Справа № 620/6902/25
про залишення апеляційної скарги без руху
06 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьмишина О.М., перевіривши апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач військова частина НОМЕР_1 звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.
Перевіривши апеляційну скаргу, суддя-доповідач дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі-КАС України), з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір справляється в 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, у пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону, при поданні до суду процесуальних документів передбачених частиною другою цієї статті в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року складав 3 028 грн.
Апелянтом оскаржується рішення суду першої інстанції, яким адміністративний позов задоволено частково, а саме дві немайнові вимоги.
Таким чином, судовий збір при поданні апеляційної скарги сплачується у розмірі (3 028,00 грн*0,4*2)*150%*0,8 =2 906, 88 грн.
Однак, апелянтом судовий збір сплачено не було, але подано клопотання про відстрочення сплати судового збору. Обґрунтовуючи своє клопотання зазначає, що відповідач не в змозі станом на теперішній час сплатити та надати оригінал документа про сплату судового збору в зв'язку з відсутністю фінансування по КЕКВ 2800.
Ознайомившись із клопотанням апелянта про відстрочення сплати судового збору, суддя-доповідач приходить до висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.
При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Разом з тим, доводи апелянта щодо необхідності відстрочення сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для задоволення поданого ним клопотання.
Таким чином, апелянту необхідно усунути вказаний недолік, сплатити судовий збір та надати докази такої сплати.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту десятиденного строку з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 133, 169, 295, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суддя-доповідач,
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору- відмовити.
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без руху.
Надати апелянту десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина