07 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/8087/24 пров. № А/857/27754/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Носа С.П.;
суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.;
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі № 380/8087/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
суддя у І інстанції Гулкевич І.З.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Львів,
дата складення повного тексту рішення не зазначено,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся у Львівській окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач, ГУ НП у Львівській області), в якому просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до вислуги років для призначення пенсії у пільговому обчисленні часу служби : з 25.10.2006 по 19.04.2007 на посаді дільничного інспектора міліції відділення дільничних інспекторів міліції Личаківського РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області; з 10.09.2007 по 20.09.2007 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції у справах неповнолітніх Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області; з 20.09.2007 по 14.05.2009 на посаді оперуповноваженого групи кримінальної міліції у справах дітей Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області; з 14.05.2009 по 12.05.2011 на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області; з 12.05.2011 по 14.06.2013 на посаді старшого уповноваженого сектору карного розшуку Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області з розрахунку 1 місяць служби за 1,5 місяці; зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області включити ОСОБА_1 до вислуги років для призначення пенсії в пільговому обчисленні часу служби: з 25.10.2006 по 19.04.2007 на посаді дільничного інспектора міліції відділення дільничних інспекторів міліції Личаківського РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області; з 10.09.2007 по 20.09.2007 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції у справах неповнолітніх Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області; з 20.09.2007 по 14.05.2009 на посаді оперуповноваженого групи кримінальної міліції у справах дітей Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області; з 14.05.2009 по 12.05.2011 на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області; з 12.05.2011 по 14.06.2013 на посаді старшого уповноваженого сектору карного розшуку Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області з розрахунку 1 місяць служби за 1,5 місяці.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він звернувся до Головного управління Національної поліції у Львівській області із заявою про здійснення перерахунку вислуги років та просив зарахувати до стажу роботи для призначення пенсії в пільговому обчисленні часу служби: з 25.10.2006 по 19.04.2007 на посаді дільничного інспектора міліції відділення дільничних інспекторів міліції Личаківського РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області; з 10.09.2007 по 20.09.2007 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції у справах неповнолітніх Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області; з 20.09.2007 по 14.05.2009 на посаді оперуповноваженого групи кримінальної міліції у справах дітей Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області; з 14.05.2009 по 12.05.2011 на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області; з 12.05.2011 по 14.06.2013 на посаді старшого уповноваженого сектору карного розшуку Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області з розрахунку 1 місяць служби за 1,5 місяці. Однак, листом від 01.04.2024 №84-79/05/13-2024 Головне управління Національної поліції у Львівській області відмовило у задоволенні заяви, оскільки відсутня необхідна вислуга років для призначення пенсії на пільгових умовах за статтею 12 частиною “а» Закону №2262-ХІІ, відповідно здійснити перерахунок вислуги років за вказані у заяві періоди не являється можливим. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до календарної вислуги років пільгової вислуги років, сформованої за період служби в органах внутрішніх справ з 25.10.2006 по 27.07.2011, з розрахунку один місяць служби за півтора місяця.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу років у пільговому обчисленні, сформовану за період служби в органах внутрішніх справ з 25.10.2006 по 27.07.2011, з розрахунку один місяць служби за півтора місяця.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 968, 96 грн. судових витрат у вигляді судового збору.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ НП у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що приписи пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, на які посилається позивач, суперечать приписам пункту “а» статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». До спірного випадку підлягають застосуванню норми Закону, як акта, що має вищу юридичну силу. Зазначає, що абзац 24 підпункту “в» пункту 3 Порядку №393, на який посилається позивач, виключений на підставі постанови Кабінету Міністрів України №780 від 20.07.2011. Наказ Міністра внутрішніх справ від 29.07.2008 №361 втратив чинність 26.09.2011 на підставі наказу МВС України від 12.08.2011 №546 “Про визнання такими, що втратили чинність деяких наказів МВС» (зареєстровано у Міністерстві юстиції від 31.08.2011 №1024/19762). На момент обчислення вислуги років ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ №393 від 17.07.1992 (яка втратила чинність на підставі постанови КМУ №780 від 20.07.2011, та яка набрала законної сили 27.07.2011) у відповідача були відсутні правові підстави для зарахування вислуги років на пільгових умовах за час перебування на службі у спірний період. Отже, позивач не мав на момент звільнення необхідної календарної вислуги років, оскільки наявні вислугою років на день звільнення в календарному обчисленні 21 рік 09 місяців 17 днів, а тому приписи п.3 постанови КМУ від 17.07.1992 №393, суперечать приписам ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Враховуючи вищевикладене, вважає, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та службу в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 25.05.2021 №183 о/с “Про особовий склад» майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби у поліції відповідно до пункту 2 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію» (через хворобу). Стаж служби у поліції при звільненні становить 21 рік 01 місяць 06 днів.
