Справа № 640/15939/22 Суддя (судді) першої інстанції: Абдукадирова К.Е.
30 вересня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Вівдиченко Т.Р., Файдюка В.В.
за участю секретаря Коренко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленний підрозділ ДПС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЗОПЕРЕЙШНС" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленний підрозділ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
До суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «НЗОПЕРЕЙШНС» із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якій просило суд:
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 17.08.2022 №0018128704, яким було відмовлено ТОВ «НЗОПЕРЕЙШНС» у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість за грудень 2021 року на 1973166 грн.;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 17.08.2022 №0018100704, яким було відмовлено ТОВ «НЗОПЕРЕЙШНС» у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість за січень 2022 року на 1340000 грн.;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 17.08.2022 №0018170704, яким було відмовлено ТОВ «НЗОПЕРЕЙШНС» у зарахуванні від'ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за грудень 2021 року на суму 469578 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погодившись із рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт вказує, що на підставі направлення від 05.07.2022 № 6166/26-15-07-04-02 виданого Головним управлінням ДПС у м. Києві, головним державним інспектором відділу перевірок з питань відшкодування ПДВ окремих платників управління спеціального аудиту Головного управління ДПС у м. Києві, Борщевською Наталією та наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 14.02.2022 № 1045-п зі змінами внесеними наказом від 21.06.2022 № 2100-п виданого на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «НЗОПЕРЕЙШШС» (код 43682737) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2021 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.01.2022 № 9422092554, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 27.01.2022 №9010238748, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 17.02.2022 №9034301585, (далі - Декларація) сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку.
На порушення п. 200.4 ст. 200 Кодексу ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2021 року на 1 973 166 грн. і, як наслідок, в порядку п. 200.14 ст. 200 Кодексу ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ на рахунок платника у банку на суму 1 973 166 гривень.
На порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Кодексу ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» завищено суму від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за грудень 2021 року на суму 469 578 гривень.
Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним податковим законодавством, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Н3ОПЕРЕЙШІНС» юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 43682737.
Головним управлінням ДПС у місті Києві в період з 28.06.2022 по 18.07.2022 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Н3ОПЕРЕЙШІНС» (код ЄДРПОУ 43682737), з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за січень 2022 року.
За результатами проведення вище зазначеної перевірки 25 липня 2022 року Головним управлінням ДПС у місті Києві був складений Акт № 17386/26-15-07-04-01/43682737.
Відповідно до висновків Акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення платником вимог п. 200.4 ст. 200 Кодексу ТОВ «НЗОПЕРЕЙШ1НС» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2022 року на 1 340 000 грн. і, як наслідок, в порядку п. 200.14 ст. 200 Кодексу ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ на рахунок платника у банку на суму 1 340 000 гривень.
Також Головним управлінням ДПС у місті Києві в період з 05.07.2022 по 18.07.2022 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Н3ОПЕРЕЙШІНС» (код ЄДРПОУ 43682737), з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за грудень 2021 року.
За результатами проведення вище зазначеної перевірки 25 липня 2022 року Головним управлінням ДПС у місті Києві був складений Акт № 17343/26-15-07-04-01/43682737.
Відповідно до висновків Акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення платником вимог п. 200.4 ст. 200 Кодексу ТОВ «Н3ОПЕРЕЙШІНС» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2021 року на 1 973 166 грн. і, як наслідок, в порядку п. 200.14 ст. 200 Кодексу ТОВ «Н3ОПЕРЕЙШІНС» відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ на рахунок платника у банку на суму 1 973 166 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Кодексу ТОВ «Н3ОПЕРЕЙШІНС» завищено суму від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за грудень 2021 року на суму 469 578 грн.
Не погоджуючись із наведеними висновками Головного управління ДПС у місті Києві позивачем в порядку статті 86 Податкового кодексу України до Головного управління ДПС у місті Києві 04 серпня 2022 року подано письмові заперечення на Акт № 17386/26-15-07-04-01/43682737 від 25.07.2022, а також на Акт № 17343/26-15-07-04-01/43682737 від 25.07.2022.
У подальшому на підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 17.08.2022 №00181280704, яким було відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість за грудень 2021 року на 1 973 166 грн.; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 17.08.2022 №00181100704, яким було відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість за січень 2022 року на 1 340 000 грн.; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 17.08.2022 №00181270704, яким було відмовлено у зарахуванні від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за грудень 2021 року на суму 469 578 грн.
Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, за придбання або виготовлення товарів та послуг.
За приписами пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Нормами пункту 198.5 статті 198 ПК України закріплено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
В силу вимог пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
У відповідності до до п. 200.4 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Нормами п. 200.7 ст. 200 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Отже, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.
Згідно з частиною другою статті 9 Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерством фінансів України № 88 від 24.05.1995 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Отже, з системного аналізу приписів Закону № 996-ХІV та Положення № 88 від 24.05.1995 вбачається, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
При цьому, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.
Також істотне значення для встановлення судом факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагента.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей, зокрема: якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця (підпункт «а» пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України).
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 203.1 статті 203 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Встановлюючи правило щодо обов'язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов'язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.
