07 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/5180/24 пров. № А/857/31434/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Носа С.П.;
суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.;
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 260/5180/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
суддя у І інстанції Маєцька Н.Д.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Ужгород,
дата складення повного тексту рішення не зазначено,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся у Закарпатський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач 2), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення № 262240014504 від 02.08.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Відділу перерахунків пенсії № 2, яким було відмовлено ОСОБА_1 у врахуванні заробітної плати (доходу) до періоду страхового стажу з 01.09.1990 по 22.05.1998 у Малому приватному підприємстві «Сатурн- 2»; визнати протиправним та скасувати рішення № 262240014504 від 02.08.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Відділу перерахунків пенсії № 2, яким було відмовлено ОСОБА_1 у врахуванні періоду трудового стажу (за сумісництвом), заробітної плати (доходу) періоду страхового стажу з 09.11.1993 по 22.05.1998 у Малому державному підприємстві «Моноліт»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, починаючи з дати призначення пенсії 05.04.2022 р. по інвалідності врахувати ОСОБА_1 заробітну плату (доход) періоду страхового стажу з 01.09.1998 по 22.05.1998 у Малому приватному підприємстві «Сатурн-2»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, починаючи з дати звернення 29.07.2024 врахувати ОСОБА_1 заробітну плату (доход) та період страхового стажу за сумісництвом з 09.11.1993 по 22.05.1998 у Малому державному підприємстві «Моноліт».
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та йому призначена пенсія по інвалідності з 05.04.2022 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-VI. Він звернувся до ГУ ПФ України в Закарпатській області із заявою щодо врахування заробітної плати за період до 01.07.2000 року відповідно до Закону № 1058. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області відмовлено позивачу в перерахунку пенсії відповідно до частини 1 статті 40 Закону № 1058. Вважаючи дії відповідача 2 протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 02 серпня 2024 року № 262240014504 про відмову в перерахунку пенсії відповідно до частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви від 29 липня 2024 року № 138 ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок Малого приватного підприємства «Сатурн-2» про заробітну плату для обчислення пенсії за період з 01.09.1991 року по 09.11.1993 року та за період 01.09.1993 року по 22.05.1998 року, а також з урахуванням довідки Малого державного підприємства «Моноліт» про заробітну плату для обчислення пенсії за період з 09.11.1993 року по 22.05.1998 року, та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.08.2024 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що позивач надав для перерахунку пенсії довідки про заробітну плату без дати та без номеру, які видані МПП «Сатурн-2». В той же час, підтвердження довідки про заробітну плату здійснюється шляхом перевірки відповідності сум заробітної плати, зазначеної в довідці, первинними документами. Однак, у зв'язку з не підтвердженням первинними документами нарахування заробітної плати відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було відмовлено в перерахунку пенсії. Враховуючи вищевикладене, вважає, що апелянт діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції..
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Позивач 29 липня 2024 року звернувся до ГУ ПФ України в Закарпатській області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням періоду заробітної плати до 01.07.2000 року відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 02 серпня 2024 року № 262240014504 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У вказаному рішенні зазначено, що підтвердження довідки про заробітну плату здійснюється шляхом перевірки відповідності сум заробітної плати, зазначеної в довідці, первинними документами. Враховуючи те, що довідка про заробітну плату потребує підтвердження первинними документами позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.
Вважаючи що дане рішення відповідача 2 є незаконним та таким, що порушує його право на призначення пільгової пенсії, позивач звернувся до суду з позовом.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно частин першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Частиною першою статті 40 Закону № 1058-ІV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Відповідно до абзацу 21 частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV у разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).
Згідно частини другої статті 41 Закону № 1058-ІV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Абзацом першим пункту 1.1 розділу I "Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії" Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1) передбачено, що заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно абзацу 2 підпункту 3 пункту 2.1. розділу ІІ Порядку № 22-1 для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5). (абзац 3 підпункту 3 пункту 2.1 розділу II Порядку 22-1).
Пунктом 2.10 розділу ІІ Порядку № 22-1 врегульовано, що Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Відтак, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. При цьому, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії саме на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач до заяви про перерахунок пенсії подав довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, видані МПП «Сатурн-2».
Вказані довідки містять інформацію про суми заробітної плати позивача та видані на підставі особових рахунків за період з 01.09.1991 року по 09.11.1993 року та за період з 01.09.1993 року по 22.05.1998 року. Відповідно до вказаних довідок на всі виплати нараховані страхові внески (єдиний внесок). Довідки підписані директором підприємства та скріплені печаткою.
Позивачем до органу пенсійного фонду подано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії, видану МДП «Моноліт» за період з листопада 1993 року по травня 1998 року.
Зазначена довідка видана на підставі особових рахунків за 1993-1998 роки.
