.2023, які підлягали виплаті померлому ОСОБА_2 на підставі рішення від 09.06.2023 у справі № 500/1814/23, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.11.2024.
Зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивача від 26.11.2024 про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера та прийняти рішення по суті звернення.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням в частині задоволених позовних вимог, його оскаржив відповідач, оскільки вважає таке незаконним, прийнятим з неповним з'ясуванням обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що недоотримані пенсіонером суми пенсії виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Повідомив, що станом на 18.04.2025 заяв щодо виплати заборгованості від ОСОБА_1 , не зареєстровано.
Позивач не скористалася правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог учасниками справи не оскаржується, а тому в силу приписів частини першої статті 308 КАС України не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 КАС України.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 перебував на обліку та отримував пенсію за вислугою років, призначену відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі також - Закон № 2262-ХІІ).
ОСОБА_2 був чоловіком ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського районного управління юстиції у Тернопільській області.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 у справі № 500/1814/23, яке набрало законної сили 11.07.2023, визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо неперерахунку ОСОБА_2 пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.03.2023 № 11/1/2844.
Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.03.2023 № 11/1/2844 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» , з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вищезазначеного рішення суду відповідач здійснив перерахунок розміру пенсійних виплат та фактичну виплату здійснював з моменту набрання рішенням законної сили.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Тернопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління юстиції від 12.06.2024 року.
Після смерті чоловіка позивач, як член сім'ї померлого пенсіонера, звернулася 26.11.2024 із заявою до відповідача про виплату невиплаченої пенсії ОСОБА_3 згідно рішення суду від 09.06.2023 по справі № 500/1814/23.
До вказаної заяви було додано копії:
свідоцтва про смерть;
свідоцтва про народження ОСОБА_2 ;
свідоцтва про шлюб;
свідоцтва про народження ОСОБА_4 ;
паспорту ОСОБА_4 ;
ідентифікаційного коду;
реквізити банківської картки;
довідки з міської ради.
За результатами розгляду заяви відповідач листом від 05.12.2024 повідомив позивача, що для оформлення заяви про виплату заборгованості за рішенням суду, у зв'язку із смертю пенсіонера, члени його сім'ї (дружина, батьки, діти) можуть звернутися із оригіналами документів до відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, не пізніше шести місяців з дня смерті пенсіонера.
В подальшому представник позивача звернулась до відповідача із адвокатським запитом, в якому просила повідомити чи є лист ГУ ПФУ від 05.12.2024 відмовою у виплаті невиплаченої пенсії ОСОБА_2 згідно рішення суду від 09.06.2023 у справі № 500//1814/23 ОСОБА_1 , як члену сім'ї померлого пенсіонера. Якщо ні, то представник просив розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.11.2024 по суті та надати результати такого розгляду.
У відповідь на адвокатський запит, відповідач листом від 18.04.2025 повідомив представника, що заява позивачки від 26.11.2024 розглядалася відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та за результатами розгляду, відповідачем надано лист від 05.12.2024, який відправлено на поштову адресу заявника.
Вищевказаним листом, ОСОБА_1 було рекомендовано звернутися, не пізніше шести місяців з дня смерті ОСОБА_2 , із оригіналами документів до відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області для оформлення заяви про виплату заборгованості за рішеннями суду.
Також повідомлено, що станом на 18.04.2025, заяв щодо виплати заборгованості від ОСОБА_1 , не зареєстровано.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, вважаючи їх протиправними, позивач звернулася до суду із даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у позивача права на отримання недоотриманої пенсій померлого чоловіка в силу приписів часини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції і, надаючи правову оцінку обставинам справи та доводам апелянта, зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон № 2262-ХІІ.
Відповідно до частин першої та третьої статті 61 Закону № 2262-XII суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Подібні положення передбачені також статтею 52 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі також - Закон № 1058-IV), згідно з якою сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Таким чином, суми недоодержаної пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, виплачуються членам сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або члена сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 по справі № 200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі № 200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону №1058-IV та частиною першою статті 61 Закону № 2262-XII, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Таким чином, суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною першою статті 61 Закону № 2262-XII.