За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02.12.2019 у справі №826/13060/18, від 12.04.2024 у справі № 640/36803/21.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з п.3.2 Акту перевірки № 17343/26-15-07-04-01/43682737 від 25.07.2022 зазначено, що перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації) встановлено порушення податкового законодавства п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Кодексу, що призвело до завищення суми податкового кредиту за період з листопада 2020 по грудень 2021 по взаємовідносинам з ТОВ «Промбуд-1» (код 38612867) на суму 469 578 грн.
В Акті перевірки зазначено (стор.6,7 Акту перевірки), № 17343/26-15-07-04-01/43682737 від 25.07.2022 ДПС у місті Києві зазначено наступне.
1. Під час перевірки встановлено, що між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» та ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) укладено договір поставки від 08.04.2021 № 080421. По факту оплати за товар платіжним дорученням № 396 від 01.10.2021, ТОВ «ПРОМБУД-1» виписано податкову накладну від 01.10.2021 №1 на суму ПДВ 106 666,67 гри. на підставі якої ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» сформовано податковий кредит у жовтні 2021 року на суму 106666,67 гри. Видатковою накладною від 01.10.2021 № 42 між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС" та ТОВ «ПРОМБУД-1 - оформлено приймання-передачу санітарного обладнання 8АТ-9500-000 (код УКТ ЗЕД 8803300010). Про перевезення товару оформлено товарно-транспортну накладну № Р42 від 01.10.2021 (автомобільний перевізник - ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) автомобіль AUDI А6 № НОМЕР_1, водій ОСОБА_1 .
Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних та інформаційної системи «Податковий Блок»: ТОВ «ПРОМБУД-1» (зареєстровано в ГУ ДПС у Київській області) придбало санітарне обладнання 8АТ-9500-000 (код УКТ ЗЕД 8803300010) у ТОВ «ЮКРЕЙН МОБ-ТОРГ» (код 42408161, зареєстровано ГУ ДПС у Харківській області) на підставі податкової накладної від 01.10,2021 № 4 на суму ПДВ 103 500 грн.
Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «ЮКРЕЙН МОБ-ТОРГ (код 42408161) придбало санітарне обладнання 8АТ-9500-000 (код УКТ ЗЕД 8803300010) у ТОВ «КРАСНИЙ МАГ» (код 37188475, зареєстровано у ГУ ДПС у Львівський обл.) на підставі податкової накладної від 01.10.2021 № 47 на суму ПДВ 103 500 гри.
ТОВ «КРАСНИЙ МАГ» (код 37188475) (теперішня назва ТОВ «Торгівельна корпорація «СТРІМ») придбало санітарне обладнання 8АТ-9500-000 (код УКТ ЗЕД 8803300010) у ТОВ «С-ТРЕЙДИНГ" (код 42474758, зареєстрованого в ГУ ДПС у Сумській області) на підставі податкової накладної від 01.10.2021 № 112 на суму ПДВ 40 гривень.
Єдиний реєстр податкових накладних за період з 01.10.2018 по 31.10.2021 не містить даних про походження санітарного обладнання 8АТ-9500-000 (код УКТ ЗЕД 8803300010) у ТОВ «С-ТРЕЙДИНГ» (код 42474758). В АІС «Податковий Блок» відсутня інформація про ввезення ТОВ «С-ТРЕЙДИНГ» (код 42474758) на територію України санітарного обладнання 8АТ-9500-000 (код УКТ ЗЕД 8803300010).
На думку ДПС у місті Києві, вищезазначені обставини свідчать про відсутність законного джерела введення в обіг санітарного обладнання 8АТ-9500-000 (код УКТ ЗЕД 8803300010) і, як наслідок, відсутність факту реального одержання (купівлі) товару по взаємовідносинам між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС та ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) у жовтні 2021 року на суму 106 666,67 гривень.
2. Під час перевірки встановлено, що між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» та ТОВ «ПРОМБУД- 1» (код 38612867) укладено договір поставки від 08.04.2021 № 080421. ТОВ «ПРОМБУД-1» виписано податкову накладну від 08.07.2021 № 1 на суму ПДВ 97000 грн на підставі якої ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» сформовано податковий кредит у липні 2021 року на суму 97000 за грн. за сигналізатор обмерзання CO-121ВМ (код УКТ ЗЕД 9031808000).
Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних та інформаційної системи «Податковий Блок»: ТОВ «ПРОМБУД-1» придбало сигналізатор обмерзання СО-121ВМ (код УКТ ЗЕД 9031808000) у ТОВ «ОНЕКС ПЛЮС» (код 44135170, зареєстрованого в ГУ ДПС в Одеській області) згідно з податковою накладною від 08.07.2021 № 52 на суму ПДВ 94083,33 грн.
Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОН «ОНЕКС ПЛЮС» (код 44135170) придбало сигналізатор обмерзання СО-121ВМ (код УКТ ЗЕД 9031808000) у ТОВ «МЕЛВІН СПЕКТР" (код 43916743, зареєстрованого в ГУ ДПС в Одеській області) на підставі податкової накладної від 08.07.2021 № 110 на суму ПДВ 94083,33 грн. ТОВ «МЕЛВІН СПЕКТР» придбало сигналізатор обмерзання СО-121ВМ (код УКТ ЗЕД9031808000) у ТОВ «КЕНФОРД ПРАЙМ» (код 44025087, зареєстрованого в ГУ ДПС в Одеській області) на підставі податкової накладної від 08.07.2021 № 648 на суму ПДВ 15674,28 гривень.