Відповідно до вказаної довідки на всі виплати нараховані страхові внески.
Довідка підписана арбітражним керуючим Шкода А.С. та скріплена печаткою.
До вказаної довідки складено супровідний лист від 19 грудня 2022 року № 09-08/869, відповідно до якого позивач згідно наказу № 08 від 09.11.1993 року був прийнятий на роботу економістом за сумісництвом та наказом № 14-к від 22.05.1998 року був звільнений за власним бажанням.
Зазначено, що довідка про заробітну плату для обчислення пенсії видана на підставі особових рахунків та книг наказів МДП «Моноліт» за 1993-1998 роки.
Апеляційний судом встановлено, що позивач звертався до арбітражного керуючого МДП «Моноліт» із запитом від 08 лютого 2024 року про надання інформації, в якому просив надати належним чином завірені копії первинних документів для обчислення пенсії, а саме особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату за період, зазначений у довідці № 09-2/869 від 19.12.2022 року.
Як вбачається з відповіді арбітражного керуючого Шкода А.Ю. від 12 лютого 2024 року внаслідок військових дій 15.02.2023 року було повністю знищено приміщення робочого офісу арбітражного керуючого з усім обладнанням, оргтехнікою і документацією (у тому числі і по справі про банкрутство Малого державного підприємства «Моноліт»). Відтак, відсутня можливість надати належним чином завірені копії первинних документів для обчислення пенсії.
Згідно частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Таким чином, відповідач наділений повноваженнями щодо перевірки наданих позивачем документів. Ці повноваження можуть бути реалізовані шляхом відповідних запитів, витребування первинних документів щодо підтвердження виплаченої заробітної плати, проведення фактичних перевірок тощо.
Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при перерахунку позивачу пенсії.
Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №291/99/17.
Відсутність первинних документів не повинні покладати надмірного тягаря та обов'язку на позивача, оскільки сама по собі довідка видана належним органом та містить усі необхідні відомості щодо розміру заробітної плати позивача.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що ані Порядком №22-1, ані іншим нормативним документом не визначено вичерпного переліку тих первинних документів, якими повинна підтверджуватись довідка про заробітну плату для обчислення пенсії.
Також, відповідачем не було надано жодного доказу про скасування спірних довідок, або того, що записи в них є такими, що не відповідають дійсності чи зроблені з порушенням закону.
На переконання суду право особи на пенсійне забезпечення не може ставитись в залежність від існування реквізиту документу, оскільки зазначення таких відомостей не може контролюватися пенсіонером, а значить на нього не може покладатись відповідальність за їх відсутність.
Позивач не може бути позбавлений свого права на нарахування пенсії згідно з вказаних довідок через неможливість перевірки їх достовірності органом Пенсійного фонду у зв'язку з обставинами, що виникли не з вини позивача, та на які він не міг жодним чином впливати. Зі свого боку, позивач вчинив всі необхідні для перерахунку розміру пенсії дії, а відтак, не може нести тягар відповідальності за формування роботодавцем відповідних первинних документів.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії з врахування довідок про заробітну плату для обчислення пенсії, діяв протиправно, у зв'язку з чим необхідно визнати протиправним та скасувати рішення відповідача -2 від 02 серпня 2024 року № 262240014504 про відмову в перерахунку пенсії відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також, суд першої інстанції вірно визначив ефективний спосіб захисту порушеного права позивача та правильно зобов'язав провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням довідок Малого приватного підприємства «Сатурн-2» про заробітну плату для обчислення пенсії за період з 01.09.1991 року по 09.11.1993 року та за за період з 01.09.1993 року по 22.05.1998 року та довідки Малого державного підприємства «Моноліт» про заробітну плату для обчислення пенсії за період з 09.11.1993 року по 22.05.1998 року.
Разом з тим, рірним є те, що дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглянув заяву позивача про перерахунок пенсії, а саме Головне управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.
Згідно позовних вимого зазначених у позовній заяві, позивач просить суд зобов'язати ГУ ПФ України в Закарпатській області, починаючи з дати призначення пенсії врахувати заробітну плату за період з 01.09.1990 року по 22.05.1998 року у Малому приватному підприємстві «Сатурн» та з дати звернення 29.07.2024 року врахувати заробітну плату за сумісництвом з 09.11.1993 року по 22.05.1998 року у Малому Державного підприємстві «Моноліт».
Вирішуючи питання щодо дати, з якої необхідно перерахувати позивачу пенсію, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з наданими документами 29 липня 2024 року, відтак перерахунок пенсії необхідно здійснити з 01 серпня 2024 року (з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа).
Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, колегія суддів вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про те, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають частковому задоволенню.
В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі № 260/5180/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Степан НОС
судді Руслан КУХТЕЙ
Світлана ШЕВЧУК