Аналіз наведених вище правових норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що суми недоодержаної пенсії, призначеної на підставі Закону 2262-XII, виплачуються членам сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або члена сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі також - Порядок № 3-1), пунктом 4 розділу І якого встановлено, що заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення) (початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), прийняття (звільнення) на (зі) службу (служби), виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, виплату одноразової грошової допомоги може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням кваліфікованого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року № 991/27436.
Згідно з пункту 11 розділу І Порядку № 3-1, днем звернення за призначенням пенсії є день подання до органу, що призначає пенсію, заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення уповноваженим органом (структурним підрозділом).
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого органу (структурного підрозділу)) роз'яснюється, які документи необхідно подати додатково. При поданні цих документів до закінчення тримісячного строку з дня отримання роз'яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів уповноваженим органом (структурним підрозділом) поштою, або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Відповідно до пункту 9 розділу ІІ Порядку № 3-1 до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи:
1) свідоцтво про смерть пенсіонера;
2) документи, що підтверджують належність членів сім'ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, які передбачені пунктом 3 цього розділу;
3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, які передбачені пунктом 12 цього розділу, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім'ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).
Відповідно до пункту 6 Розділу IV Порядку № 3-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається органом, що призначає пенсію за місцем фактичного проживання особи, не пізніше 10 днів з дня надходження заяви.
Також за змістом пункту 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі також - Порядок № 22-1), для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки з померлим пенсіонером, документ, що посвідчує особу заявника.
Непрацездатними членами сім'ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера.
Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.
Отже, особа, яка претендує на виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, наділена правом звернення до органу пенсійного фонду із заявою про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера разом з доданими до неї документами, скориставшись одним із способів її подання, що визначені Порядком № 3-1.
Порядком № 3-1 визначено декілька способів на подання відповідної заяви та документів, а саме: через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг з використанням кваліфікованого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису або пересилання поштою.
Як встановлено судом першої інстанції, після смерті чоловіка ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) позивач, як член сім'ї померлого пенсіонера, звернулася 26.11.2024 (у шестимісячний строк) із заявою до відповідача про виплату невиплаченої пенсії ОСОБА_3 згідно рішення суду від 09.06.2023 по справі № 500/1814/23.
До вказаної заяви було додано копії: свідоцтва про смерть; свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; свідоцтва про шлюб; свідоцтво про народження ОСОБА_4 ; паспорту ОСОБА_4 ; ідентифікаційного коду; реквізити банківської картки; довідки з міської ради.
З аналізу доданих документів слідує, що позивачем виконано вимоги Порядку № 3-1 та Порядку № 22-1 щодо їх подання, оскільки надано документи у повному обсязі.
Крім того, у листах від 05.12.2024 та від 18.04.2025 відповідач не вказував на невідповідність поданої заяви формі, передбаченій додатком 4 Порядку № 3-1, а також не вказував на недоліки чи відсутність будь-яких необхідних документів.
У свою чергу, позивачем було надано копії документів, з яких можливо встановити інформацію, яка визначена формою заяви, передбаченою додатком 4 Порядку № 3-1.
Відтак, позивач мала правомірні очікування стосовно належного розгляду її заяви від 26.11.2024 щодо виплати невиплаченої пенсії ОСОБА_3 .
Результат розгляду порушеного у зверненні питання щодо виплати пенсії, згідно положень Порядку № 3-1, має бути оформлений розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу, що призначає пенсію, про виплату такої недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера або відмову у виплаті із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження, яке за загальним правилом має бути прийнято не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Однак, відповідачем не розглянуто по суті заяву від 26.11.2024 і, відповідно, жодного з передбачених Порядком № 3-1 рішень за наслідками розгляду такої заяви не прийнято, що свідчить про протиправну бездіяльність ГУ ПФУ у спірних правовідносинах.
У розрізі вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Інших доводів на підтвердження правомірності своєї бездіяльності відповідач не навів, що не дає підстав вважати висновки суду першої інстанцій помилковими, а застосування ним норм матеріального та процесуального права - неправильним.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши статтю 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосуванням норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 370 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 липня 2025 року у справі № 500/2409/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддя В. С. Затолочний
судді І. В. Глушко
Н. М. Судова-Хомюк