ТОВ «КЕНФОРД ПРАЙМ» (код 44025087) придбало сигналізатор обмерзання СО-121ВМ (код УКТ ЗЕД 9031808000) у ТОВ «ЮАРТ ПЛЮС» (код 44037024, зареєстрованого в ГУ ДПС в Одеській області).
Єдиний реєстр податкових накладних за період з 01.07.2018 по 31.07.2021 не містить даних про походження сигналізатору обмерзання СО-121ВМ (код УКТ ЗЕД 9031808000) у ТОВ «ЮАРТ ПЛЮС» (код 44037024). АІС «Податковий Блок» також не містить інформацію про ввезення ТОВ «ЮАРТ ПЛЮС» (код 44037024) на територію України сигналізатору обмерзання СО-121ВМ (код УКТ ЗЕД 9031808000).
На думку ДПС у місті Києві, вищезазначені обставини свідчать про відсутність законного введення в обіг сигналізатору обмерзання СО-121ВМ (код УКТ ЗЕД 9031808000) і, як наслідок, відсутність факту реального одержання (купівлі) товару по взаємовідносинам між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС" та ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) у липні 2021 року на суму ПДВ 97000 гривень.
3. Під час перевірки встановлено, що між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» та ТОВ «ПРОМБУД- 1» (код 38612867) укладено договір поставки від 08.04.2021 № 080421. ТОВ «ПРОМБУД 1» виписано податкову накладну від 27.04.2021 № 4 на суму ПДВ 265911,79 грн. на підставі якої ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» сформовано податковий кредит у квітні 2021 року на суму 265911,79 за грн. за придбання зумеру (код УКТ ЗЕД 8531804090), магнітного датчику МТ102 (код УКТ ЗЕД 8505909000) та комплект навігаційних антен Cobham (код УКТ ЗЕД 9014208090).
При цьому. Єдиний реєстр податкових накладних за період з 01.04.2018 по 01.04.2021 ТОВ «ПРОМБУД-1» не містить даних про походження товару - зумеру (код УКТ ЗЕД 8531804090). АІС «Податковий Блок» не містить інформацію про ввезення ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) на територію України зумеру (код УКТ ЗЕД 8531804090).
За даними Єдиного реєстру податкових накладних період з 01.04.2018 по 01.04.2021 ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) не придбавало магнітний датчик МТ102 (код УКТ ЗЕД 8505909000). АІС «Податковий Блок» також не містить інформації про ввезення ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) на територію України магнітного датчику МТ102 (код УКТ ЗЕД 8505909000).
Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних період з 01.04.2018 по 01.04.2021 ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) також не придбавало Комплект навігаційних антен Cobham (код УКТ ЗЕД 9014208090) та АІС «Податковий Блок» не містить інформації про ввезення ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) на територію України Комплект навігаційних антен Cobham (код УКТ ЗЕД 9014208090).
На думку ДПС у місті Києві, вищезазначені обставини свідчать про відсутність законного введення в обіг зумеру (код УКТ ЗЕД 8531804090), магнітного датчику МТ102 (код УКТ ЗЕД 8505909000) та комплекту навігаційних антен Cobham (код УКТЗЕД 9014208090) і, як наслідок, відсутність факту реального одержання (купівлі) товарів по взаємовідносинам між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» та ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) у квітні 2021 року на суму ПДВ 265911,79 за гривень.
На думку ДПС у місті Києві, наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері. Фактично здійснено безпідставне документальне оформлення зазначених виніс господарських операції з придбання товарів при складанні первинних документів, договорів поставки, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, тощо), чим порушено вимоги ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704.
Судом встановлено, що між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» (Покупець) та ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) (Постачальник) укладено договір поставки від 08.04.2021 № 080421, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки Покупцеві продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти вказану продукцію і сплатити за неї певну грошову сумму на умовах передбачених цим Договором.
Реальність господарських відносин між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» і ТОВ «ПРОМБУД-1» та правомірність віднесення до податкового кредиту 469 578 гривень підтверджується наступними первинними документами:
- податкова накладна ТОВ «ПРОМБУД-1» від 01.10.2021 №1 на суму ПДВ 106666,67 гри.;
- платіжне доручення ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» № 396 від 01.10.2021;
- видаткова накладна від 01.10.2021 № 42 між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС" та ТОВ «ПРОМБУД-1;
- товарно-транспортна накладна № Р42 від 01.10.2021 (автомобільний перевізник - ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) автомобіль AUDI А6 № НОМЕР_1, водій ОСОБА_1 ;
- податкова накладна ТОВ «ПРОМБУД-1» від 08.07.2021 № 1 на суму ПДВ 97000 грн.; платіжне доручення ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» № 236 від 08.07.2021;
- товарно-транспортна накладна № Р41 від 21.07.2021 (автомобільний перевізник - ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) автомобіль AUDI А6 № НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 ;
- видаткова накладна від 21.07.2021 № 41 між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС" та ТОВ «ПРОМБУД-1;
- товарно-транспортна накладна № Р18 від 24.06.2021 (автомобільний перевізник - ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) автомобіль AUDI А6 № НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 ;
- видаткова накладна від 24.06.2021 № 18 між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС" та ТОВ «ПРОМБУД-1;
- податкова накладна ТОВ «ПРОМБУД-1» від 27.04.2021 № 4 на суму ПДВ 265911,79 грн.;
- платіжне доручення ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» № 121 від 27.04.2021;
- товарно-транспортна накладна № Р21 від 02.08.2021 (автомобільний перевізник - ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) автомобіль AUDI А6 № НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 ;
- видаткова накладна від 02.08.2021 № 21 між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС" та ТОВ «ПРОМБУД-1; товарно-транспортна накладна № Р19 від 08.07.2021 (автомобільний перевізник - ТОВ «ПРОМБУД-1» (код 38612867) автомобіль AUDI А6 № НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 ;
- видаткова накладна від 08.07.2021 № 19 між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС" та ТОВ «ПРОМБУД-1».
