03 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/12677/24 пров. № А/857/6283/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Гуляка В.В., Матковської З.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року (судді Смокович В.І., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Луцьк) у справі № 140/12677/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради в якому просить визнати протиправною відмови Департамент Луцької міської ради щодо відшкодування ОСОБА_1 коштів у сумі 11 363,66 грн (одинадцять тисяч триста шістдесят три гривні 66 копійок) за придбані протягом квітня-грудня 2023 року лікарські засоби за пільговими рецептами лікарів; зобов'язати Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо відшкодування коштів у сумі 11 363,66 грн (одинадцять тисяч триста шістдесят три гривні 66 копійок) за придбані протягом квітня-грудня 2023 року лікарські засоби за пільговими рецептами лікарів та здійснити відшкодування таких коштів..
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради щодо відмови у відшкодуванні ОСОБА_1 витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами з підстав, викладених у листі від 06 червня 2024 року №11.2-9/6274/2024. Зобов'язано Департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами в сумі 11 363,66 грн, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням Департаментом соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що фінансування витрат, пов'язаних з відшкодуванням коштів на пільгове медичне обслуговування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що передаються у вигляді субвенцій місцевим бюджетам, проводиться у межах асигнувань обласного бюджету, затверджених рішенням обласної ради на відповідний бюджетний період - календарний рік. Тому у відповідача відсутні правові підстави для відшкодування позивачу коштів, сплачених за придбання лікарських засобів в 2023 році, за його заявою.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Згідно статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки позивач не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що позивач є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (1 категорія), про що видано посвідчення серії НОМЕР_1 , а також особою з інвалідністю ІІ групи.
Листом від 06.06.2024 №11.2-9/6274/2024, розглянувши звернення позивача, щодо відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами за 2023 рік повідомив, що відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами на календарний рік. Відповідно до Порядку використання коштів субвенції з обласного бюджету місцевим бюджетам на пільгове медичне обслуговування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого розпорядженням голови Волинської обласної державної адміністрації від 16.05.2019 №250, фінансування витрат, пов'язаних з відшкодуванням коштів на пільгове медичне обслуговування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що передаються у вигляді субвенцій місцевим бюджетам, проводиться у межах асигнувань обласного бюджету, затверджених рішенням обласної ради на відповідний бюджетний період. Тому відсутні правові підстави для відшкодування витрат за придбані у 2023 році лікарські засоби за пільговими рецептами. Додатково інформовано, що рішенням Волинської обласної ради Про обласний бюджет на 2024 рік обсяг зазначеної субвенції для відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами за 2024 рік затверджено у сумі 6573,00 тис. грн, а відповідно до наказу голови обласної військової адміністрації від 16.01.2024 №13 «Про внесення змін до показників обласного бюджету на 2024 рік» на зазначені цілі для бюджету Луцької територіальної громади передбачено 993 729,00 грн (арк. спр. 54).
Позивачка вважаючи вказану відмову, яка оформлена листом від 06.06.2024 №11.2-9/6274/2024 відповідача, протиправною та такою, що не відповідає нормам чинного законодавства звернулася із даним позовом до суду.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно пункту в частини першої статті 7, частини четвертої статті 8 Закону України від 19.11.1992 №2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров'я» держава згідно з Конституцією України гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров'я шляхом фінансування надання всім громадянам та іншим визначеним законом особам гарантованого обсягу медичних послуг та лікарських засобів у порядку, встановленому законом. Держава гарантує громадянам України та іншим визначеним законом особам надання необхідних медичних послуг та лікарських засобів за рахунок коштів Державного бюджету України на умовах та в порядку, встановлених законодавством.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України від 21.03.1991 №875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон №875-ХІІ) передбачено, що фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, місцевих бюджетів, а також органами місцевого самоврядування за місцевими програмами соціального захисту окремих категорій населення за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Згідно частини першої статті 1 Закону №796-ХІІ цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Розділом IV Закону №796-ХІІ передбачено компенсації та пільги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: безплатне придбання ліків за рецептами лікарів.
Статтею 63 Закону № 796-ХІІ передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи (1 категорія). Отже, відповідно до пункту 1 статті 20 Закону №796-ХІІ вона має безумовне право на безплатне придбання ліків за рецептами лікарів.
