07.10.2025
Справа №497/2310/25
Провадження №2/497/1384/25
07.10.2025 року м. Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Кодінцевої С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Мунтянової В.Р.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути на його користь з відповідача кошти за Договором № 143756-КС-001 у розмірі 31 767.33 гривень та суму судових витрат у розмірі 2422.40 гривень.
Свої вимоги мотивує, тим, що 05.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 143756-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію»(а.с.35-40).
ТОВ «БІЗПОЗИКА» 05.10.2021 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 143756-КС-001 про надання кредиту.
05.10.2021 року ОСОБА_1 , прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 143756-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-2845, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 05.10.2021 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 143756-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 13000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом- Договір).
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,07857385 процентів за кожен день користування Кредитом.
До теперішнього часу відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за Кредитним договором №143756 КС-001 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише часткового сплатила кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 143756-КС-001 Позичальника ОСОБА_1 , чим порушила свої зобов'язання, встановлені договором.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 08.08.2025 року у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за Договором №143756-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 31 767,33 грн, що складається з
-суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10 896,79 грн;
-суми прострочених платежів по процентах - 19 820,54 грн;
-суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн;
-суми прострочених платежів за комісією - 1 050,00 грн (а.с.23-31).
З цих підстав позивач просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 10.09.2025 року було відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду на 07.10.2025 року о 10:00 годині (а.с.78), про що повідомлено сторін по справі (а.с.79).
Відповідачу надіслано копію позовної заяви з доданими документами, та роз'яснено про необхідність подання в п'ятнадцятиденний строк письмового відзиву разом з наявними у нього доказами.
В судове засідання 07.10.2025 року:
- представник позивача до суду не прибула, в позовній заяві зазначила про розгляд справи без його участі (а.с.9 зворотна сторінка);
- відповідач також не прибула, про час та місце проведення судового розгляду повідомлялася згідно вимог чинного законодавства за адресою постійного місця реєстрації (а.с.77): АДРЕСА_1 (а.с.79). До суду повернулось поштове повідомлення з відміткою про отримання листа (а.с.81).
Таким чином, суд прийшов до висновку, що як відповідач по справі, повідомлена належним чином про час та місце розгляду даної справи. Будь-яких заяв, заперечень, відзиву щодо спростування доводів, викладених в позовній заяві, до суду наданих ним не було.
Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи.
Верховний Суд також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Зі згоди позивача (а.с.9 зворотна сторінка), суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Частиною 1 ст.2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до норм пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Судом встановлено, що 05.10.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 143756-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с.35-40).
ТОВ «БІЗПОЗИКА» 05.10.2021 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 143756-КС-001 про надання кредиту.
05.10.2021 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 143756-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-2845, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено. Таким чином, 05.10.2021 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір № 143756-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 13 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом- Договір).
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,07857385 процентів за кожен день користування Кредитом.
Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів. Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 13000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (котру Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті) , що підтверджується довідкою про перерахування коштів (а.с.52-53).
Також, 05.11.2021 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 143756-КС-001 про надання кредиту (Далі - Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надало Позичальнику додатково кредит в сумі 7 000.00 грн., термін дії договору до 22.04.2022 року.
До теперішнього часу відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за Кредитним договором №143756 КС-001 належним чином не виконала, а лише часткового сплатила кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 143756-КС-001 Позичальника ОСОБА_1 , чим порушила свої зобов'язання, встановлені договором.
Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 143756-КС-001 позичальник ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснила часткову оплату за Договором № 143756-КС-001 на загальну суму 4926,09 гривень.
Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
З листа АТ КБ «Приват банк» від 10.09.2025 наданого суду вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 емітовано банківську картку № НОМЕР_2 та надано виписку по рахунку за період 05.10.2021-22.04.2022 (а.с.82-83).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 08.08.2025 року у ОСОБА_1 утворилась заборгованість за Договором №143756-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 31 767,33 грн, що складається з
-суми прострочених платежів по тілу кредиту - 10 896,79 грн;
-суми прострочених платежів по процентах - 19 820,54 грн;
-суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн;
-суми прострочених платежів за комісією - 1 050,00 грн (а.с.23-31).
Таким чином, позивач ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти на умовах передбачених договором, натомість відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість, що по розрахункам відповідача становить 31 767,33 гривень.
Також матеріали справи містять Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ТОВ «Бізнес Позика», видане 25.05.2020 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (а.с.57); виписку з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.72); розпорядження №1593 від 11.05.2017 «Про видачу ТОВ «Бізнес Позика» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» (а.с.58).
Підстав для невідповідності умов укладеного сторонами кредитного договору вимогам ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» судом не встановлено.
Частиною 3 ст.10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно з ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як регламентовано в ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
У відповідності дост.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положеньст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановленихст.11 цього Кодексу.
Зобов'язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст.627ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
Крім того, ч.2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідач ОСОБА_1 будучи вільною в укладенні договору позики, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим відповідач погодився, підписавши електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами.
Підстав для невідповідності умов укладеного сторонами кредитного договору вимогам ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» судом не встановлено.
Отже, у спростування викладених у матеріалах справи обставин будь-яких доказів відповідачем суду не надано.
Верховний Суд в Постанові від 12.01.2021 по справі № 524/5556/19 також підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про задоволення поданого ТОВ «Бізнес Позика» позову в частині стягнення суми прострочених платежів по тілу кредиту процентів та комісії 31 767,33 гривень.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати 2422.40 гривень судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 550, 589, 1054 ЦК України, ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 95, 133, 141, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 284-289, 354, 355 ЦПК України суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»: код ЄДРПОУ 41084239, юридична адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 411,
заборгованість за Договором №143756-КС-001 станом на 08.08.2025 року в розмірі 31 767,33 гривень (тридцять одна тисяча гривень сімсот шістдесят сім гривень 33 копійки), яка складається з наступного:
-10 896,79 гривень - сума прострочених платежів по тілу кредиту;
-19 820,54 гривень - сума прострочених платежів по процентах;
-1 050,00 гривень - суми прострочених платежів за комісією;
та
- 2422.40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) судового збору.
Відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Інформація про сторін:
Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА»: ел. пошта office@bizpozyka.com, тел. +38(096)-321-83-09, 01133, місто Київ, б.Лесі Українки, будинок 26, офіс 411
Представник позивача Мишевська Наталя Миколаївна: адреса 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_4
Відповідач ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 , тел. НОМЕР_1
Суддя С.В.Кодінцева