Справа № 600/3536/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк Олександр Петрович
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
06 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Ватаманюка Р.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,
у серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії.
Позов обґрунтовано тим, що позивач до моменту мобілізації на військову службу здійснював постійний догляд та забезпечував життєдіяльність своєї матері - ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи і не має змоги самостійно себе обслуговувати у зв'язку з наявними у неї захворюваннями. Інші члени сім'ї, крім позивача, які могли б здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 , відсутні. Зокрема, батько позивача (чоловік ОСОБА_2 ) - ОСОБА_3 також потребує постійного стороннього догляду і не має фізичної змоги здійснювати догляд за своєю хворою дружиною ОСОБА_2 . Рідний брат матері позивача помер. Інші особи, які могли б здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 , відсутні. Також позивач посилався на те, що на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей. За наведених обставин позивач, не бажаючи продовжувати проходження військової служби, вважає, що він має право на звільнення з військової служби у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за своєю матір'ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, і при цьому відсутні інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати постійний догляд за матір'ю позивача. Однак, усупереч наведеному, командуванням військової частини НОМЕР_1 зазначено, що батько позивача (чоловік ОСОБА_2 ) не потребує постійного стороннього догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я. З таким висновком відповідача позивач не погоджується, оскільки він не відповідає дійсним обставинам справи.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року позов задоволено, а саме:
- визнано протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 у звільненні ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої та абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 та військову частину НОМЕР_2 звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої та абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі зазначено, що позивачем до рапорту не додано доказів відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення, та просить його залишити без змін.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на посаді начальника продовольчої служби логістики військової частини НОМЕР_2 з 01 березня 2022 року.
29 липня 2024 року ОСОБА_1 , не бажаючи проходити військову службу, подав на ім'я командира військової частини НОМЕР_2 рапорт про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військовий службу» у зв'язку з наявністю матері з інвалідністю ІІ групи та потребою її в постійному сторонньому догляді.
Згідно з матеріалами справи до свого рапорту позивач надав такі документи:
- копію свідоцтва про народження громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 08 листопада 1978 року, згідно з яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;
- копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 НОМЕР_4 , виданого Вижницьким РВ УМВС України в Чернівецькій області від 08 червня 1995 року;
- копію довідки про присвоєння РНОКПП ОСОБА_1 ;
- копію паспорта громадянина України ОСОБА_3 НОМЕР_5 , виданого Вижницьким РВ УМВС України в Чернівецькій області від 09 березня 2000 року;
- копію довідки про присвоєння РНОКПП ОСОБА_3 ;
- копію свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 від 25 лютого 1978 року, згідно з яким ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- копію свідоцтва про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_7 від 13 червня 1957 року;
- копію паспорта громадянина України ОСОБА_2 НОМЕР_8 , виданого Вижницьким РВ УМВС України в Чернівецькій області від 09 березня 2000 року;
- копію довідки про присвоєння РНОКПП ОСОБА_2 ;
- копію довідки кардіологічної МСЕК Чернівецького обласного центру МСЕ серії БВМ №003196 від 12 жовтня 2010 року, згідно з якою ОСОБА_2 встановлено ІІ групу інвалідності довічно у зв'язку з загальним захворюванням та протипоказані роботи в звичайних виробничих умовах;
- копію посвідчення серії НОМЕР_9 від 03 жовтня 2005 року, згідно з яким ОСОБА_2 є пенсіонером по інвалідності (ІІ група, загальне захворювання);
- копію медичного висновку ЛКК на ОСОБА_2 , виданого КНП «Берегометський ЦПМСД» 18 липня 2024 року №281, відповідно до якого ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду;
- копію медичного висновку ЛКК на ОСОБА_3 , виданого КНП «Берегометський ЦПМСД» 18 липня 2024 року №282, відповідно до якого ОСОБА_3 потребує постійного стороннього догляду;
- копію свідоцтв про народження дітей ОСОБА_1 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також копії довідки про присвоєння їм РНОКПП;
- копію свідоцтва про народження ОСОБА_8 серії НОМЕР_10 від 02 липня 1960 року;
- довідку Мигівського старостинського округу №2 Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області від 18 липня 2024 року №02-1049, згідно з якою ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (актовий запис №196 від 02 серпня 2021 року);
- довідку Мигівського старостинського округу №2 №02-1048 від 18 липня 2024 року про склад сім'ї ОСОБА_2 ;
- копію акту про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) №02-137 від 18 липня 2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 здійснює постійний догляд за ОСОБА_2 , при цьому вказано про неможливість здійснення постійного догляду членами сім'ї першого та другого ступеню споріднення. Вказаний акт складено уповноваженою комісією Мигівського старостинського округу №2 Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області.
29 липня 2024 року командиром військової частини НОМЕР_2 складено подання про звільнення ОСОБА_1 з військової служби у Збройних Силах України.
Вказане подання, а також рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби з доданими до нього документами, були направлені військовою частиною НОМЕР_2 командиру військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується листом від 29 липня 2024 року №1506/2132.
05 серпня 2024 року помічником командира з правової роботи - начальником юридичної служби військової частини НОМЕР_1 складено правовий висновок за результатами розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби, яким не погоджено звільнення військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_1 згідно з підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Так, у висновку зазначено, що мати військовослужбовця ( ОСОБА_1 ) має чоловіка - ОСОБА_3 , який не потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, тобто може здійснювати постійний догляд за матір'ю військовослужбовця.
Вважаючи прийняту відповідачем відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ).
У зв'язку з військовою агресією рф проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє станом на сьогодні.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п'ята статті 1 Закону № 2232-XII).
Відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-ХІІ (у редакції, чинній на час звернення позивача із рапортом), військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Згідно з абзацом 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на підставі необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 5 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України № 170 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 та визначено підпунктом «г» пунктів 1, 2 частини четвертої, підпунктом «ґ» пункту 2 частини п'ятої, підпунктом «г» пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», подаються:
копія аркуша бесіди;
копія рапорту військовослужбовця;
документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин;
копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років).
Згідно з абзацом 13 пункту 14.10 Розділу XIV Інструкції №170, документи на звільнення військовослужбовців направляються безпосередньо до посадових осіб, які мають право їх звільнення з військової служби. Наказ по особовому складу про звільнення цих військовослужбовців повинен бути виданий і доведений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем взяття громадянина на військовий облік та до військової частини за місцем проходження військової служби в строки, що забезпечуватимуть вчасне здавання справ і посад і розрахунок військовослужбовців, а також виконання строків звільнення, визначених Президентом України.
Отже, однією з підстав для звільнення військовослужбовця (як такого, що висловив своє небажання продовжувати проходження військової служби) з військової служби під час воєнного стану через сімейні обставини або інші поважні причини є необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Колегія суддів зазначає, що для звільнення з військової служби саме за такою сімейною обставиною військовослужбовець має довести такі факти:
- наявність в одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) статусу особи з інвалідністю І чи ІІ групи;
- необхідність здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи;
- відсутність в особи з інвалідністю І чи ІІ групи інших членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати постійний догляд за нею (тобто, інші особи, крім військовослужбовця, які можуть здійснювати постійний догляд особи з інвалідністю І чи ІІ групи, відсутні), або інші члени сім'ї особи з інвалідністю І чи ІІ групи першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Таким чином, лише за умови підтвердження таких взаємопов'язаних між собою обставин військовослужбовець підлягає звільненню з військової служби на підставі абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ.
Позивач обґрунтовує наявність підстав для звільнення його з військової служби необхідністю здійснення постійного догляду за своєю матір'ю, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка згідно з довідкою кардіологічної МСЕК Чернівецького обласного центру МСЕ серії БВМ №003196 від 12 жовтня 2010 року, є особою з інвалідністю ІІ групи у зв'язку з загальним захворюванням.
При цьому ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи, потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується медичним висновком ЛКК від 18 липня 2024 року №281, виданим КНП «Берегометський ЦПМСД» (а.с.16-18).
Позивач - ОСОБА_1 , є єдиним сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Стосовно ОСОБА_3 , який є чоловіком ОСОБА_2 згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 від 25 лютого 1978 року, судом встановлено, що ОСОБА_3 згідно з медичним висновком ЛКК від 18 липня 2024 року №282 КНП «Берегометський ЦПМСД» також потребує постійного стороннього догляду (а.с.18).
Крім цього, з обставин справи встановлено, що рідний брат ОСОБА_2 - ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується довідкою Мигівського старостинського округу №2 Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області.
Судом першої інстанції встановлено, що уповноваженою комісією Мигівського старостинського округу №2 Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області було складено акт від 18 липня 2024 року №02-137 про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду), в якому зазначено, що саме ОСОБА_1 здійснює догляд (постійний догляд) за своєю матір'ю ОСОБА_2 . Крім цього в акті вказано про неможливість здійснення постійного догляду за ОСОБА_2 іншими членами сім'ї першого та другого ступенів споріднення.
Матеріалами справи підтверджується і те, що діти ОСОБА_1 (внуки ОСОБА_2 ) - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є неповнолітніми особами.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у ОСОБА_1 дійсно є необхідність у здійсненні постійного догляду за своєю матір'ю ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи, при цьому чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_3 сам потребує постійного стороннього догляду за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, а інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення, які могли би здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 яка є особою з інвалідністю ІІ групи, крім ОСОБА_1 , відсутні. Тобто, щодо позивача ОСОБА_1 встановлено умови для звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26, абзацу 13 пункту 3 частини 12 Закону №2232-ХІІ.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем були надані до військової частини НОМЕР_2 копії документів, які підтверджують необхідність здійснення постійного догляду за його матір'ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи, і в якої, крім ОСОБА_1 , відсутні інші члени сім'ї першого та другого ступенів споріднення, які можуть здійснювати постійний догляд за нею, а чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_3 сам потребує постійного догляду за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я (медичний висновок ЛКК від 18 липня 2024 року №282 КНП «Берегометський ЦПМСД») (а.с.18).
У поданні командира військової частини НОМЕР_2 наведено такий висновок: «Клопочу про звільнення з військової служби у Збройних Силах України старшого лейтенанта ОСОБА_1 у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, на посаді начальника продовольчої служби логістики військової частини НОМЕР_2 , штатна категорія «старший лейтенант», ВОС 7022003, грошовий оклад за 17 тарифним розрядом».
Оскільки позивач у визначений законодавством спосіб ініціював звільнення з військової служби, подавши відповідний рапорт та документи, які підтверджують наявність підстав для звільнення з військової служби за підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої та абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-ХІІ, то з урахуванням встановлених у справі обставин щодо наявності у позивача права на звільнення його з військової служби, такий рапорт підлягав задоволенню.
Перевіряючи оскаржувану позивачем відмову у звільненні ОСОБА_1 з військової служби на відповідність її критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправною відмову у звільненні позивача на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої та абзацом 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
З огляду на обставини цієї справи, зважаючи на протиправність оскаржуваної позивачем відмови у звільненні його з військової служби, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача в межах спірних правовідносин буде зобов'язання відповідачів звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої та абзацом 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Враховуючи наведене у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
В даному випадку доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Ватаманюк Р.В. Капустинський М.М.