Справа № 367/5414/17
Провадження по справі № 2-ві/367/17/25
про відмову в задоволенні заяви про відвід судді
07 жовтня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Лещенко О.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Карабази Н.Ф. у цивільній справі № 367/5414/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій,
До Ірпінського міського суду Київської області надійшла заява позивача ОСОБА_1 про відвід судді Карабази Н.Ф. у цивільній справі № 367/5414/17.
Обґрунтовуючи свої вимоги, заявниця зазначає, що суддя Ірпінського міського суду Київської області Карабаза Н.Ф. є упередженою та необ'єктивною, оскільки під час розгляду заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у цій справі прослідковувалось, що суддя проявляє прихильність до сторони відповідача, безпідставно відмовляє стороні позивача у задоволенні клопотань, суд не виконує обов'язки щодо своєчасного повідомлення сторони позивача про призначені у справі судові засідання, не надсилає копії судових рішень, що ухвалювались у справі.
Крім того, позивач мотивує свої вимоги тим, що цивільна справа № 367/5414/17 перебувала в провадженні суду сім років, а заява про перегляд заочного рішення від ОСОБА_2 була подана з пропущеним процесуальним строком та за відсутності належних та поважних причин пропуску такого строку.
Відповідно до ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 17.07.2025 заявлений позивачем ОСОБА_1 відвід судді Ірпінського міського суду Київської області Карабази Н.Ф. у справі № 367/5414/17 було визнано необґрунтованим та передано до цивільної канцелярії суду в порядку ст. 33 ЦПК України для вирішення заяви.
Вказану заяву про відвід судді було передано в провадження судді Лещенко О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2025.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд не вважає за потрібне повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд цієї заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши заяву позивача про відвід судді та матеріали цивільної справи, приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно зі ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Відповідно до ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у ст. ст. 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Отже, за умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).
Право подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя, об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її справи в суді, і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (BELUKHA v. UKRAINE N 33949/02, § 49 - 52).
Для з'ясування наявності об'єктивного критерію особистої упередженості слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності (пункт 69 рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України»).
Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення безсторонності в об'єктивному розумінні, а також відсутні докази на підтвердження зацікавленості чи упередженості судді або посилання на дії судді, які свідчать про її необ'єктивність, упередженість або свідчать про наявність обставин, передбачених ст. 36, 37 ЦПК України, при розгляді цієї справи.
У ч. 4 ст. 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Аналіз заяви про відвід судді Карабази Н.Ф. від участі в розгляді справи дозволяє стверджувати, що в ній викладено незгоду із процесуальними рішеннями судді, а доводи позивача ОСОБА_1 не свідчать про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, чи що він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи.
Верховний Суд в ухвалі від 03.09.2024 у справі № 2/1519/7865/11 наголошує, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Оскільки, прийняття суддею відповідних процесуальних документів та вчинення інших процесуальних дій під час розгляду цивільної справи, не є підставою для відводу судді та не можуть оціночно визначатись як сумніви у його об'єктивності та упередженості при розгляді цивільної справи, а можуть бути вирішенні у визначеному процесуальним законодавством порядку шляхом оскарження винесених судом процесуальних документів, тому у задоволенні заяви позивача про відвід судді Карабази Н.Ф. слід відмовити.
Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 33, 36, 38-40, 182, 247, 260, 261 ЦПК України,
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Карабази Н.Ф. у цивільній справі № 367/5414/17 - відмовити.
Розгляд справи № 367/5414/17 провадження № 2/367/5279/2025 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій проводити в тому ж складі суду.
Копію ухвали надіслати сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та апеляційному оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: О. В. Лещенко