Справа № 600/2319/25-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш В.О.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
07 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Моніча Б.С. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року (ухвална в м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат оіл" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним і скасування рішення,
позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним і скасування рішення.
Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив суд:
зупинити дію рішення Головного управління ДПС в Чернівецької області №2111-рл від 15.05.2025, відповідно до якого припинено дію ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №24020314202400081 терміном дії з 17.10.2024 до 17.10.2029, видану ТОВ "МАГНАТ ОІЛ" на АЗС за адресою: Чернівецька обл., Чернівецькій р-н, с. Остриця, вул. Садова, буд. 2 до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ТОВ "МАГНАТ ОІЛ" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про припинення дії ліцензії.
22.05.2025 позивачем подано до суду уточнення та доповнення до заяви про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов шляхом:
зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Чернівецької області №2111-рл від 15.05.2025, відповідно до якого припинено дію ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №24020314202400081 терміном дії з 17.10.2024 до 17.10.2029, видану ТОВ "МАГНАТ ОІЛ" на АЗС за адресою: Чернівецька обл., Чернівецькій р-н, с. Остриця, вул. Садова, буд. 2, до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ТОВ "МАГНАТ ОІЛ" до Головного управління ДПС у Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення про припинення дії ліцензії;
встановлення обов'язку Головного управління ДПС у Чернівецької області вчинити певні дії, а саме видалити інформацію щодо припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №24020314202400081 терміном дії з 17.10.2024 до 17.10.2029, видану ТОВ "МАГНАТ ОІЛ" на АЗС за адресою: Чернівецька обл., Чернівецькій р-н, с. Остриця, вул. Садова, буд. 2 з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та поновити в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального інформацію про наявність ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №24020314202400081 терміном дії з 17.10.2024 до 17.10.2029, видану ТОВ "МАГНАТ ОІЛ" на АЗС за адресою: Чернівецька обл., Чернівецькій р-н, с. Остриця, вул. Садова, буд. 2.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року заяву задоволено частково.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Позивач своїм правом, передбаченим, ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
За змістом приписів ч.ч. 1, 4, 5, 6 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Аналізуючи наведені норми права слід дійти висновку, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.
Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін.
Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.
Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.
Як зазначено вище, законодавець встановив три підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;
- наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.
Отже, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Системний аналіз наведених норм також дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадку, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 26.04.2019 у справі №826/16334/18.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Тому, підставами для забезпечення позову є очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливість або значне ускладнення захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову, очевидна протиправність рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
З матеріалів позовної заяви та заяви про забезпечення позову, а також доводів заявника вбачається наступне.
Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності ТОВ "МАГНАТ ОІЛ" є: основним видом діяльності є роздрібна торгівля пальним (основний).
З метою здійснення основного виду своєї господарської діяльності товариство у встановленому порядку отримало від податкового органу ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №24020314202400081 терміном дії з 17.10.2024 до 17.10.2029, видану ТОВ "МАГНАТ ОІЛ" на АЗС за адресою: Чернівецька обл., Чернівецькій р-н, с. Остриця, вул. Садова, буд. 2.
Платником податків, ТОВ "МАГНАТ ОІЛ", сплачено до державного та місцевого бюджету за січень-травень 2025 року авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 900000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 19.03.2025 №2328, від 19.03.2025 №2327, від 19.03.2025 №2329, від 21.02.2025 №2193, від 19.04.2025 №2544, від 21.02.2025 №2192, від 19.04.2025 №2545, від 21.02.2025 №2191, від 19.04.2025 №2546, від 20.01.2025 №1968, від 19.05.2025 №2724, від 19.05.2025 №2725.
Рішенням Головного управління ДПС в Чернівецької області №2111-рл від 15.05.2025 припинено дію ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №24020314202400081 терміном дії з 17.10.2024 до 17.10.2029, видану ТОВ "МАГНАТ ОІЛ" на АЗС за адресою: Чернівецька обл., Чернівецькій р-н, с. Остриця, вул. Садова, буд. 2.
Згідно Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.04.2025 №3817-IX припинення дії ліцензії - це позбавлення суб'єкта господарювання права на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності, на який (які) йому надано ліцензію, у порядку, визначеному цим Законом.
Як зазначає позивач, ТОВ "МАГНАТ ОІЛ" категорично не погоджується з указаним рішенням Головного управління ДПС в Чернівецької області №2111-рл від 15.05.2025, яке безпосередньо порушує його права та законні інтереси, вважає його таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства, є очевидно протиправним та не відповідає дійсним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню.
Суд наголошує, що за своєю правовою природою рішення Головного управління ДПС в Чернівецької області №2111-рл від 15.05.2025 фактично блокує діяльність ТОВ "МАГНАТ ОІЛ" в частині роздрібної торгівлі пальним, який є основним видом діяльності. Як наслідок, неможливість провадження господарської діяльності зумовить невиконання роздрібної торгівлі пальним, договірних зобов'язань перед добросовісними контрагентами, що призведе до ймовірного розриву відповідних господарських зав'язків, втрати очікуваного прибутку, що очевидно вплине на результати господарської діяльності товариства, заблокує формування доходу та виплати заробітної плати працівникам, а надалі і можливого вивільнення працівників, що очевидно ускладнить відновлення господарської діяльності у разі вирішення спору на користь ТОВ "МАГНАТ ОІЛ".
Проаналізувавши мотиви, якими позивач обґрунтовує заяву про забезпечення позову, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких заявнику необхідно буде докласти значних зусиль.
Фактично, у разі задоволення позову у справі щодо оскарження рішення Головного управління ДПС в Чернівецької області №2111-рл від 15.05.2025, не можливо буде виконати рішення суду, що виключає доцільність існування самого такого позову. У даному разі суд не надасть ефективного захисту потенційно порушеному праву, що є неприпустимим.
Крім того, вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
Суд також враховує те, що Верховний Суд у постанові від 13.07.2022 у справі №240/26736/21 сформував правовий висновок, відповідно до якого анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним з моменту її отримання суб'єктом господарювання позбавляє його права на подальше здійснення такої діяльності, та може призвести до ухвалення судом рішення по суті спору після розриву відповідних господарських зав'язків, вивільнення працівників, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності взагалі у випадку ухвалення позитивного рішення суду.
Вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, який просить позивач, шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Чернівецької області №2111-рл від 15.05.2025, колегія суддів вважає таким, який в повній мірі узгоджується з положеннями ст.ст. 150, 151 КАС України, оскільки в даному випадку існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі у вигляді зупинення основної господарської діяльності позивача на підставі оскаржуваного рішення. У свою чергу, невжиття таких заходів забезпечення позову у разі задоволення позову призведе до необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення порушених прав позивача, оскільки заборона здійснення торгівлі пальним може призвести до повного зупинення господарської діяльності товариства.
Також, колегія суддів зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення цього позову. Водночас такий захід забезпечення позову відповідає положенням КАС України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.
При цьому, на переконання суду, зміст таких заходів забезпечення позову свідчить про те, що ці заходи спрямовано виключно на збереження існуючого становища ТОВ "МАГНАТ ОІЛ" до вирішення судом спору по суті і є тимчасовим заходом, покликаним запобігти виникненню ускладнень та докладанню значних та невиправданих зусиль для відновлення господарської діяльності товариства у разі ухвалення рішення на його користь.
У свою чергу, вжиття судом заходів забезпечення позову не порушить прав та законних інтересів відповідача чи інших осіб.
Суд наголошує, що в даному випадку вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямованим на забезпечення виконання судового рішення, не є вирішенням спору по суті, і не свідчить про неправомірність висновку контролюючого органу про наявність підстав для припинення ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Суд також враховує, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення істотно ускладнює ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, а саме: право здійснювати самостійно без обмежень господарську діяльність, оскільки припинення дії ліцензії призводить до негативних наслідків, зокрема, неможливість здійснення господарської діяльності, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, погіршення ділової репутації, а тому забезпечення позову на час судового розгляду справи збереже право позивача на здійснення господарської діяльності як платника податку, дасть можливість позивачеві до остаточного вирішення даного спору реалізовувати своє право на здійснення діяльності.
Водночас, суд звертає увагу на те, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Таким чином, приймаючи рішення про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення, заподіяна позивачу шкода внаслідок зупинення господарської діяльності у зв'язку з неможливістю реалізації товарів та відмовою контрагентів від співпраці буде значно більшою, оскільки відновлення ділових зв'язків та нормалізація ведення господарської діяльності, призведе до значних зусиль та витрат позивача.
Зважаючи на вищевикладене, а також те, що правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного рішення підлягає дослідженню лише під час судового вирішення справи по суті, то невжиття заходів забезпечення позовної заяви може мати наслідком заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Заходи забезпечення позовної заяви відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об'єктивна оцінка оскаржуваному рішенню.
Таким чином, дослідивши заяву про забезпечення позову та додані матеріали, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо необхідності задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Чернівецької області №2111-рл від 15.05.2025, відповідно до якого припинено дію ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №24020314202400081 терміном дії з 17.10.2024 до 17.10.2029, видану ТОВ "МАГНАТ ОІЛ" на АЗС за адресою: Чернівецька обл., Чернівецькій р-н, с. Остриця, вул. Садова, буд. 2, до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ТОВ "МАГНАТ ОІЛ" до Головного управління ДПС у Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення про припинення дії ліцензії.
Вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову у цій категорії спорів судом враховано висновки суду, що викладені у постановах Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №240/16920/21, від 15.04.2022 у справі №440/6755/21, від 12.09.2022 у справі №240/27616/21, від 11.01.2023 у справі №640/10679/22, від 29.11.2023 у справі №380/11108/23, від 15.03.2024 у справі №500/5854/23, а також від 09.01.2025 у справі №600/1928/24-а.
Разом з тим, стосовно обраного заявником способу забезпечення позову про встановлення обов'язку Головного управління ДПС у Чернівецької області вчинити певні дії, а саме: видалити інформацію щодо припинення дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №24020314202400081 терміном дії з 17.10.2024 до 17.10.2029, видану ТОВ "МАГНАТ ОІЛ" на АЗС за адресою: Чернівецька обл., Чернівецькій р-н, с. Остриця, вул. Садова, буд. 2 з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та поновити в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального інформацію про наявність ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №24020314202400081 терміном дії з 17.10.2024 до 17.10.2029, видану ТОВ "МАГНАТ ОІЛ" на АЗС за адресою: Чернівецька обл., Чернівецькій р-н, с. Остриця, вул. Садова, буд. 2, колегія суддів зазначає наступне.
Як зазначалось вище, ч. 1 ст. 151 КАС України встановлено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд звертає увагу на те, що положеннями ч. 1 ст. 151 КАС України чітко встановлено способи забезпечення позову, однак наведеною нормою КАС України не встановлено такий вид та спосіб забезпечення позову, як зобов'язання відповідача чи інших осіб вчиняти певні дії.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказані вище обставини виключають правові підстави для забезпечення позову шляхом встановлення обов'язку Головному управлінню ДПС у Чернівецької області вчинити певні дії, а тому заява про забезпечення позову у цій частині задоволенню не підлягає.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності та адекватності таких заходів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Моніч Б.С. Біла Л.М.