Як вбачається з розрахунку вислуги років ОСОБА_1 проходив службу: з 25.10.2006 по 19.04.2007 на посаді дільничного інспектора міліції відділення дільничних інспекторів міліції Личаківського РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області; з 10.09.2007 по 20.09.2007 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції у справах неповнолітніх Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області; з 20.09.2007 по 14.05.2009 на посаді оперуповноваженого групи кримінальної міліції у справах дітей Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області; з 14.05.2009 по 12.05.2011 на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області; з 12.05.2011 по 14.06.2013 на посаді старшого уповноваженого сектору карного розшуку Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області.
Позивач 13.03.2024 звернувся до Головного управління Національної поліції у Львівській області із заявою про здійснення перерахунку вислуги років та просив зарахувати до стажу роботи для призначення пенсії в пільговому обчисленні часу служби: з 25.10.2006 по 19.04.2007 на посаді дільничного інспектора міліції відділення дільничних інспекторів міліції Личаківського РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області; з 10.09.2007 по 20.09.2007 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції у справах неповнолітніх Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області; з 20.09.2007 по 14.05.2009 на посаді оперуповноваженого групи кримінальної міліції у справах дітей Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області; з 14.05.2009 по 12.05.2011 на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області; з 12.05.2011 по 14.06.2013 на посаді старшого уповноваженого сектору карного розшуку Радехівського РВ ГУМВС України у Львівській області з розрахунку 1 місяць служби за 1,5 місяці.
Листом від 01.04.2024 №84-79/05/13-2024 Головне управління Національної поліції у Львівській області відмовило у задоволенні заяви, оскільки відсутня необхідна вислуга років для призначення пенсії на пільгових умовах за статтею 12 частиною “а» Закону №2262-ХІІ, відповідно здійснити перерахунок вислуги років за вказані у заяві періоди не являється можливим.
Позивач вважаючи протиправною відмову Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо відмови у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції, звернувся до суду з відповідним позовом.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України “Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Статтею 59 Закону №580-VIII передбачено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частинами першою-третьою ст. 78 Закону №580-VIII визначено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються:
1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду;
2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту;
3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції;
5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони;
6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, зокрема на службі в органах поліції, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Згідно пункту “а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах “б» - “д», “ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, регламентовані положеннями статті 17 Закону №2262-ХІІ, серед яких: служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ врегульовано порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Законом №2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
На виконання зазначених вимог Закону № 2262-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (далі - Порядок № 393).
Кабінетом Міністрів України не визначено іншого порядку обчислення вислуги років у поліції, в тому числі і під час проходження служби, окрім того, що передбачений Порядком № 393.
Абзацом двадцять четвертим підпункту “в» пункту 3 Порядку № 393 (у редакції, чинній до внесення змін до пункту 3 постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 № 780 “Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі Постанова № 780) передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяця час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах карного розшуку за переліком посад і умовами, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.
Згідно абзацу другого пункту 1 Постанови № 780 до пункту 3 Постанови № 393 внесено такі зміни: абзаци двадцять четвертий, двадцять шостий, двадцять сьомий і двадцять дев'ятий підпункту “в» виключено.
Відповідно до пункту 2 Постанови № 780 установлено, що вислуга років осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, яка була обчислена до прийняття цієї постанови, перегляду не підлягає.
Постанова № 780 набрала чинність 27.07.2011.
Верховний Суд у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а зазначив, що “основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.»
Відтак, передбачена Постановою № 393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону № 2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.
Аналогічна правова позиція відображена у постановах Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18 і від 22.06.2022 № 761/29252/17.