Спір у цій справі стосується наявності підстав для відшкодування позивачу коштів за придбані ним лікарські засоби за рецептами лікарів.
Порядок використання коштів субвенції з обласного бюджету місцевим бюджетам на пільгове медичне обслуговування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначений розпорядженням голови Волинської обласної державної адміністрації від 16.05.2019 №250 (далі - Порядок №250, джерело - https://npa.voladm.gov.ua/) та відповідно до пункту 4 розділу І цього Порядку він застосовується щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і мають право на забезпечення пільговим медичним обслуговуванням та зареєстровані на території області.
Згідно пунктів 2, 4 розділу І Порядку № 250 Порядок визначає механізм надання та використання коштів субвенції з обласного бюджету місцевим бюджетам на пільгове медичне обслуговування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі субвенція). Порядок застосовується щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і мають право на забезпечення пільговим медичним обслуговуванням та зареєстровані на території області.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Порядку № 250 субвенція використовується на: відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно пунктів 1- 3 розділу ІІІ Порядку № 250 рецепти на лікарські засоби і вироби медичного призначення, які відпускаються на пільгових умовах, виписуються лікарями суб'єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з медичної практики, згідно із лікарськими спеціальностями, за якими провадиться медична практика відповідно до отриманої ліцензії, та відповідно до лікарських посад, за узгодженням з управлінням охорони здоров'я облдержадміністрації.
Перелік таких суб'єктів господарювання затверджується наказом управління охорони здоров'я облдержадміністрації та доводиться до департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації.
Аптечні установи проводять відпуск лікарських засобів за пільговими рецептами громадян з граничною торгівельною надбавкою (націнкою) не вище ніж 10 відсотків закупівельної ціни. Після відпуску лікарських засобів громадянину повертається оригінал рецепта зі штампом ВІДПУЩЕНО та касовий чек про сплату коштів.
Для відшкодування витрат за придбані в аптечних закладах лікарські засоби громадяни звертаються до відповідних головних розпорядників коштів місцевих бюджетів.
Згідно пункту 4 розділу ІІІ Порядку № 250 головні розпорядники коштів місцевих бюджетів:
1) ведуть облік первинних документів та реєстр заяв на відшкодування громадянам витрат за придбані лікарські засоби, по факту їх надходження, відповідно до Положення про ведення обліку первинних документів з питань пільгового медичного обслуговування, затвердженого наказом директора департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації від 16 лютого 2015 року № 14;
2) проводять звірку з Єдиним державним автоматизованим реєстром пільговиків про належність до пільгової категорії громадян, перевіряють відповідність сум, зазначених у заяві та касовому чеку;
3) у межах плану асигнувань загального фонду бюджету здійснюють нарахування витрат громадянам у порядку черговості реєстрації заяв;
4) відшкодовують громадянам кошти, сплачені за придбані лікарські засоби, шляхом виплати за разовими дорученнями або відомостями через установи банків та поштові відділення в межах плану асигнувань загального фонду бюджету на відповідний бюджетний період.
Пунктом 1 розділу V Порядку № 250 врегульовано, що фінансування витрат, пов'язаних з відшкодуванням коштів на пільгове медичне обслуговування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що передаються у вигляді субвенції місцевим бюджетам, проводиться у межах асигнувань обласного бюджету, затверджених рішенням обласної ради на відповідний бюджетний період.
Згідно пункту 2 розділу V Порядку №250 головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця, до 20 числа поточного місяця, здійснюють: нарахування витрат у межах помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету; реєстрацію зобов'язань у порядку, визначеному відповідним наказом Міністерства фінансів України подання інформації щодо обсягів зобов'язань фінансовим органам райдержадміністрацій, міськвиконкомів, ОТГ; виконання бюджетних фінансових зобов'язань за видатками на надання пільг на медичне обслуговування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виключно у межах помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету.
