Справа № 120/99/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Свентух Віталій Михайлович
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
07 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення відповідача №905190125555 від 17.09.2024 року щодо відмови у перерахунку пенсії.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №905190125555 від 17.09.2024 року про відмову у перерахунку пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 29.05.2024 року пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з урахуванням заробітку, зазначеного у довідках від 03.05.2024 року №2108 та №2109, виданих Управлінням праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповноти з'ясування обставин справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Зазначає, що оскільки рішення суду від 12.08.2024 року у справі №120/8199/24 не містить зобов'язального характеру в частині обчислення розміру пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату, а для врахування довідок №2109, №2108 станом на 01.05.2024, особі, яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, відсутні законні підстави.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 29.05.2024 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою щодо переходу на пенсію державного службовця.
За наслідком розгляду поданої заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято рішення від 06.06.2024 року №905190125555 про відмову в призначенні пенсії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду №120/8199/24 від 12 серпня 2024 року визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 06.06.2024 року №905190125555. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 з 29.05.2024 року пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", зарахувавши до стажу державної служби періоди в державних органах 31.07.1981 по 10.01.2000.
17.09.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийнято рішення №905190125555 від 17.09.2024 року про відмову у перерахунку пенсії на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду №120/8199/24 від 12 серпня 2024 року.
У рішенні Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №905190125555 від 17.09.2024 року вказано, що рішення суду від 12.08.2024 у справі №120/8199/24 не має зобов'язального характеру щодо обчислення пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату.
Не погоджуючись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №905190125555 від 17.09.2024 року, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини 1 статті 10 вказаного Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 19.12.1993 року (далі - Закон №3723-ХІІ) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
При цьому, 01 травня 2016 року набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII (далі - Закон №889-VIII), згідно з частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про державну службу" № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Тобто, необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, до 01.05.2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
- досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;
- мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016 року, відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 №3723-ХІ.
Відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 попереднього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII визначено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу"№3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Крім того, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону №3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Тобто, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Законом №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 року (дата набрання чинності Законом України від 10.12.2015 року №899 "Про державну службу") зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII, та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 року у справі № 687/545/17 та у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2022 року у справі № 560/16842/21, від 23.09.2024 року у справі №240/1446/24.
Згідно з пунктом 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 визначено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
В даному випадку, позивач досягла пенсійного віку встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має необхідний страховий стаж, в тому числі понад 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ.
Наведене також підтверджується рішенням Вінницького окружного адміністративного суду №120/8199/24 від 12 серпня 2024 року.
Отже, позивач має право на призначення пенсії з урахуванням положень пункту 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII та статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Переглядаючи правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення щодо позовних вимог про проведення перерахунку пенсії на підставі довідок про складові заробітної плати від 03.05.2024 року №2108 та №2109, виданих Управлінням праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області, то колегія суддів зазначає наступне.
З аналізу положень Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 можна дійти висновку, що призначення пенсії державного службовця на умовах пунктів 10, 12 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ здійснюється за заявою особи, до якої долучаються довідки про заробітну плату.
Згідно з пунктом 1 постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 (далі - Постанова № 1-3) затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII "Про державну службу":
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
- форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Колегія суддів зазначає, що у відповідача є довідки від 03.05.2024 року №2108 та №2109 про складові заробітної плати позивача, видані Управлінням праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області.
За змістом пункту 4 Порядку № 622 умовами визначення пенсії державного службовця із врахуванням норм абзацу 6 пункту 4 цього Порядку є:
- висловлене особою бажання здійснення розрахунку пенсійних виплат із застосуванням абзацу 6 пункту 4 Порядку № 622;
- наявність не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців;
- особа на час виходу на пенсію не перебуває на державній службі.
Отже, у спірному випадку позивач підпадає під умови, визначені пунктом 4 Порядку №622, тому нарахування та виплата пенсії має бути проведена з урахуванням даних, зазначених у довідках від 03.05.2024 року №2108 та №2109.
Апеляційний суд зауважує, що оскаржуване рішення про відмову у перерахунку пенсії ухвалене з формальних підстав з огляду на те, що пенсійний орган не був позбавлений об'єктивної можливості визначити розмір пенсії позивача, враховувавши належні складові заробітної плати, які були зазначені у поданих ним довідках.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2024 у справі №620/11015/23.
Доводи апелянта щодо недоцільності переведення позивача на інший вид пенсії, що призведе до подальшого зменшення розміру пенсії, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки така обставина не заперечує саме існування суб'єктивного права позивача на призначення пенсії на підставі Закону України "Про державну службу" та не може перешкоджати у реалізації наведеного права за умови відповідного волевиявлення особи.
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що слід визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення і зобов'язати відповідача призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 29.05.2024 року (дата первинного звернення із заявою про перерахунок пенсії) пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з урахуванням заробітку, зазначеного у довідках від 03.05.2024 року №2108 та №2109, виданих Управлінням праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.