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Колегія суддів вважає, що рахунки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, складені сторонами на виконання договорів поставки та надані позивачем при перевірці відповідачу і долучені до цієї позовної заяви є первинними документами, які складені для бухгалтерського обліку господарських операцій.
Так, одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.
Так, серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, відповідно пп. 4,1.4 п.4.1 ст. 4 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Крім того, податковим органом не було враховано, що ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» як платник податку самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності та наявність обставин державної реєстрації, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства.
Юридична відповідальність має індивідуальний характер згідно з ст. 63 Конституції України, а відповідно ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» не можливо притягувати до відповідальності за ненадання податкової звітності його контрагентами або не ведення господарської діяльності таким контрагентами в подальшому. Окрім того, порушення щодо неподання податкової звітності контрагентом, це питання контролюючого на податковому обліку якого знаходиться такий платник, також за неподання податкової звітності податковим законодавством передбачена певна фінансова санкція, а не визнання господарських операцій нереальними. Тобто навіть у випадку порушень контрагентами порядку надання податкової звітності контролюючий орган не має право визнавати господарські операції ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» нереальними.
Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Податковий кодекс України, не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару має сплачувати цей податок до бюджету.
Отже, ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже платник податку не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд в постановах від 04.12.2018 у справі №814/788/14, від 30.11.2018 у справі №820/4698/17, від 14.02.2018 у справі № 804/15887/14.
Таким чином, Головне управління ДПС у місті Києві в Акті перевірки від 25.07.2022 № 17343/26-15-07-04-01/43682737 безпідставно доходить хибного висновку, що в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Кодексу ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду (рядок 19 Декларації) за квітень 2021 року на суму 26591,79 грн., липень 2021 року на суму ПДВ 97000 грн. та за жовтень 2021 року на 106666,67 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 Декларації) за грудень 2021 року на суму 469 578 грн. (106666,67 грн. + 97000 грн. + 265911,79 грн.) та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) за грудень 2021 року на суму 469 578 гривень.
В Акті перевірки зазначено (стор.10,11 Акту перевірки), № 17343/26-15-07-04-01/43682737 від 25.07.2022 ДПС у місті Києві зазначено наступне.
Матеріалами перевірки встановлено, що згідно з даними додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» до податкової декларації з ПДВ за грудень 2021 року ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» в таблиці 2 «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України» включило до розрахунку бюджетного відшкодування від'ємне значення за вересень 2021 року на суму 1 204 000 грн. та від'ємне значення за грудень 2021 на суму 769 166 гривень.
Матеріалами перевірки встановлено, що на підставі договору поставки від 22.01.2021 № 2601-21 з ТОВ «ІНКОМПАС» (код 41481738), часткової сплати ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» за обладнання платіжним дорученням від 27.09.2021 № 374 на суму ПДВ 1 204 000 грн. виписано податкову накладну від 27.09.2021 №286 на суму ПДВ 1 204 000 грн. та сформовано податковий кредит у вересні 2021 року на суму 1 204 000 грн.
По факту часткової оплати за обладнання платіжним дорученням від 24.12.2021 № 530 на суму ПДВ 466 666 грн. виписано податкову накладну від 24.12.2021 № 383 на суму ПДВ 466 666 грн. та сформовано податковий кредит у грудні 2021 року на суму 466 666 грн. По факту часткової оплати за обладнання платіжним дорученням від 24.12.2021 № 12 на суму ПДВ 302 500 грн. виписано податкову накладну від 24.12.2021 № 382 на суму ПДВ 466 666 грн. та сформовано податковий кредит у грудні 2021 року на суму 466 666 грн. 29.12.2021 між ТОВ «ІНКОМПАС» (код 41481738) та ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» оформлено видаткову накладну № 376 про приймання-передачу системи відеофіксації з борту гелікоптера ТС-300 HDIR. ТМ TRAKKA та системи прожекторного підсвічування з борту' гелікоптера А800, ТМ TRAKKA та оприбутковано на рахунок №1521.
