Справа № 707/3228/24
про залишення апеляційної скарги без руху
06 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Карпушова О.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 09 вересня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 09 вересня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Зазначена апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
У частині п'ятій статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) закріплено, що розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду Закон № 3674-VI не передбачає.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", який на перше січня 2024 року становить 3028,00 грн.
Згідно з підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги, зокрема на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні, зокрема позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Також Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" внесені зміни до положень КУпАП щодо сплати судового збору. Так статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомої статті 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Таким чином, особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору. У випадку незгоди із судовим рішенням про накладення адміністративного стягнення, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, учасники справи вправі оскаржити його в апеляційному порядку і Закон № 3674-VI винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 543/775/17.
Предметом адміністративного позову є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з чим за подачу апеляційної скарги відповідач повинен сплатити судовий збір у розмірі 908,40 грн. (3028,00 грн. х 0,2 х 150%).
Однак, апелянтом не надано доказів сплати судового збору, як і не надано доказів щодо звільнення від його сплати.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Несплачену суму судового збору належить перераховувати за реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувавча: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA638999980313171206081026007, призначення платежу - судовий збір, Шостий апеляційний адміністративний суд, № справи.
Крім того, відповідно до вимог п.4 ч.5 ст. 296 КАС до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
В матеріалах апеляційної скарги не міститься доказів щодо дати отримання рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 09 вересня 2025 р., лише в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження позивачем зазначено, що отримав його 16 вересня 2025 року.
У зв'язку з викладеним, апелянту необхідно надати до суду належні докази щодо дати отримання копії оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 286 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Але, пунктом 2 частини 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Однак, відсутність доказів щодо дати отримання рішення суду першої інстанції позбавляє суд можливості встановити десятиденний строк на апеляційне оскарження, в межах якого позивач має право на його поновлення.
Частиною 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ст.ст. 169, 296, 298 КАС зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору у розмірі 908,40 грн, доказів щодо дати отримання оскаржуваного рішення, та у разі пропуску такого строку - заяви про поновлення строку з зазначенням інших підстав для його поновлення.
Керуючись статтями 169, ст. 296, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 09 вересня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати апелянту строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання доказів сплати судового збору у розмірі 908,40 грн, доказів щодо дати отримання оскаржуваного рішення, та у разі пропуску десятиденного строку від дати отримання копії рішення - заяви про поновлення строку з зазначенням інших підстав для його поновлення.
Роз'яснити, що в разі невиконанні вимог даної ухвали, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її постановлення.
Суддя: О.В. Карпушова