Справа № 367/1149/24
Провадження №2/367/2939/2024
Іменем України
10 грудня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді - Лещенко О.В.,
з секретарем судового засідання -Михайловою І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області як орган опіки та піклування про визначення місця проживання дітей, -
Ураховуючи складність справи, згідно ч.6 ст.259 ЦПК України суд, вважає за можливе обмежитись складанням та оголошенням вступної та резолютивної частини рішення. Складання повного тексту рішення суду здійснити протягом десяти днів з дня оголошення вступної та резолютивної його частин.
ОСОБА_1 у лютому 2024 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім'ї Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області про визначення місця проживання дітей, у якому просив:
-визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем його проживання.
Позов обґрунтований тим, що 03 вересня 2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Гагарінського районного управління юстиції м. Севастополя було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 621.
12 вересня 2023 року шлюб був розірваний на підставі рішення Ірпінського міського суду Київської області (копія рішення додається).
Зазначив, що від шлюбу у них народилося дві дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Вказав, що сторони по справі проживають окремо. При цьому діти залишилися проживати з ним, батьком, та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади за № 2024/000764662 від 23.01.2024, та витягом з реєстру територіальної громади за № 2024/000765108 від 23.01.2024. ОСОБА_3 навчається в 11 класі приватного ліцею «Онлайн-школа «Альтернатива» Харківської області, та ОСОБА_4 навчається в 9 класі того ж ліцею. Він самостійно займається їх вихованням, забезпечує і створює їм комфортні умови для проживання, навчання та розвитку. У них склалися довірливі стосунки, відсутні чинники, які негативно впливають на психоемоційний стан дітей. Стан житла дозволяє комфортно та без обмежень розміщати особисті речі дітей, їх одяг, книжки та іграшки.
Отже, батько відповідально ставиться до виконання своїх обов'язків, всебічно і повно опікує дітей, створю їм всі необхідні умови для проживання. Окрім того, за тривалий час період проживання дітей із позивачем, в них виникли міцні соціальні зв'язки з оточенням позивача, а також колективом навчальних закладів.
Крім того, молодша донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , хворіє на цукровий діабет, І тип, тяжка форма, та є дитиною з інвалідністю, що підтверджується посвідченням серії № НОМЕР_3 та індивідуальною програмою реабілітації інваліда № 3 від 13.01.2020.
Зазначив, що обидві доньки знаходяться на його утриманні. Відповідач матеріально дітям взагалі не допомагає, тому позивач вимушений був звернутися до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей (справа № 367/5329/23). На день подання цього позову справа № 367/5329/23 судом не розглянута.Між позивачем та відповідачем склалися неприязні стосунки та відповідач ОСОБА_2 почала висловлювати погрози щодо того, що забере дітей. Враховуючи викладене вважає за необхідне визначити місце проживання дітей саме з ним, адже серед двох батьків лише він дійсно виконує свої батьківські обов'язки: знає вчителів у школі, проводить лікування та консультації з лікарями, соціальні зв'язки та звички. Діти його поважають та люблять. Вважає, що у даній ситуації найкраще інтересам дітей відповідатиме постійне проживання разом з ним, з батьком, з яким наявний постійний емоційний, сімейний зв'язок, до якого діти відчувають сильну прихильність, який в повному обсязі виконує свої батьківські обов'язки та за місцем проживання якого створено всі умови для гармонійного розвитку дитини.
Згідно відповіді Відділу реєстру територіальної громади Ірпінської міської ради № 08.2-07.564 від 07.02.2024, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області від 12.02.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк на усунення недоліків.
20.03.2024 на виконання вказаної ухвали судді Ірпінського міського суду Київської області від 12.02.2024 до суду надійшла заява про усунення недоліків.
25.03.2024 ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
29.07.2024 від представника органу опіки та піклування виконкому Ірпінської міської ради до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності вказаного представника. у вказаній заяві орган опіки та піклування, посилаючись на ст. 160 СК України, повідомив про відсутність повноважень та підстав для складання висновку щодо визначення місця проживання дітей через досягнення останніми 14 річного віку.
24.09.2024 від представника позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: копію рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11.07.2024 ; копію ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 11.07.2024 про виправлення описки; нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_4 від 19.09.2024; нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_3 від 20.09.2024.
Відповідач відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, будучи повідомленим про розгляд справи за зареєстрованим у встановленому законом порядку за місцем проживання, правом надання відзиву на позов не скористався. Будь-яких заяв чи клопотань по суті спору до суду не надходило.
16.10.2024 ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду на 06.11.2024 о 10 год. 00 хв.
У зв'язку з неявкою у судове засідання 06.11.2024 відповідача, яка належним чином повідомлена, судове засідання відкладено до 10 год. 00 хв. 10.12.2024.
Представник позивача ОСОБА_6 10.12.2024 через канцелярію суду подала заяву, у якій просила суд розглянути справу без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримала та просила ухвалити рішення за наявними у справі доказами. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилася, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином, явку свого представника для участі в судовому засіданні не забезпечила, про причини неявки не повідомила. Заява про розгляд справи за відсутності відповідача чи її представника до суду не надходила.
Тертя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином, через Електронний суд подала заяву, в якій просила провести за відсутності представника органу опіки та піклування виконкому Ірпінської міської ради та прийняти рішення відповідно до поданих документів та чинного законодавства, враховуючи інтереси дітей.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 280, 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Відповідно ч. 1 ст. 4 та ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до вимог ст. 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, 03 вересня 2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Гагарінського районного управління юстиції м. Севастополя було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 621.
