справа № 399/368/25
провадження № 2-др/399/3/25
24 вересня 2025 року смт Онуфріївка
Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області у складі Шульженко В.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Назаренка В.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє його представник, адвокат Назаренко В.В. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит капітал», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Шмалько Олександр Олександрович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
встановив:
Заявник, від імені якого діє його представник, адвокат Назаренко В.В., звернувся до суду із вищезазначеною заявою в якій просив ухвалити додаткове рішення по даній справі, яким стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Кредит капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 4000 грн.
Обґрунтовано заявлені вимоги ст. 270 ЦПК України та тим, що 25.08.2025 ухвалено рішення по вищевказаній цивільній справі. Вирішивши справу по суті позовних вимог, судом в рішенні не відображено питання про судові витрати. Позивачем здійснено оплату правничої допомоги адвоката, що відповідно до ст. 133, 137 ЦПК є судовими витратами, та відповідно до ст. 141 ЦПК підлягали стягненню з відповідача на користь позивача. Представником заявника зазначено у заяві перелік документів, які підтверджують зазначені витрати та їх копії останнім додано до заяви, а саме це: договір №23 про надання правничої допомоги від 14.04.2024, додаток №2 від 14.04.2025 до договору про надання правничої допомоги №23 від 14.04.2025, детальний опис робіт виконаних за вказаним додатокм №2, квитанція №24 до прибуткового касового ордера від 14.04.2025.
Ухвалою суду від 16.09.2025 року питання про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду на 24.09.2025 в приміщенні суду без виклику учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що17.04.2025 позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом та в прохальній частині позову зокрема просив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи проводити без участі позивача та представника позивача. Стягнути судові витрати.
В тексті позовної заяви позивачем зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи орієнтовно становить 5211 грн 60 коп., з яких витрати на професійну правову допомогу - 4000 грн та 1211 грн 60 коп. судового збору.
Ухвалою суду від 23.04.2025 відкрито провадження у справі, клопотання позивача задоволено та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у відповідності до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Рішенням суду від 25.08.2025 позов задоволено повністю та здійснено розподіл судових витрат, а саме, стягнуто з ТОВ «ФК «Кредит капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються із судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1211,20 грн. та із судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 605,60 гривень.
Тобто, судом здійснено розподіл судових витрат, які підтверджені відповідними доказами, вимоги про стягнення витрат на оплату правничої допомоги із зазначенням чіткої суми позов не містить, відповідні докази понесення таких витрат до позову не додано.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За положеннями ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ч.3 зазначеної статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правовою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14- 382цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що вимога ч.8 ст. 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі №817/1889/17.
Так, зазначивши у позові попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу в розмірі 4000 грн, позивач не надав доказів таких витрат до розгляду справи по суті, а подав такі докази 03.09.2025 із заявою про ухвалення додаткового рішеня. Більш того, позивач не повідомив суд про те, що подасть такі докази протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті додаткового рішення, оскільки в ухваленому рішенні судом вирішено питання про судові витрати.
З огляду на зазначене, на підставі ст. ст. 141, 260-261, 270 ЦПК України, суд,-
постановив:
В задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Онуфріївського районного суду
Кіровоградської області В.В. Шульженко