Справа № 600/3492/25-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Кушнір Віталіна Олександрівна
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
07 жовтня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу,
у липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №401 від 04.06.2025 "Про застосування дисциплінарного стягнення" в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції поліцейського СРПП ВП №1 (м.Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області, сержанта поліції ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського СРПП ВП №1 (м.Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області, сержанта поліції Шуляка Дениса Володимировича.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.08.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк позивачу для усунення недоліків позовної заяви.
13.08.2025 представником позивача подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
В обґрунтування заяви представник вказав, що строк звернення до суду позивачем пропущено з поважних причин, оскільки з метою надання кваліфікованої правничої допомоги виникла необхідність у ретельному вивченні матеріалів службового розслідування, проведення відповідного аналізу та підготовки позовної заяви. Оскільки відповідь на адвокатський запит та копії матеріалів службового розслідування отримані представником 04.07.2025, з врахуванням 15-ти денного строку подачі позову, позовну заяву подано 21.07.2025 року.
18.08.2025 від представника відповідача до суду надійшли заперечення на клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу.
Повертаючи позов суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що повідомлені представником позивача обставини пропущення вказаного строку не можуть бути визнані судом поважними.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі, колегія суддів виходить із наступного.
Строки звернення до адміністративного суду передбачені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів особи.
Предметом спору у даній справі є оскарження наказу начальника Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області №401 від 04.06.2025 "Про застосування дисциплінарного стягнення", в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції позивача.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Отже, законом встановлено спеціальний строк оскарження до адміністративного суду застосованого до поліцейського дисциплінарного стягнення - протягом 15 днів з дня ознайомлення поліцейським з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Як вбачається із доданих документів, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції застосовано до ОСОБА_1 наказом начальника ГУНП в Чернівецькій області від 04.06.2025 № 401 «Про застосування дисциплінарного стягнення», з яким він ознайомлений 05.06.2025, про що свідчить його власноручний підпис на наказі.
Наказом начальника ГУНП в Чернівецькій області від 09.06.2025 №168о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції, з яким його було ознайомлено - 10.06.2025, про що свідчить власноручний підпис позивача на наказі.
Таким чином, строк звернення до суду щодо оскарження даного наказу сплинув 25.06.2025.
Однак, з даним позовом позивач звернувся до суду лише 21 липня 2025 року, тобто з пропуском строку, встановленого частиною 4 статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
В контексті зазначеного колегія суддів звертає увагу на правову позицію Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22, в якій колегія суддів зазначила, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №9901/405/19, вказала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку. Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Подібні висновки викладені і Верховним Судом у постанові від 10 січня 2024 року у справі №420/1782/23, де вказано, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Колегія суддів зауважує, що представником позивача про поновлення строку на звернення до адміністративного суду не зазначено обґрунтованих обставин, які унеможливлювали або істотно перешкоджали ОСОБА_1 безпосередньо після звільнення зі служби в поліції звернутися особисто або через представника до суду з цим позовом.
Як встановлено з матеріалів справи адвокат Симоненко В.М. уклав договір про надання правової допомоги з позивачем 27.06.2025 року. Ордер про надання правничої допомоги на ім'я ОСОБА_1 виданий адвокатом 30.06.2025 року. Доводи представника позивача про те, що тільки після отримання відповіді на адвокатський запит 04.07.2025 та вивчення матеріалів службового розслідування виникла об'єктивна можливість для подання позовної заяви, суд оцінює критично, оскільки після ознайомлення позивача із оскаржуваним наказом 05.06.2025 та з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення до моменту укладення договору про надання правової допомоги 27.06.2025 року пройшло більш як 15 днів передбаченого ч.4 ст.31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України строку звернення до суду.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що отримання адвокатом відповіді на його запит 04.07.2025 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Відтак, повідомлені представником позивача обставини пропущення вказаного строку не можуть бути визнані судом поважними.
Апеляційний суд також звертає увагу, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду, оскільки будь-яких доказів відносно того, як саме дана обставина вплинула на неможливість реалізації позивачем права щодо належного подання позовної заяви, останній не зазначив.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правовірність висновків суду і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неповне з'ясовано обставини, що мають значення для справи чи порушено норми процесуального права, а тому при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, у зв'язку з чим відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.