Відповідно до пунктів 3-6 розділу V Порядку №250 фінансові органи райдержадміністрацій, міськвиконкомів, ОТГ формують та перевіряють інформацію щодо обсягів фактичних нарахувань та зареєстрованих фінансових зобов'язань і подають департаменту фінансів облдержадміністрації до 21 числа поточного місяця за формою, установленою департаментом фінансів облдержадміністрації. Департамент фінансів облдержадміністрації до 26 числа поточного місяця здійснює перерахування сум субвенції на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в органах Державної казначейської служби України, відповідно до помісячного розпису асигнувань субвенції з обласного бюджету у межах фінансових зобов'язань відповідних місцевих бюджетів. Отримані місцевими бюджетами суми субвенції протягом одного операційного дня перераховуються на рахунки головних розпорядників коштів місцевих бюджетів, відкриті в органах Державної казначейської служби України, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів до кінця поточного місяця здійснюють розрахунки з одержувачами соціальних виплат.
Згідно пункту 7 розділу V Порядку №250 за пропозиціями департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації щодо коригування показників субвенції, виходячи з фактичного використання коштів, департаментом фінансів облдержадміністрації забезпечується перерозподіл обсягу субвенції між місцевими бюджетами в установленому порядку.
Поряд з тим рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 18.12.2023 №750-1 затверджений Порядок відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами та надання послуг з безкоштовного зубопротезування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №750-1), який визначає механізм здійснення видатків з бюджету Луцької територіальної громади для відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами та надання послуг з безкоштовного зубопротезування.
Згідно пункту 2 Порядку №750-1 цей Порядок застосовується до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і мають право на забезпечення пільговим медичним обслуговуванням відповідно до статей 20-22, 30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зареєстровані на території Луцької міської територіальної громади.
Згідно пункту 3 Порядку №750-1 відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснює департамент соціальної політики Луцької міської ради в межах кошторисних призначень на відповідний рік.
Відповідно до пункту 4 Порядку №750-1 підставою для відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами є оригінал рецепта зі штампом ВІДПУЩЕНО та касовий чек про сплату коштів з граничною торгівельною надбавкою (націнкою) не вище ніж 10 відсотків закупівельної ціни.
Згідно з пунктом 6 Порядку №750-1 для відшкодування витрат за придбані в аптечних закладах лікарські засоби заявник подає до департаменту соціальної політики міської ради щомісячно до 15 числа: заяву за формою, згідно з додатком 1 до цього Порядку; оригінал касового чека; оригінал рецепта; пред'являє посвідчення, що підтверджує статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, та документ, що посвідчує особу і підтверджує реєстрацію місця проживання.
Відповідно до пункту 12 Порядку №750-1 установлено що Департамент соціальної політики міської ради: у межах плану асигнувань загального фонду бюджету здійснює нарахування витрат громадянам у порядку черговості реєстрації заяв; відшкодовує громадянам кошти, сплачені за придбані лікарські засоби, шляхом виплати за разовими дорученнями або відомостями через установи банків та поштові відділення в межах плану асигнувань загального фонду бюджету на відповідний бюджетний період в міру надходження коштів.
На місцевому рівні установлено порядок використання коштів субвенції з обласного бюджету місцевим бюджетам, а також здійснення видатків з бюджету Луцької міської територіальної громади для відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Департамент соціальної політики міської ради відповідно до пункту 12 Порядку №750-1 здійснює нарахування витрат громадянам в цілях відшкодування коштів за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами. Таке відшкодування здійснюється в межах плану асигнувань на бюджетний період, в міру надходження коштів та у порядку черговості реєстрації заяв громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до Департаменту Луцької міської ради із заявою про відшкодування коштів за придбані у квітні-грудні 2023 року лікарські засоби. Відповідач відмовив у задоволенні заяви, мотивуючи закінченням бюджетного 2023 року.
Порядком №250 та Порядком №750-1 визначені джерела фінансування витрат, порядок взаємодії учасників бюджетних взаємовідносин. Однак зазначені локальні акти не можуть обмежувати право громадян, яким встановлені компенсації та пільги Законом №796-ХІІ. Від громадян, які мають відповідну пільгу, вимагається звернутися до розпорядника коштів із заявою та підтверджуючими документами для проведення відшкодування. Розгляд заяви не може бути формальним та у разі, якщо документів недостатньо, відповідач має запропонувати особі надати ті документи, які підтверджують право на отримання відповідної компенсації, сприяючи у реалізації ними соціальних прав.
Метою діяльності Департаменту Луцької міської ради є забезпечення в межах визначених законодавством виконання державних гарантій щодо соціального захисту мешканців Луцької міської територіальної громади, дотримання вимог чинного законодавства про соціальний захист, виконання відповідних державних цільових, галузевих, регіональних та місцевих програм соціального характеру (пункт 3.1 розділу ІІІ Положення про департамент соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 31.01.2024 №55/122).