Відповідно до письмових пояснень ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» від 13.07.2021 № 101/2022 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві № 40178/6 від 14.07.2022), що зазначене обладнання встановлено на вертоліт МІ-8МТВ-1, заводський номер № НОМЕР_2, державний номер NQ UR-HZB під виконання конкретних льотних завдань, що підтверджується відповідною інженерно-технічною документацією. Вертоліт МІ-8МТВ-1, заводський номер № НОМЕР_2, державний номер NQ UR-HZB експлуатується Компанією на підставі Договору оперативного лізингу (оренди) від 11.02.2021 № 004-02/2021 укладеного з ПрАТ «МОТОР СІЧ» (код 14307794), акта прийому-передачі повітряного судна № ТЕ003/2021 від 16.06.2021 та реєстраційного свідоцтва Державної авіаційної служби України № РП 2790/1 від 05.07.2021 року.
Станом на момент перевірки у зазначеному листі ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» стверджує, що вертоліт МІ-8МТВ-1, заводський номер № НОМЕР_2, державний номер NO UR-HZB базується у місті NAXOS в Греції на контракті щодо надання послуг з авіаперевезень.
У ході проведення ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» вручено запит Головного управління ДПС у м. Києві від 08.07.2022 № 7104/1/26-15-07-04-02-08 про необхідність проведення інвентаризації та огляду активів. У відповідь на зазначений лист ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» листом від 13.07.2021 № 101/2022 (вх. Головного управління ДПС у м. Києві № 40178/6 від 14.07.2022) повідомило, що проведення фактичної інвентаризації активів компанії (в т. ч. додаткового обладнання, встановленого на вертольоти) на предмет наявності і/та місця зберігання/установки/ експлуатації, можливе за умови виїзду за кордон до місця фактичної дислокації повітряних суден (лінійна база ТО або точка базування ПС) виконання льотних робіт) на момент проведення такої інвентаризації.
Аналогічні висновки наводяться Головним управлінням ДПС у місті Києві на сторінках 6-7 Акту перевірки від 25.07.2022 № 17386/26-15-07-04-01/43682737, в якому Відповідач намагається обґрунтувати свою відмову у бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації за наявності) в розмірі 1 340 000 гривень.
Судом встановлено, що між ТОВ «ІНКОМПАС» (Постачальник) та «НЗОПЕРЕЙШІНС» (Покупець) укладено договір поставки від 22.01.2021 № 2601-21, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, визначений у п. 2.1.цього Договору, надалі іменується «Товар», а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити ТОВАР в асортименті, кількості та за цінами, викладеними в Додатках до цього Договору, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Реальність господарських відносин між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» і ТОВ «ІНКОМПАС» та правомірність віднесення до податкового кредиту 1 973 166 гривень підтверджується наступними первинними документами:
- податкова накладна ТОВ «Інкомпас» від 27.09.2021 №286 на суму ПДВ 1 204 000 грн.;
- податкова накладна ТОВ «Інкомпас» від 24.12.2021 № 382 на суму ПДВ 302 500 грн.;
- податкова накладна ТОВ «Інкомпас» від 24.12.2021 № 383 на суму ПДВ 466 666 грн.;
- податкова накладна ТОВ «Інкомпас» від 02.11.2021 №328 на суму ПДВ 1 340 000 грн.;
- платіжне доручення ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» за вих. №438 від 02.11.2021 на суму ПДВ 1 340 000 грн.;
- платіжне доручення ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» за вих. №374 від 27.09.2021 на суму 7 224 000,00 грн.;
- платіжне доручення ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» за вих. №438 від 02.11.2021 на суму 8 040 000,00 грн.;
- платіжне доручення ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» за вих. №12 від 24.12.2021 на суму 1 815 000,00 грн.;
- платіжне доручення ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» за вих. №530 від 24.12.2021 на суму 2 799 996,00 грн.;
- видаткова накладна №376 від 29.12.2021 між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС" та ТОВ «ІНКОМПАС».
Відповідно до пп. 20.1.9. п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.
Відповідно до норм пп. 20.1.13 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи, визначені пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.
Статтею 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі - Закон № 996) передбачено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.
Організація та основні правила проведення інвентаризації врегульовано Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року № №879 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142 (далі - Положення № №879).
Відповідно до п. 1 розділу II Положення №879 для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.
Згідно з п.п. 4.1 п. 4 розділу III Положення №879 інвентаризація запасів проводиться за місцями зберігання та окремо за матеріально відповідальними особами. Матеріальні запаси при інвентаризації записуються в інвентаризаційні описи за найменуванням із зазначенням номенклатурного номера (за його наявності), виду, групи, сорту, одиниці виміру, ціни, суми та кількості (рахунок, вага або міра), фактично встановлених на дату інвентаризації, та за даними бухгалтерського обліку.
Згідно з п.п. 4.2 п. 4 розділу III Положення №879 інвентаризаційна комісія у присутності матеріально відповідальних осіб перевіряє фактичну наявність запасів шляхом їх перерахунку, переважування чи перемірювання. Не допускається вносити до інвентаризаційних описів дані про залишки активів зі слів матеріально відповідальних осіб або за даними обліку без перевірки їх фактичної наявності.