12 вересня 2023 року шлюб був розірваний на підставі рішення Ірпінського міського суду Київської області.
Встановлено, що у подружжя народилося двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Також встановлено, що позивач та відповідач проживають окремо, при цьому діти залишилися проживати з батьком ОСОБА_1 , та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади за № 2024/000764662 від 23.01.2024 та витягом з реєстру територіальної громади за № 2024/000765108 від 23.01.2024, Актом обстеження умов проживання від 10.07.2023
Відповідно до довідки № 70 від 23.01.2024 ОСОБА_3 навчається в 11 класі приватного ліцею «Онлайн-школа «Альтернатива» Харківської області.
Відповідно до довідки № 71 від 23.01.2024 ОСОБА_4 навчається в 9 класі приватного ліцею «Онлайн-школа «Альтернатива» Харківської області.
Відповідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 10.07.2023, складеного заступником начальника Служби у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради Бучанського району Київської області Лучко Л.С та начальником відділу усиновлення та сімейних форм виховання Служби у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради Бучанського району Київської області Постолюк К.С. , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають разом з батьком в будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Для виховання та розвитку дітей створено такі умови: сім'я дотримується чистоти, порядку, у дітей окремі кімнати, забезпечені всім необхідним.
Судом також встановлено, що ОСОБА_4 визначено місце проживання з батьком - ОСОБА_1 , що підтверджується посвідченою 19.09.2024 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Бережним Д.О. заявою та зареєстрованою в реєстрі за № 908.
Також встановлено, що ОСОБА_3 визначено місце проживання з батьком - ОСОБА_1 , що підтверджується посвідченою 20.09.2024 приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Бережним Д.О. заявою та зареєстрованою в реєстрі за № 913.
Відповідно до положень ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Крім того, згідно зі ст. 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадяни України виїжджають з України за наявності паспорта громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорта, службового паспорта, службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в'їзд в Україну).
Відповідно до п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий);
Відповідно до пп. 3, 4 п. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється:
3) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі тимчасового виїзду з України на строк до одного місяця під час пред'явлення рішення суду або органу опіки та піклування (районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі його утворення), сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади) або їх копій, засвідчених нотаріально чи органом, який їх видав, у якому визначено (підтверджено) місце проживання дитини з одним із батьків, який має намір виїзду з дитиною або який уповноважив на це нотаріально посвідченою згодою інших осіб;
4) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі тимчасового виїзду з України на строк до одного місяця та більше дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на захворювання, передбачені частиною п'ятою статті 157 Сімейного кодексу України, під час пред'явлення таких документів або їх копій, засвідчених нотаріально чи органом, який їх видав:
довідки, виданої органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем, про наявність заборгованості із сплати аліментів (у разі коли сукупний розмір заборгованості перевищує суму відповідних платежів за три місяці);
документа, виданого лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, в порядку та за формою, встановленими МОЗ (у разі коли сума заборгованості по аліментах становить понад три місяці, але не більше чотирьох місяців).
Відповідно до ч. 5 ст. 157 Сімейного кодексу України, той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, та у разі, якщо йому відомо місце проживання іншого з батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов'язки, інформує його шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України, мету виїзду, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.
Той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк до одного місяця та більше з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, у разі:
1) наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів;
2) наявності заборгованості зі сплати аліментів, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Отже, тимчасовий виїзд з України з дітей для їх розвитку, розширення кругозору, вивчення іноземної мови чи оздоровлення, є неможливим, оскільки ОСОБА_2 не надає нотаріальної згоди на такий виїзд у зв'язку з конфліктними стосунками, які склалися між позивачем та відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 Сімейного кодексу України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Ухвалюючи рішення в справі «М.С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
Преамбулою Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 грудня 1991 року № 789-ХІІ (далі - Конвенція) визнається, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.
Відповідно до статті 3 Конвенції у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з положеннями статті 9 зазначеної Конвенції, держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
При цьому поняття розлучення слід тлумачити з огляду на право одного з батьків на спілкування з дитиною та обов'язок другого батька надати можливість для такого спілкування. Крім того, відповідно до положень абзацу 2 принципу 7 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією № 1386 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за його навчання: ця відповідальність лежить перш за все на батьках.
Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо.
Також, при розгляді справ щодо визначення місця проживання дитини необхідно виходити з балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах.
На підставі вищевикладеного, суд, виходячи з інтересів дітей, враховуючи при цьому їхні сталі соціальні зв'язки, іх бажання, приходить до висновку, що визначення місця проживання дітей разом з батьком не суперечитиме їхнім інтересам, а отже позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати: судовий збір в розмірі 968,96 гривень, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області як орган опіки та піклування про визначення місця проживання дітей- задовольнити.
Визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем його проживання.
Визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем його проживання.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду до Київського апеляційного суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Повне найменування учасників справи:
- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;
- представник позивача - ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ;
- відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
- третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради, адреса: 08205, Київська обл., Бучанський р-н, м. Ірпінь, вул. Антонова Авіаконструктора, буд. 4-а, ЄДРПОУ 23568045.
Суддя: О.В. Лещенко