Відтак, до вислуги років для призначення пенсії особам, зазначеним у Постанові № 393, відповідні періоди проходження ними служби зараховується на пільгових умовах, у тому числі, періоди проходження служби до 27.07.2011 на посадах, передбачених Постановою № 393 до внесення до неї змін Постановою №780.
Щодо ОСОБА_1 то до розрахунку вислуги років позивача до вислуги років на пільгових умовах зараховуються такі періоди проходження служби: з 25.10.2006 по 27.07.2011 з розрахунку один місяць служби за 1,5 місяці (на підставі абзацу двадцять четвертого підпункту “в» пункту 3 Порядку № 393 (у редакції, чинній до внесення змін Постановою № 780) та наказу МВС України № 722 від 20.07.2006); ці періоди проходження позивачем служби мали місце до 27.07.2011 (день набрання чинності Постановою № 780).
Верховний Суд у постанові від 27.06.2018 у справі № 750/9775/16-а на підставі аналізу норм Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 393 зробив висновок, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, що передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації права на призначення різних видів пенсій і основним актом, на підставі чого здійснюється таке регулювання є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і повинно пов'язуватися не з категорією працівників, а зі спеціальним статусом, якого особа набула після проходження служби у визначений період часу, і така можливість передбачена Порядком №393.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті акти, що передбачають пільгове обчислення періоду проходження військової служби для зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення різних видів пенсій.
Верховний Суд в постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а наголосив на необхідності застосування до спірних правовідносин принципу юридичної визначеності. Вказаний принцип встановлює гарантування необхідності стабільного та несуперечливого правового статусу особи. У контексті спірних правовідносин, Верховний Суд зазначив, що особа, реалізовуючи своє конституційне право на працю, обираючи певний вид професійної діяльності, повинна бути обізнана із умовами праці та привілеями, які вона отримує при цьому. Законні очікування особи полягають у тому, щоб у випадках, коли особа, спираючись на конституційні приписи, очікує, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до цих норм, законні очікування будуть реалізовані та захищені. Умови праці особи впливають на розмір її заробітної плати, на тривалість робочого часу, відпустки та інші соціальні гарантії. Законодавець передбачив призначення пенсій за вислугу років; особливість такого виду пенсії полягає у зменшеному пенсійному віці, внаслідок виконання роботи, яка визначена законодавством такою, що призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Тобто, вказаний вид пенсії є відповідним заохоченням для осіб, умови праці яких негативно впливають на їх професійну працездатність.
Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що статтею 17 Закону №2262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону №2262-XII встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України. Отже, Законом №2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів. Постановою №393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах. Основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку, а отже є необґрунтованим висновок про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Таким чином, беручи до уваги правові висновки Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами, суд першої інстанції правильно встановив, що для набуття особою, яка проходила службу, зокрема в органах внутрішніх справ, права на призначення пенсії за вислугу років є наявність в неї відповідного стажу роботи, набутого та розрахованого у відповідності до норм законодавства, що регулюють засади трудової діяльності зазначеної категорії осіб та їх соціального забезпечення. Пільгове обчислення вислуги років та пільгових умов призначення пенсії для визначених законом осіб у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, встановлено статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ та передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393.
Таким чином, застосування лише положень пунктів “а», “б» статті 12 Закону №2262-ХІІ при обрахунку вислуги років для призначення пенсії особі, яка проходила службу, зокрема в органах внутрішніх справ, без врахування положень статті 17-1 Закону №2262-ХІІ,є неправомірним та таким, що порушує встановлені гарантії її прав на пільгове пенсійне забезпечення.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова відповідача у зарахуванні позивачу до календарної вислуги років пільгової вислуги років, сформованої за період його служби в підрозділах органів внутрішніх справ з 25.10.2006 по 27.07.2011 з розрахунку один місяць служби за півтора місяця, не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах, Закону №2262-ХІІ та положенням Постанови №393 і порушує право позивача на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відтак, суд першої інстанції правильно визнав протиправною відмову та частково задовольнив позов.
Відтак, колегія суддів вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про те, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі № 380/8087/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Степан НОС
судді Руслан КУХТЕЙ
Світлана ШЕВЧУК