07 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/2093/25 пров. № А/857/33449/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Мікули О. І.,
суддів Кузьмича С. М., Курильця А. Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року про відмову у відкритті провадження у частині позовних вимог у справі № 300/2093/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, адвоката Душенко Валентини Анатоліївни про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
суддя в 1-й інстанції - Кафарський В. В.,
дата ухвалення рішення - 30 липня 2025 року,
місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
Позивач - ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до відповідачів - Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, адвоката Душенко Валентини Анатоліївни, в якому просив:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача 1, який не виконав вимоги ст. 26 Закону України “Про безоплатну правову допомогу» (далі - Закон України “Про БПД») і не забезпечив позивача своєчасно, в повному обсязі, якісно, безперервно безоплатною правничою допомогою у справі №12023091010001196 по теперішній час;
2) зобов'язати відповідача 1 негайно забезпечити позивача представником БПД у кримінальному провадженні №12023091010001196;
3) визнати протиправність бездіяльності відповідача 1 у формі відсутності реагування на відсутність жодних дій адвоката по наданню БПД потерпілому ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12023091010001196, чим порушено обов'язки по договору з адвокатом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №1163 від 07 листопада 2023 року;
4) зобов'язати відповідача 1 виконати вимоги своїх обов'язків згідно з договором з адвокатом Душенко В. А. по наданню БПД клієнту суб'єкту ВПО - позивачу ОСОБА_1 та: звернутися з поданням до Комісії оцінювання якості надання БПД адвокатом Душенко В.А.; подати подання до Координаційного центру БПД про виключення адвоката ОСОБА_2 з реєстру адвокатів БПД; подати скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів на порушення адвокатом ОСОБА_2 Правил адвокатської етики і положень Закону України “Про адвокатуру»;
5) визнати протиправним і незаконним п.10 ч.2 ст.24 Закону України “Про БПД» в наказі відповідача №1 від 22 березня 2024 року №З-БВПД/017/06.1-2/82;
6) зобов'язати відповідача 1 записати правдиві фактичні дані - п.2 ч.2 ст.24 Закону України “Про БПД» - не виконання адвокатом договірних обов'язків;
7) стягнути з відповідача 1 на користь позивача за ненадання позивачу правничої допомоги в повному обсязі, якісно, своєчасно, безперервно вторинної безоплатної правничої допомоги в справі №12023091010001196 в сумі 35000 євро і процесуальні витрати в сумі на день розгляду справи по суті, які позивач надасть додатково;
8) визнати бездіяльність відповідача 1, який не виконав вимоги ст. 26 Закону України “Про БПД» і не забезпечив позивача ОСОБА_1 в повному обсязі, якісно, своєчасно, безперервно безоплатною вторинною правничою допомогою по справі №300/4699/22;
9) визнати протиправною бездіяльність відповідача 1, який не виконав своїх договірних обов'язків з адвокатом Душенко В.А. згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №1163 від 07.11.2023 та не контролював виконання доручення адвокатом Душенко В. А., отримавши заяви, скарги, вимоги позивача, не розглянув: залишив без уваги вимогу позивача від 30 вересня 2024 року по справі №12023091010001196; залишив без уваги вимогу позивача від 30 вересня 2024 року у справі №300/4699/22; повідомлення позивача №Д-Д-204/017 від 22 березня 2024 року; протокол зустрічі від 29 лютого 2024 року з адвокатом; протокол зустрічі з адвокатом від 23 лютого 2024 року; повідомлення позивача №Д-121/017; повідомлення позивача №Д-212/017 від 26 березня 2024 року;
10) зобов'язати відповідача 1: розглянути 7 звернень позивача і надати відповідь у паперовому вигляді під розпис; звернутися з поданням до Комісії з оцінювання якості надання БПД адвокатом Душенко В.А. по справі; подати скаргу до КДКА Івано-Франківської області (кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів) про порушення адвокатом Душенко В.А. Правил адвокатської етики і положень Закону України про адвокатську діяльність, Закону України “Про БПД» і Стандартів якості надання БПД;
11) визнати протиправною бездіяльність відповідача 1, який порушив ст.24 Закону України “Про БПД» і не забезпечив безперервність надання позивачу БПД при заміні ОСОБА_2 позивач опинився в судовому засіданні без представника;
12) стягнути з відповідача 1 на користь позивача моральну шкоду по справі №300/4699/22 в сумі 35000 євро (відповідач знає, що позивач хворіє і скористався цією обставиною, підступно позбавив гарантованої державою правничої допомоги);
13) визнати протиправним невиконання адвокатом Душенко В.А. доручення на представництво потерпілого у справі №12023091010001196 і невчинення жодної дії по дорученню по договору з Центром БПД як факт неотримання потерпілим в повному обсязі, якісно, своєчасно, безперервно безоплатну вторинну правничу допомогу;
14) визнати порушення відповідачем 2 вимог Стандартів БПД, а саме: отримавши доручення у справі, яка розпочата: не ознайомилася з матеріалами справи; не завела адвокатське досьє; не обговорювала з потерпілим матеріали справи, не повідомила про свої процесуальні наміри по справі; ухилилася від обговорення справи; порушила Правила адвокатської етики (вводила позивача в оману про вимогу відповідача 1 здійснювати відеозаписи зустрічей, проти яких він не заперечував, а тому такі є доказом у справі; категорично заперечувала позивачу здійснювати відеозапис зустрічі, що є протиправним і підриває довіру до адвоката; відмовлялася складати письмовий акт зустрічі бесіди з позивачем, а такий акт передбачений обов'язками адвоката; відмовлялася підписувати письмові акти зустрічі; на телефонні дзвінки до адвоката вперто не відповідала, а саме Центр БПД позивачу як обов'язок давав завдання телефонувати ОСОБА_2 ; не повідомляла позивача і суд про відмову виконувати доручення Центру БПД; судове засідання зірвано через неявку ОСОБА_2 ; не надала відповіді на вимогу надати звіт по роботі по справі №12023091010001196 і документи);
15) стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача моральну шкоду з невиконання обов'язків представника по справі №12023091010001196 в сумі 35000 євро;
16) визнати невиконання ОСОБА_2 обов'язків по договору і ненадання правничої допомоги по справі №300/4699/22 позивачу в повному обсязі, якісно, своєчасно, безперервно;
17) визнати порушення адвокатом Душенко В.А. Правил адвокатської етики, а саме: в судове засідання не з'явилася, не повідомила і позивача про причини неявки, судове засідання зірвано; згідно зі ст. 24 Закону України “Про БПД» і Правил адвокатської етики Душенко В.А. зобов'язана передати адвокату на заміну матеріали справ, чим забезпечити безперервність надання БПД - не виконала; тривалий час 8 днів до виконання доручення не приступала; реагувала на запити причин дратівливо; як відомо тепер адвокат написала заяву за заміну, заяву приховує від позивача протиправно; приховування адвокатом від позивача є протиправним і наштовхує позивача на підозри про те, що підстава для заміни адвоката в заяві не передбачена як підстава нормами Закону України “Про БПД» чи правилами адвокатської етики; ОСОБА_2 не виконала вимоги п.п. 18, 35 Правил адвокатської етики і не надала на письмову вимогу по справі №300/4699/22 письмовий звіт і документи по справі;
18) стягнути з адвоката ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 моральну шкоду за ненадання адвокатом в повному обсязі, якісно, своєчасно, безперервно позивачу безоплатної вторинної правничої допомоги хворому ОСОБА_1 з окупації, пенсіонеру по справі №300/4699/22 в сумі 35000 євро і процесуальні витрати на кінцеве судове засідання.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі №300/2093/25 за позовом ОСОБА_1 в частині вимог до адвоката Душенко Валентини Анатоліївни про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання до вчинення дій, а також стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 . Роз'яснено позивачу, що відповідно до ч.5 ст.170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню, покликаючись на те, що ним подано позов до суб'єкта Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, оскільки він незадоволений з обсягом та якістю наданих адвокатом Душенко В. А. правничої допомоги. Зазначає, що заявлені позовні вимоги до ОСОБА_2 мають розглядатись у адміністративному судочинстві. Крім того, звертає увагу на те, що судом не роз'яснено, у якому судочинстві необхідно розглядати заявлені вимоги до ОСОБА_2 . Таким чином, вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у частині позовних вимог та просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відзиви на апеляційну скаргу відповідачами подані не були. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи, що справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, клопотань про розгляд справи з викликом сторін до суду апеляційної інстанції подано не було.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін з таких підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки звернення позивача до суду обумовлено незгодою з обсягом та якістю наданих адвокатом Душенко В.А. правничої допомоги в справах №12023091010001196 та №300/4699/22, які Душенко В.А. мала здійснити на виконання доручень Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, то спір у цій справі в частині вимог до Душенко В.А. не може бути предметом розгляду в адміністративному суді, так як законодавством визначено інший порядок та суб'єктів до яких можуть бути оскаржені такі дії адвоката, а відтак наявні підстави для відмови у відкритті провадження у частині позовних вимог, заявлених до адвоката Душенко Валентини Анатоліївни.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом п.2, 7 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 позовні вимоги до адвоката Душенко В.О. мотивує непогодженням з обсягом та якістю наданих таким адвокатом правничої допомоги у справах №12023091010001196 та №300/4699/22, які Душенко В.О. мала здійснити на виконання доручень Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
За змістом ч.1 ст.2 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Стаття 9 Закону України “Про безоплатну правничу допомогу» передбачає, що суб'єкти надання безоплатної первинної правничої допомоги є: 1) органи виконавчої влади; 2) органи місцевого самоврядування; 3) центри з надання безоплатної правничої допомоги; 4) спеціалізовані установи з надання безоплатної первинної правничої допомоги, утворені органами місцевого самоврядування з урахуванням потреб територіальної громади; 5) юридичні особи приватного права, які мають право надавати правничу допомогу, залучені органами місцевого самоврядування у встановленому законом порядку; 6) адвокати та інші фахівці у відповідній галузі права, залучені органами місцевого самоврядування у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст.15 Закону України “Про безоплатну правничу допомогу» суб'єктами надання безоплатної вторинної правничої допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної правничої допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу.
