07.10.2025 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 533/769/25
Провадження № 1-кп/533/109/25
про розгляд клопотання про скасування арешту майна
06 жовтня 2025 року селище Козельщина
Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника органу пробації - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про скасування арешту, - ОСОБА_6 ,
представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про скасування арешту, - адвоката ОСОБА_7 ,
представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про скасування арешту, - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду клопотання представниці заявника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.06.2025 за № 12025170500001051, за обвинуваченням:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (КК України),
08 вересня 2025 року до Козельщинського районного суду Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному у Єдиний реєстр досудових розслідувань 09.06.2025 за № 12025170500001051, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Підготовче судове засідання призначено на 06.10.2025.
01.10.2025 від представниці заявника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про скасування арешту майна, у якому представниця заявника просила суд скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду міста Кременчука від 13 червня 2025 року у справі № 524/7016/25 (провадження № 1 кс/524/1414/25) на автомобіль марки «MERCEDES BENZ 111CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом марки «ПГ МФ 8304-02», державний номерний знак НОМЕР_2 , власником яких є ОСОБА_6 , та повернути вказане майно власнику.
І. Суть клопотання
У поданому клопотанні представниця заявника (власника майна) ОСОБА_6 зазначала, що у рамках досудового розслідування кримінального провадження за № 12025170500001051 Автозаводським районним судом міста Кременчука постановлено ухвалу від 13 червня 2025 року у справі № 524/7016/25, провадження № 1-кс/524/1414/25, якою було задоволено клопотання старшого слідчого відділу Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про арешт майна та накладено арешт на автомобіль «MERCEDES BENZ 111CDI», державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом «ПГ МФ 8304-02», державний номерний знак НОМЕР_2 , з позбавленням власника ОСОБА_6 права відчуження, розпорядження, використання та проведення будь-яких ремонтних робіт.
Представниця заявника звертала увагу суду, що в ухвалі слідчого судді накладення арешту на майно ОСОБА_6 необхідне було для встановлення під час досудового розслідування обставин у кримінальному провадженні, кваліфікації правопорушення, вирішення питання про притягнення певних осіб до відповідальності, у тому числі для/та з метою використання в подальшому для проведення слідчих дій по встановленню обставин вчинення злочину. Слідчий суддя дійшов висновку, що за наявності наведених обставин, сукупності підстав та розумних підозр, клопотання підлягає задоволенню.
Оскільки наразі досудове розслідування в кримінальному провадженні закінчено, всі необхідні слідчі дії та експертизи, слідчі експерименти щодо арештованого майна для встановлення обставин вчинення злочину закінчилися (проведені), обвинувальний акт щодо обвинуваченого ОСОБА_5 переданий на розгляд до Козельщинського районного суду Полтавської області, а тому, на її думку, відпала необхідність в арешті та відсутня необхідність у позбавленні права власника цього майна на відчуження, розпорядження, використання та проведення будь-яких ремонтних робіт.
При нормативному обґрунтуванні клопотання представниця посилалася на ч. 1-4 ст. 170, ст. 64, 174, 98, 100 КПК України, судову практику ЄСПЛ щодо права на мирне володіння майном. Надала докази на підтвердження права власності ОСОБА_6 на арештовані транспортні засоби.
ІІ. Позиції учасників провадження
Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про скасування арешту, (власник майна) - ОСОБА_6 та його представниця - адвокат ОСОБА_7 клопотання підтримали та просили суд його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, уважав його передчасним, оскільки, незважаючи на те, що на стадії досудового розслідування обвинувачений визнавав свою вину, його позиція на стадії судового розгляду справи може змінитися, що може потягнути за собою необхідність дослідження речових доказів, призначення додаткових чи повторних експертиз. Прокурор уважав, що арештовані транспортні засоби є речовими доказами і їх доля має вирішуватися при ухваленні вироку, а не на даній стадії процесу.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду
Відповідні норми закону
Стаття 2. Завдання кримінального провадження
1. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стаття 64-2. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт
1. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.
2. Права та обов'язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
3. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов'язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Стаття 98. Речові докази
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Стаття 100. Зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію
1. Речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
6. Речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню:
1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
Стаття 131. Види заходів забезпечення кримінального провадження
1. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
2. Заходами забезпечення кримінального провадження є:
7) арешт майна;
Стаття 170. Накладення арешту на майно
1. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження…
2. Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів.
3. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
11. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Стаття 174. Скасування арешту майна
1… Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Стаття 315. Вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду
1.Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Отже, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження у відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, і його скасування є можливим, у тому числі судом на стадії підготовчого судового провадження, у разі доведення суб'єктами, визначеними у ч. 1 ст. 174 КПК України, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Учасник судового провадження, який подав таке клопотання, має довести, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або, що арешт на майно накладено необґрунтовано.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду міста Кременчука від 13.06.2025 по справі 524/7016/25 (провадження № 1-кс/524/1414/25) задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на автомобіль марки "Mercedes-Benz 111CDI", державний номерний знак НОМЕР_3 , з причепом марки "ПГ МФ 8304-02", державний номерний знак НОМЕР_2 , належний ОСОБА_6 , що перебуває у володінні ОСОБА_5 , з позбавленням права відчуження, розпорядження, використання та проведення будь-яких ремонтних робіт.
Арештоване майно передано на зберігання на територію СПД № 1 ВП № 2 Кременчуцького РУП .
ОСОБА_6 є власником арештованого майна , що вбачається з копії наданих ним свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 36-38).
Про обґрунтованість накладеного на майно арешту за п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України буде свідчити, по-перше те, що такий захід забезпечення кримінального провадження передбачений кримінальним процесуальним законом. По-друге, мають існувати факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що майно, на яке накладено арешт, було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій.
Представниця власника арештованого майна посилалася на те, що станом на час розгляду клопотання відпала необхідність у позбавлені права власника цього майна на відчуження, розпорядження, використання та проведення будь-яких ремонтних робіт, оскільки досудове розслідування завершено, необхідні слідчі дії та експертизи щодо арештованого майна для встановлення обставин вчинення злочину завершені, а метою накладення арешту у відповідності до змісту ухвали слідчого судді було встановлення під час досудового розслідування кваліфікації правопорушення, використання у подальшому для проведення слідчих дій по встановленню обставин вчинення злочину.
Прокурор заперечив дане твердження та зазначив, що під час судового розгляду може виникнути необхідність у повторному проведенні експертизи.
Оцінюючи доводи власника арештованого майна, його представника, прокурора та обвинуваченого, суд висновує таке:
Арештоване майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадження, що вбачається з п. 3 р. ІІ реєстру матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню (а.с. 10) та не заперечувалося учасниками судового засідання.
На даний час кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового провадження.
Офіційна ж позиція обвинуваченого з приводу пред'явленого йому обвинувачення має судом з'ясовуватися у порядку, передбаченому ст. 348, 351 КПК України на відповідній стадії судового розгляду матеріалів кримінального провадження по суті. Незважаючи на те, що на стадії досудового розслідування обвинувачений вину визнавав та під час розгляду даного клопотання у судовому засіданні підтвердив, що не має наміру змінювати свою позицію щодо пред'явленого обвинувачення, суд все ж таки вважає, що потреба у подальшому застосуванні арешту не відпала. На даний час суд не вважає за доцільне чи за можливе допустити ані розпорядження чи відчуження власником майна транспортних засобів на користь третіх осіб, ані проведення будь-яких ремонтних робіт власником, ані використання іншим способом. Таке майно продовжує мати статус речових доказів у матеріалах кримінального провадження та підлягає збереженню на умовах, визначених відповідною ухвалою слідчого судді, до завершення розгляду справи по суті з ухваленням відповідного вироку. Доводи власника майна та його представниці щодо того, що слідчим суддею застосовано арешт тільки на період досудового розслідування суд відхиляє, адже з ухвали слідчого судді також вбачається, що метою такого арешту, окрім іншого, було й забезпечення збереження речових доказів на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Зважаючи на нетривалий строк проведення досудового розслідування та судового провадження, на даний час права власника арештованого майна на мирне володіння таким майном у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не порушуються, хоча певним чином і обмежуються у порядку, передбаченому законом. Таке обмеження не є свавільним чи надто тривалим, а строк такого обмеження є передбачуваним та розумним. Разом з тим, у разі, якщо з певних причин судовий розгляд кримінального провадження буде тривати довше, аніж на це розраховує власник арештованого майна, він не обмежений буде у праві повторно звернутися з клопотанням про скасування арешту майна, посилаюсь на додаткові обставини.
На підставі наведеного та керуючись ст. 131, 170, 174, 315 КПК України, суд
У задоволенні клопотання представниці заявника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 07.10.2025. Повний текст не оголошувався у зв'язку зі неявкою учасників судового засідання на проголошення.
Суддя ОСОБА_1