Пунктом 18 розділу II Положення №879 визначено, що інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами. При цьому матеріально відповідальні особи дають розписку, в якій підтверджується, що перевірка активів відбулася в їх присутності, у зв'язку з чим претензій до членів комісії вони не мають, та що вони приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі активи. При проведенні інвентаризації у разі зміни матеріально відповідальної особи та особа, яка приймає активи, дає розписку про отримання активів, а та, яка передає, - про передачу активів.
Матеріали інвентаризації (описи, акти, звіряльні відомості, протоколи) оформляються не менше ніж у двох примірниках (п. 21. розділу II Положення №879).
Пунктом 1 розділу IV Положення №879 встановлено, що висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов'язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства. У протоколі наводяться: причини нестач, втрат, залишків, а також пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам. Підприємства можуть додавати до протоколів іншу інформацію, що є суттєвою для прийняття рішень щодо визнання і оцінки активів і зобов'язань та розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності.
Відповідно до п. 2 розділу IV Положення №879 протокол інвентаризаційної комісії затверджується керівником підприємства протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації.
На підставі листа Головного управління ДПС у місті Києві №6730/І/26-15-07-04-02-08 від 29.06.2022 Генеральним директором ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» був прийнятий наказ від 29.06.2022 №129/06-2022, яким було створено робочі комісії для проведення інвентаризації.
Також, на підставі листа Головного управління ДПС у місті Києві №6730/І/26-15-07-04-02-08 від 29.06.2022 Генеральним директором ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» був прийнятий наказ від 29.06.2022 №129/06-2022, відповідно до якого в період з 01.07.2022 по 08.07.2022 було проведено повну інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 30 червня 2022 року.
За результатами проведення повної інвентаризації ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» на вимогу Головного управління ДПС у місті Києві відповідальними членами робочих комісій було складено 12 інвентаризаційний актів (описів). Всі матеріали інвентаризації були надані Головному управлінню ДПС у місті Києві.
Пунктом 4 частини 1 розділу ІІ Положення №879, визначено, що у разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації. За змістом наведеної норми Положення присутність посадових осіб органу, який оформив вимогу про проведення інвентаризації, не є обов'язковою.
Податковим законодавством не передбачено обов'язку направлення платником податків лист (повідомлення) про призначення та проведення інвентаризації фактично наявних товарно-матеріальних цінностей, основних фондів та інших активів підприємства в присутності представників контролюючого органу, а також проведення відповідної інвентаризації з обов'язковою присутністю при її проведенні представників контролюючого органу .
У Постанові Верховного Суду від 26.09.2023 у справі №640/19859/21 колегія суддів Касаційного адміністративного суду відхиляючі доводи контролюючого органу зазначила, що посадові особи контролюючого органу можуть бути присутні при проведенні інвентаризації за їх згодою, проте така присутність не є обов'язковою.
Аналогічна позиція викладена у постановою Верховного Суду від 28.02.2023 у справі №520/11549/21, у якій, зокрема, зазначено, що вимога щодо проведення інвентаризації поширюється на усіх платників податків, однак проведення інвентаризації має здійснюватися саме платником податків, тоді як контролюючий орган може лише вимагати її проведення. При цьому, жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що такий платник податків зобов'язаний направляти лист (повідомлення) про призначення та проведення інвентаризації фактично наявних товарно-матеріальних цінностей, основних фондів та інших активів підприємства в присутності представників контролюючого органу (така присутність у відповідності до пункту 1 розділу ІІ Положення № №879 є правом, а не обов'язком).
Таку ж позицію висвітлено Верховним Судом у постановах від 23.07.2020 у справі № 640/5215/19, від 06.02.2020 у справі №807/1556/17, від 28.02.2023 у справі № 520/11549/21, від 13.02.2019 у справі № 820/817/17.
Суд зазначає, що працівниками ГУ ДПС в м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача, таким чином працівники відповідача мали фактичний доступ до приміщень позивача.
Згідно з вимогами підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті і 89 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання, виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Згідно пункту 189.1 статті 189 у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього ПК України база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Проведення платником податку на вимогу контролюючого органу під час проведення податкової перевірки інвентаризації товарів є єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Таким чином, проведення інвентаризації та/або фактичний огляд активів платника податків, які використовуються у господарській діяльності, не можуть охоплюватись предметом документальної позапланової перевірки.
ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» надає послуги Expedition Aviation FZC з міжнародних авіаційних перевезень вантажів, пасажирів та виконання авіаційних робіт відповідно до Договору міжнародних авіаперевезень № В01/02/22 від 01.02.2020 між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» та Expedition Aviation FZC.
У відповідності до абз.2 п.5 розділу II «Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків», затвердженого наказом Мінфіна України №727 від 20.08.2015, обов'язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.
Колегія суддів погоджується з твердженням позивача, що оскільки вертоліт МІ-8МТВ-1, заводський номер № НОМЕР_2, державний номер NQ UR-HZB знаходяться в Греції і виконує свої завдання за цільовим призначенням не означає, що ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» умисно позбавило можливості Головне управління ДПС у м. Києві в доступі до проведення інвентаризації та огляду вертольоту. Починаючи з 24.02.2022 в Україні повністю закритий повітряний простір для цивільної авіації. Це означає, що вертольоти не можуть як раніше залітати в повітряний простір України і вилітати за межі повітряного простору України, поки в Україні триває воєнний стан.
ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» як юридично, так і фактично не має можливості під час воєнного стану в Україні вертоліт МІ-8МТВ-1, заводський номер № НОМЕР_2, державний номер NQ UR-HZB перегнати в Україну для проведення Головним управлінням ДПС у м. Києві огляду та перевірки обладнання, яке стоїть на ньому.
ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» листом від №101/2022 від 13.07.2021 року офіційно запропонувало забезпечити за власний рахунок відрядження представників Головного управління ДПС у м. Києві за кордон для проведення такої інвентаризації, однак відповіді не було отримано.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 20 квітня 2010 року № 209 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2010 року за N 591/17886) «Про затвердження Правил схвалення організацій з технічного обслуговування авіаційної техніки (Раrt-145) та затвердження змін до Правил сертифікації організацій з технічного обслуговування авіаційної техніки» передбачено технічні вимоги та процедури для компетентних органів щодо схвалення організацій з технічного обслуговування повітряних суден включаючи будь-який компонент, що призначений для встановлення на них. Ці Правила застосовуються до організацій, що здійснюють технічне обслуговування повітряного судна, а також компонентів, що призначені для встановлення на таке повітряне судно.
ТОВ «Науково-виробнича фірма «МС Авіа Грейд» є спеціалізованою організацією, що здійснює технічне обслуговування повітряного судна, а також компонентів, що призначені для встановлення на таке повітряне судно. Між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» та ТОВ «Науково-виробнича фірма «МС Авіа Грейд» була укладена додаткова угода № 6 до Договору № 911/21 від 05.04.2021, якою було затверджено замовлення ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» по встановленню відповідного обладнання на вертоліт Мі-8МТВ-l, державний NQ UR-HZB, заводський NQ НОМЕР_2 (чітке технічне завдання визначено в змісті додаткової угоди).
Дане обладнання встановлено на вертоліт Мі-8МТВ-l, державний NQ UR-HZB, заводський NQ НОМЕР_2, у рамках програми модернізації вертольота під виконання конкретних льотних завдань, що підтверджується відповідною інженерно-технічною документацією, яка була схвалена Державною авіаційною службою України: додаткова угода № 6 до Договору № 911/21 від 05.04.2021 між ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» та ТОВ «Науково-виробнича фірма «МС Авіа Грейд»; лист ПрАТ «МОТОР СІЧ» від 18.07.2022 за вих. № ВП/6038; інженерний ордер ПрАТ «МОТОР СІЧ» «Установка прожектора 026.Мі-8МТВ.2022»; інженерний ордер ПрАТ «МОТОР СІЧ» «Установка системи стеження 025.Мі-8МТВ.2022»; програма льотних випробувань встановлення оптико-електронної системи спостереження Trakka TC-300 та прожектора Trakkabeam A-800 на вертольоті Мі-8МТВ-l від 23.01.2022; лист Державної авіаційної служби України №19_19.3-1105-21 від 19.11.2021; лист Державної авіаційної служби України №19_19.4-44-22 від 13.01.2021; лист Державної авіаційної служби України №19_19.4-1229-21 від 23.12.2021; додаток до посібника з ЛЕ 00_АДБА.Мі-8МТВ-1.160.000 STC РЛЕ; додаток до посібника з ЛЕ 01__АДБА.Мі-8МТВ-1.161.000 STC РЛЕ; інструкції 00_АДБА.Мі-8МТВ-1.160.000 STC ІПЛГ; інструкції 01__АДБА.Мі-8МТВ-1.161.000 STC ІПЛГ.
Вертоліт Мі-8МТВ-l, державний NQ UR-HZB, заводський NQ НОМЕР_2 експлуатується ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС» на підставі: договору оперативного лізингу (оренди) ПС з ПрАТ «МОТОР СІЧ» № 004-02.2021від 11 лютого 2021 року; акту прийому передачі ПС №ТЕ003/2021 від 16.06.2021 року; реєстраційне свідоцтво №РП 2790/1 від 05.07.2021 року.
Станом на час звернення до суду, Вертоліт Мі-8МТВ-l, державний NQ UR-HZB, заводський NQ НОМЕР_2, базується у місті NAXOS в Греції на контракті щодо надання послуг з авіаперевезень.
В листі ПрАТ «МОТОР СІЧ» від 18.07.2022 за вих. № ВП/6038 власник вертольоту Мі-8МТВ-l, державний NQ UR-HZB, заводський NQ НОМЕР_2 додатково підтверджує, що відповідне обладнання було встановлено на вертоліт і є власністю орендаря ТОВ «НЗОПЕРЕЙШІНС»: «На Ваш запит стосовно використання встановленої оптико-електронної системи спостереження Trakka ТС-300 та прожектора Trakka А 800 повідомляємо, що обладнання, яке встановлено згідно інженерних ордерів №025.Ми-8МТВ.2022 та №026.Ми-8МТВ.2022 на вертоліт НОМЕР_2, який передано вам в оренду по договору № 004-02.2021 від 11.02.2021 року, буде використовуватись лише на період оренди даного вертольоту, так як обладнання Trakka ТС-300, Trakka А-800 є вашою власністю, та після закінчення оренди буде демонтовано».