Згідно зі ст.21 Закону України “Про безоплатну правничу допомогу» після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги центр з надання безоплатної правничої допомоги призначає адвоката, який включений до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, та уклав договір про надання безоплатної вторинної правничої допомоги з центром з надання безоплатної правничої допомоги. Повноваження адвоката підтверджуються дорученням центру з надання безоплатної правничої допомоги та/або довіреністю відповідно до вимог процесуального закону. Для здійснення представництва інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, у суді у спорах, що виникають з трудових відносин, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також щодо представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або для складання документів процесуального характеру центр з надання безоплатної правничої допомоги може уповноважити свого працівника. Повноваження працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги як представника суб'єкта права на безоплатну вторинну правничу допомогу підтверджуються рішенням центру з надання безоплатної правничої допомоги та довіреністю відповідно до вимог процесуального закону.
За змістом ч.2 ст.25 Закону України “Про безоплатну правничу допомогу» адвокат, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, має всі права та гарантії, встановлені Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», іншими законами України. Адвокат, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, має всі права та гарантії, встановлені Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», іншими законами України.
З системного аналізу наведених вище правових норм, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що адвокат не є посадовою чи службовою особою органів, які згідно з статтями 9, 15 Закону України “Про безоплатну правничу допомогу» мають право надавати послуги безоплатної первинної та вторинної правничої допомоги, а є окремим суб'єктом, який може надавати такі послуги на підставі відповідного доручення центру з надання безоплатної правничої допомоги та/або довіреності відповідно до вимог процесуального закону, в межах незалежної професійної діяльності адвокатури в Україні, із забезпеченням під час надання таких послуг усіх прав та гарантій, встановлених Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність», іншими законами України. Отже, під час надання послуг з безоплатної первинної та вторинної правничої допомоги адвокат не здійснює публічно-владних управлінських функцій.
Таким чином, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України адвокат не відноситься до суб'єктів владних повноважень рішення, дії чи бездіяльність яких можуть бути оскаржені до адміністративних судів, як наслідок, адвокат не відноситься до передбачених статтею 31 Закону України “Про безоплатну правничу допомогу» посадових і службових осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких можуть бути оскаржені в адміністративному порядку відповідно до Закону України “Про адміністративну процедуру» та/або до адміністративного суду, оскільки такий порядок оскарження стосується посадових чи службових осіб органів, які згідно з статтями 9, 15 Закону України “Про безоплатну правничу допомогу» надають послуги безоплатної первинної та вторинної правничої допомоги, окрім адвоката.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.25 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» оцінка якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної первинної правничої допомоги здійснюється за зверненням органів місцевого самоврядування, а безоплатної вторинної правничої допомоги - за зверненням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, комісіями, утвореними для цієї мети радами адвокатів регіонів.
Як зазначено вище, позовні вимоги ОСОБА_1 у частині вимог до адвоката Душенко В. А. мотивовано непогодженням позивачем з обсягом та якістю наданих таким адвокатом правничої допомоги в справах №12023091010001196 та №300/4699/22, які Душенко В.А. мала здійснити на виконання доручень Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.
Разом з тим, у силу приписів ч.2 ст.25 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» оцінка якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної вторинної правничої допомоги здійснюється комісіями, утвореними для цієї мети радами адвокатів регіонів, а не судом в порядку розгляду адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у разі, якщо позивач у діях адвоката ОСОБА_2 вбачає ознаки дисциплінарного проступку, то він вправі звернутися зі скаргою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області в порядку процедури, передбаченої Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність». При цьому, судовому оскарженню підлягає рішення у дисциплінарній справі, прийняте за результатами розгляду відповідного звернення.
Колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції у оскаржуваній ухвалі роз'яснено позивачу куди він має право звернутися у разі незгоди з діями адвоката, що спростовує доводи апелянта про не роз'яснення таких.
Пункт 1 ч.1 ст.170 КАС України передбачає, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки звернення позивача до суду обумовлено незгодою з обсягом та якістю наданих адвокатом Душенко В.А. правничої допомоги в справах №12023091010001196 та №300/4699/22, які Душенко В.А. мала здійснити на виконання доручень Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, то спір у цій справі в частині вимог до Душенко В.А. не може бути предметом розгляду в адміністративному суді, так як законодавством визначено інший порядок та суб'єктів до яких можуть бути оскаржені такі дії адвоката, а відтак наявні підстави для для відмови у відкритті провадження у частині позовних вимог, заявлених до адвоката Душенко Валентини Анатоліївни.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження у частині позовних вимог у справі №300/2093/25, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року про відмову у відкритті провадження у частині позовних вимог у справі № 300/2093/25 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Мікула
Судді С. М. Кузьмич
А. Р. Курилець
Повне судове рішення складено 07 жовтня 2025 року.