Своєю діяльністю Департамент Луцької міської ради повинен сприяти громадянам, які згідно із законодавством мають право на пільги, компенсації, допомоги та інші заходи соціальної підтримки.
За встановленою Порядком №750-1 процедурою відшкодування коштів здійснюється у порядку черговості, в міру надходження коштів, проте недостатність асигнувань не може звільняти від позитивних зобов'язань держави у сфері соціального захисту.
Відмова відповідача у відшкодуванні витрат за придбані у 2023 році за рецептами лікарів лікарські засоби з підстав закінчення бюджетного періоду, у якому були придбанні ці ліки, на думку апеляційного суду порушує соціальні права позивача.
В матеріалах справи наявні копії чеків про придбані за рецептами ліки в період з квітня по грудень 2023 року (арк. спр. 6-52). Таким чином, дії відповідача не відповідають критеріям правомірності, визначеним статтею 2 КАС України, які зобов'язують суб'єкт владних повноважень діяти, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов'язань (справа Сук проти України, заява №10972/05; справа Шебалдіна проти України, заява №75792/11 та ін.).
Жодне положення законодавства не передбачає право органів державної влади чи місцевого самоврядування на власний розсуд відмовляти у виплаті пільг та компенсацій особам з інвалідністю, громадянам, постраждалим від Чорнобильської катастрофи, мотивуючи відсутністю бюджетних асигнувань.
Відмова відповідача у виплаті позивачу коштів за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами за 2023 рік з підстав, наведених ним у листі від 06.06.2024 №11.2-9/6274/2024, є протиправною.
Відмовивши у відшкодуванні витрат за придбані у 2023 році ліки за рецептами лікарів за заявою позивача з підстав закінчення бюджетного періоду, у якому були придбані ці ліки, відповідач її по суті не розглянув та не вчинив дії, які від нього вимагаються (перевірку первинних документів, відповідність сум, зазначених у заяві та касовим чекам).
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова відповідача у відшкодуванні витрат за придбані у 2023 році за пільговими рецептами лікарські засоби з підстави закінчення бюджетного періоду, у якому були придбані ці ліки, не відповідає приписам зазначених вище нормативно-правових актів (якими не передбачена така підстава для відшкодування зазначених витрат) та порушує соціальні права позивача.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Частиною 2 статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: - визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2); - визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); - визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4); - інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відповідач, відмовивши у відшкодуванні витрат за придбані у 2023 році ліки за рецептами лікарів за заявою позивача з підстав закінчення бюджетного періоду, у якому були придбані ці ліки, її по суті не розглянув та не вчинив дії, які від нього вимагаються (перевірку первинних документів, відповідність сум, зазначених у заяві та касовим чекам), відповідно відмова відповідача у відшкодуванні витрат за придбані у 2023 році за пільговими рецептами лікарські засоби з підстави закінчення бюджетного періоду, у якому були придбані ці ліки, не відповідає приписам зазначених вище нормативно-правових актів (якими не передбачена така підстава для відшкодування зазначених витрат) та порушує соціальні права позивача, а тому слід визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у відшкодуванні ОСОБА_1 витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами з підстав викладених у листі від 06.06.2024 №11.2-9/6274/2024, та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про відшкодування витрат за придбані лікарські засоби за пільговими рецептами в сумі 11363,66 грн, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та про відмову у задоволенні решти позовних вимог (а саме щодо зобов'язання відповідача відшкодувати кошти за придбані ліки). Як убачається з апеляційної скарги, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків суду у цій справі фактично зводяться до необхідності нової правової оцінки обставин у справі та дослідження наявних у матеріалах справи доказів. Водночас зазначеним доводам судом першої інстанції вже була надана належна правова оцінка. Інших доводів на підтвердження правомірності своїх дій відповідач не навів, що не дає підстав вважати висновки суду першої інстанцій помилковими, а застосування ним норм матеріального та процесуального права - неправильним.
Колегія суддів звертає увагу, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог позивачем не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції не переглядається.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту соціальної та ветеранської політики Луцької міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2025 року у справі №140/12677/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Ільчишин
судді В. В. Гуляк
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 03.10.25