29 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/3291/25 пров. № А/857/30877/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Гуляка В.В., Кухтея Р.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року (судді Чуприни О.В., ухвалене в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в м. Івано-Франківськ) у справі №300/3291/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, орган пенсійного фонду, орган Пенсійного фонду України, Пенсійний орган, Головне управління ПФУ в області, Управління) про визнання протиправною відмову щодо виплати доплати до пенсії та зобов'язання здійснити з 01.12.2024 відповідний перерахунок і виплату доплати до пенсії в сумі 2 000,00 гривень, з урахуванням проведених платежів.
Оскаржуваним рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головне управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, подано апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість Рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває з 2005 року на обліку в Головному управлінні ПФ України в області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що підтверджується долученим до відзиву матеріалами пенсійної справи ХД-18273 (Міноборони) щодо призначення пенсії, протоколами та розрахунками за пенсійною справою і не заперечується сторонами (а.с.27-44).
В період з 01.01.2018 позивачу виплачувалася пенсія за вислугу років, обчислена із врахуванням складових грошового забезпечення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі по тексту також - Постанова №103), постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі по тексту також - Постанова №704), що підтверджується довідкою про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ХД18273 (Міноборони), оформленої в березні 2018 року, та протоколом за пенсійною справою від 01.01.2018. Такий перерахунок проведено з 01.01.2018, внаслідок чого загальний підсумок пенсії становив 5 558,72 гривень (основний розмір), а фактична виплата у зв'язку із дією Постанови №103 склала 4 036,01 гривень (зворотній бік а.с.30, а.с.31).
З 01.08.2021 ГУ ПФ України в області призначило позивачу щомісячну доплату в розмірі 2 000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021, внаслідок чого основний розмір пенсії становив 5 558,72 гривень, а фактичний із усіма надбавками та доплатами 7 558,72 гривень, що підтверджується протоколом за пенсійною справою, сформованого на підставі розпорядження від 28.07.2021 (а.с.32).
Зважаючи на положення постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" позивачу з 01.03.2022 проведено індексацію пенсії, загальний розмір якої склав 8 336,94 гривень (а.с.33).
Попри це, позивач звертався до ГУ ПФ України в області із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідно до Постанови №704 за прирівняною посадою військовослужбовця, тобто з врахуванням всіх додаткових видів грошового забезпечення та премії, а саме довідки за №9/1/4143 від 02.11.2021 (зворотній бік а.с.34). Проте відповідач відмовив в перерахунку пенсії. Вказана відмова відповідача була предметом судового розгляду за позовом позивача.
Так, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.03.2022 у справі №300/8438/21, яке набрало законної сили 01.04.2022, серед іншого, суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.11.2021 №9/1/4143, із врахуванням основних і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням раніше виплачених сум (https://reyestr.court.gov.ua/Review/103582928).
На виконання вказаного судового рішення ГУ ПФ України в області в квітні 2022 року провело перерахунок пенсії позивача, внаслідок якого з 01.05.2022 основний розмір пенсії становив 10 689,65 гривень (фактично виплачений 12 186,20 гривень), що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії №ХД18273-Міноборони (а.с.34).
При визначенні розміру пенсійної виплати внаслідок здійсненого описаного перерахунку пенсії ГУ ПФ України в області:- не враховувало доплату в сумі 2 000,00 гривень при розрахунку суми, що підлягала виплаті після перерахунку пенсії з липня 2021 року до квітня 2022 року включно, тобто розмір перерахованої за цей період пенсії не включав суми 2 000,00 гривень доплати, яка вже нарахована і виплачена; - з 01.05.2022 почало виплачувати перераховану пенсію, розмір якої не включав 2 000,00 гривень доплати до пенсії на підставі Постанови №713.
Не погодившись з діями відповідача щодо невиплати з 01.05.2022 на виконання рішення суду у справі №300/8438/21 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 за №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 за № 2262-XII (далі Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частинами 1, 2 статті 63 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Згідно із частиною 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 від 21.02.2018 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою також внесені зміни у Порядок № 45.
14.07.2021 Кабінетом Міністрів України винесена постанова № 713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», якою з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України установлено з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до ст. 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до ст. 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
Судом встановлено, що згідно матеріалів справи, Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.03.2022 у справі №300/8483/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.11.2021 за №9/1/4143, із врахуванням основних і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, з урахуванням раніше виплачених сум. Отже, суд підтвердив право позивача на перерахунок його пенсії за поданою ним в індивідуальному порядку заявою з відповідною довідкою про розмір грошового забезпечення за показниками станом на 5 березня 2019 року з 1 квітня 2019 року.
Виконання вказаного судового рішення проведено відповідачем з 01.05.2022, що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії, оформленого в квітні 2022 року (а.с.32). Так, відповідач перерахував розмір пенсії позивача за період з 01.04.2019. При такому перерахунку, для визначення розміру пенсії, враховувало відомості про розмір грошового забезпечення за відповідною/прирівняною посадою позивача на підставі Постанови №704 станом на 1 березня 2018 року. Після перерахунку пенсії позивача з розміру грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 05.03.2019 (а.с.32, 33, 34), основний розмір пенсії позивача з 01.07.2021, з 01.03.2022 до 01.05.2022 зріс з 5 558,72 гривень (фактичний розмір 7 558,72 гривень, в тому числі 2 000,00 гривень щомісячної доплати; із урахуванням індексації за 2022 рік фактичний розмір 8 336,94 гривень) до 12 186,20 гривень (фактичний розмір 12 186,20 гривень).
До цього, з 01.07.2021 позивачу як особі, якій пенсія за вислугу років на підставі Закону №2262-ХІІ призначена до 01.03.2018, нараховувалася доплата до пенсії в сумі 2 000,00 гривень на підставі норми абзацу першого пункту 1 постанови Кабінет Міністрів України від 14.07.2021 за №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Внаслідок вказаного перерахунку відповідач з 01.05.2022 припинив виплату позивачу 2 000,00 гривень доплати до пенсії, призначеної з 01.07.2021 на підставі Постанови №713. Такі дії відповідач обґрунтував тим, що в процесі зазначеного вище перерахунку основний розмір пенсії позивача зріс на суму, що перевищує 2 000,00 гривень.
Згідно із частиною 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3); безсторонньо (пункт 4); добросовісно (пункт 5); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації (пункт 7); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт 8); своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункт 10).
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Доводи відповідача-апелянта щодо проведення перерахунку пенсії позивача, та як наслідок, її збільшення, колегія суддів відхиляє, оскільки такий перерахунок був здійснений на виконання судового рішення та направлений на відновлення порушених прав позивача, адже відповідача було зобов'язано привести пенсію позивача до встановленого чинним законодавством розміру і нового перерахунку пенсії позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не проводило.
Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановою Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №420/2473/22 (адміністративне провадження К/990/17953/22) від 02.03.2023 у справі №600/870/22-а, від 29.06.2023 у справі № 420/343/22, від 11.07.2023 у справі №420/4078/22, від 23.01.2024 у справі №160/17347/22, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.
Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у такий належний спосіб: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.12.2024 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000,00 гривень, установленої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 за №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.12.2024 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2 000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України “Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах “Проніна проти України» (пункт 23) та “Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі №300/3291/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді В.В. Гуляк
Р.В. Кухтей
Повний текст постанови складено 03.10.2025