Таким чином, Державна авіаційна служба України проконтролювала і схвалила встановлення обладнання на вертоліт Мі-8МТВ-l, державний NQ UR-HZB, заводський NQ НОМЕР_2, що підтверджується наданими листами Державної авіаційної служби України, адресованими ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД», яка є спеціалізованою технічною організацією по виконанню відповідного роду робіт на вертольотах.
Крім того, на етапі реєстрації податкової накладної ТОВ «Інкомпас» від 02.11.2021 №328 на суму ПДВ 1 340 000 грн, а також податкової накладної ТОВ «Інкомпас» від 27.09.2021 №286 на суму ПДВ 1 204 000 грн., податкової накладної ТОВ «Інкомпас» від 24.12.2021 № 383 на суму ПДВ 466 666 грн., податкової накладної ТОВ «Інкомпас» від 24.12.2021 № 382 на суму ПДВ 302 500 грн. податковий орган був уповноважений досліджувати господарські операції та платників податків (постачальників) на предмет відповідності їх критеріям ризиковості. Головним управління ДПС у м. Києві не подано жодних доказів того, що дані податкові накладні не були зареєстровані.
Таким чином, висновок Головного управління ДПС у місті Києві п.3.3.2 Акту перевірки від 25.07.2022 № 17343/26-15-07-04-01/43682737 є помилковим, в якому зазначено, що перевіркою достовірності і правильності визначення суми від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації за наявності) встановлено порушення податкового законодавства на суму 1 973 166 гривень.
Аналогічно, висновок Головного управління ДПС у місті Києві п.3.3.2 Акту документальної позапланової виїзної перевірки від 25.07.2022 № 17386/26-15-07-04-01/43682737 є помилковим, в якому зазначено, що перевіркою достовірності і правильності визначення суми від'ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації за наявності) встановлено порушення податкового законодавства на суму 1 340 000 гривень.
Поряд з цим незважаючи на висновки щодо наявності правових підстав для бюджетного відшкодування сум заявлених позивачем, відповідач також застосовує положення пп. 69.2 п.69 підрозділу 10 ХХ розділу ПК України, з цього приводу колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до підпункту 69.2. п.69 підрозділу 10 ХХ розділу ПК України документальні позапланові перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності під час проведення перевірок безпечного: доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування такими платниками податків; доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов'язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом; проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
Статтею 86 ПК України встановлено, що акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Згідно пп.20.1.9 п.20.1.ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю.
Отже, враховуючи вищевикладене, у разі, якщо у податкового органу з врахуванням підпункту 69.2. п.69 підрозділу 10 ХХ розділу ПК України були відсутні безпечні умови доступу до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються платником для провадження господарської діяльності, та знаходились на території активних воєнних (бойових) дій або ж були відсутні у позивача безпечні умови для проведення інвентаризації, то відповідач не мав права на проведення відповідної позапланової виїзної документальної перевірки. Натомість, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення, що свідчить про проведення ним документальної позапланової виїзної перевірки позивача. У свою чергу, якщо для податкового органу передбачено законодавчо заборону на проведення документальної позапланової виїзної перевірки з огляду на наявність обставин, передбачених у підпункті 69.2. п.69 підрозділу 10 ХХ розділу ПК України, то результати податкової перевірки, що проведена всупереч такої заборони, не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, та не позбавляють позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, що виконав всі вимоги для отримання такого відшкодування, передбачені ПК України.
Норми ПК України не ставлять в залежність право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивачем, що виконав всі умови, передбачені законом для отримання такого відшкодування, в залежність від можливості проведення самостійно податковим органом у такого платника податків інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, можливості проведення податковим органом самостійного огляду товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться в районах проведення воєнних (бойових) дій станом у період проведення відповідної податкової перевірки; а також в залежність від того, чи знаходяться товарно-матеріальні цінності платника на території активних бойових дій; та не передбачають у якості підстави для відмови у бюджетному відшкодування посилання на підпункт 69.2. п.69 підрозділу 10 ХХ розділу ПК України.
При вирішенні адміністративної справи № 809/1337/17 у постанові від 04 вересня 2018 року Верховним Судом сформовану обов'язкову для врахування судами правову позицію, згідно з якою презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку.
Докази того, що наявні в матеріалах справи документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відсутні в матеріалах справи. Окрім того відповідачем до матеріалів справи не надано документів, які б підтверджували, що в ході проведення перевірки позивач не надав чи відмовився від надання або надав не в повному обсязі документи, пояснення, довідки та що під час проведення перевірки виявлено порушення щодо оформлення та змісту первинних документів, які були наданні для перевірки позивачем.
У ході розгляду цієї справи суд не встановив ознак недобросовісності позивача, як і в запереченнях відповідача проти заявлених позовних вимог та доводів позивача не наведено жодних доказів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності.
Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 КАС України, не було доведено правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.
У зв'язку з цим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача від 17.08.2022 №0018128704, від 17.08.2022 №0018100704, від 17.08.2022 №0018170704.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гепард» та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленний підрозділ ДПС - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Т.Р. Вівдиченко
В.В. Файдюк
Повне судове рішення складено « 06» жовтня 2025 року.