07 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/15950/24 пров. № А/857/32956/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Носа С.П.;
суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.;
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у справі № 380/15950/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
суддя у І інстанції Кисильова О.Й.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Львів,
дата складення повного тексту рішення не зазначено,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі-відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_2 ) (далі - відповідач-2), в якому просив визнати протиправними дії відповідача-1, які полягають у застосуванні з 17.03.2022 до 20.05.2023 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, при нарахуванні позивачу грошового забезпечення та грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки. Зобов'язати відповідача-2 здійснити перерахунок та виплату позивачу з 17.03.2022 до 20.05.2023 грошового забезпечення та грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що під час проходження військової служби йому неправильно було нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з 17.03.2022 до 20.05.2023, та, виходячи із розміру посадового та окладу за військовим званням, невірно розраховані та виплачені за вказаний період грошова допомога на оздоровлення і матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Вважаючи дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо застосування з 17.03.2022 до 20.05.2023 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 17.03.2022 до 20.05.2023 посадового окладу та окладу за військовим званням, а також інших похідних видів грошового забезпечення, нарахованих і виплачених у зв'язку із проходженням військової служби, у тому числі грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022-2023 роки, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023 відповідно, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням виплачених сум.
Із цим судовим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач-1 та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги покликається на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» внесено зміни, зокрема, до пункту 4 Постанови № 704, який викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14». Відповідачем при розрахунку розміру грошового забезпечення позивача застосовувалася саме ця норма.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 17.03.2022 по 17.11.2023 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військова частина НОМЕР_1 ), а з 18.11.2023 по 21.05.2024 у ІНФОРМАЦІЯ_6 (Військова частина НОМЕР_2 ), що підтверджується відповідними витягами з наказів № 92-ОС від 17.03.2022, № 1387-ос від 17.11.2023, № 752-ОС від 18.11.2023, № 391-ОС від 10.05.2024 та № 427-ОС від 19.05.2024.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_2 ) № 391-ОС від 10.05.2024 старшого солдата ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 3 категорії - помічника гранатометника другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, звільнено з військової служби.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_2 ) 427-ОС від 19.05.2024 старшого солдата ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 3 категорії - помічника гранатометника другого відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, звільненого з військової служби наказом №391-ОС від 10.05.2024 за підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону, з 21.05.2024 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
З архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення позивача за 2022-2023 роки судом встановлено, що у спірний період з 17.03.2022 до 20.05.2023, відповідаче-1 нарахував та виплатив позивачу:
- у грудні 2022 року матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 150% окладу за військове звання у сумі 900,00 грн.;
- у липні 2022 року грошову допомогу для оздоровлення в розмірі 13682,00 грн.;
- у лютому 2023 року матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 150% окладу за військове звання у сумі 900,00 грн.;
- у березні 2023 року грошову допомогу для оздоровлення в розмірі 23378,00 грн.
При цьому, в межах періоду з 17.03.2022 до 20.05.2023 позивачу встановлений посадовий оклад у розмірі 3080,00 грн. Також оклад за військовим званням "старший солдат" у розмірі 600,00 грн. Розрахунок ОСОБА_1 посадового окладу та окладу за військовим званням, а також інших похідних видів грошового забезпечення позивача, в тому числі допомоги на оздоровлення, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням ним військової служби, обчислені виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Не погоджуючись з діями відповідача-1 щодо розрахунку грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 (далі - Постанова № 704) затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Відповідно до пункту 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 в первинній редакції встановлювалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містили примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Тобто, вказані додатки до пункту 4 Постанови № 704 дублювали положення пункту 4 Постанови № 704 в частині зазначення розрахункової величини - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Постанова № 704 набирала чинності з 01.03.2018.
Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Вказана постанова набрала чинності 24 лютого 2018 року.
Отже, з 24 лютого 2018 року змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме: замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Відповідно, відновлено редакцію пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та якою визначалось граничну нижню величину, яка береться для розрахунку посадового окладу, що складає розмір прожиткового мінімуму, встановлений на 1 січня відповідного року, але не менше 50% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року.
Водночас, Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-III прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти, віднесено до базового державного соціального стандарту.
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.
При цьому, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Відповідно до частини 3 статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII) зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з Законами України про Державний бюджет на 2018-2020 роки змінювався прожитковий мінімум з 01 січня відповідних років.
Отже, оскільки прожитковий мінімум як базовий державний стандарт змінений законодавцем у 2022-2023 роках, а тому для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, на думку суду апеляційної інстанції, підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в редакції чинній до внесення змін Постановою № 103 із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідні роки).
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, від 19 жовтня 2022 року у справі № 400/6214/21, від 11 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21.
Отже, за встановлених обставин справи, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що застосування відповідачем-1 у 2022-2023 роках розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні та виплаті позивачу грошового забезпечення, є протиправним.
Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що впродовж проходження служби, позивачу здійснювалося нарахування та виплата щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що такі виплати здійснювалися без урахування положення Постанови № 704, щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законами України «Про державний бюджет України» на 2022-2023 роки на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до Постанови № 704.
Оскільки суд апеляційної інстанції встановив протиправність дій відповідача-1 щодо нарахування позивачу грошового забезпечення у період з 17.03.2022 до 20.05.2023, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01.01.2018, протиправними також є нарахування відповідних компенсаційних виплат, а саме: грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Таким чином, апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у справі № 380/15950/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук