Справа №348/2297/25
Провадження № 1-кс/348/489/25
06 жовтня 2025 року слідчий суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянула у судовому засіданні в м. Надвірна Івано-Франківської області скаргу ОСОБА_3 на повідомлення слідчого про підозру у кримінальному провадженні №12025091200000164,
інші учасники: захисник ОСОБА_4 ,
слідча ОСОБА_5 ,
прокурор ОСОБА_6
встановила:
01.10.2025 ОСОБА_3 подав скаргу на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12025091200000164, в обгрунтування якої покликається на таке. 22.09.2025 ОСОБА_3 прийшов у гості до ОСОБА_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_7 дав ОСОБА_3 повідомлення про підозру, яке йому принесли ще 31.07.2025 і залишили для передавання ОСОБА_3 ОСОБА_3 ознайомився з повідомленням про підозру і пішов у відділення поліції, де його затримали і наступного дня відбувся розгляд клопотання про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Повідомлення про підозру ОСОБА_3 вважає таким, що підлягає скасуванню, оскільки це повідомлення не було вручене ОСОБА_3 у спосіб, визначений КПК. Так, повідомлення вручили ОСОБА_7 , з яким ОСОБА_3 ніколи не проживав і який не є його родичем. Повідомлення не було вручене у день його фактичного складання, а тільки на наступний день. Вручення здійснював не слідчий чи прокурор, а оперуповноважений. Через це ОСОБА_3 не було роз'яснено його процесуальні права, що становить порушення права на захист.
У ході розгляду скарги захисник зазначив, що ОСОБА_3 ніколи не проживав за адресою: АДРЕСА_1 , а проживає увесь час за місцем своєї реєстрації. ОСОБА_7 є сином жінки з якою ОСОБА_3 перебуває у зареєстрованому шлюбі, однак жодного дня з нею спільно не проживав. Працівники поліції не виконали вимог КПК при врученні повідомлення про підозру у даному кримінальному провадженні, а тому повідомлення про підозру слід скасувати. Додатково зазначив, що розгляд даної скарги за відсутності заявника не суперечитиме інтересам заявника.
Слідча у ході судового розгляду зазначила, що повідомлення про підозру складав слідчий ОСОБА_8 , який особисто їздив за місцем проживання ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), однак на момент вручення підозри останнього там не було. Через це повідомлення про підозру було вручене пасинку ОСОБА_3 з яким ОСОБА_3 спільно проживав, ОСОБА_7 . При затриманні ОСОБА_3 намагалися вручити текст повідомлення про підозру, однак він від такого вручення відмовився. Права ОСОБА_3 були роз'яснені при затриманні.
Прокурор зазначила, що у ході розгляду клопотання щодо застосування запобіжного заходу ОСОБА_3 не заперечував, що проживав за адресою: АДРЕСА_1 і що ОСОБА_7 є його пасинком. Також він зазначав, що оскільки має сім'ю та визначене місце проживання йому слід обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Крім цього, ОСОБА_9 затримали не у відділенні поліції, а в центрі м. Надвірна на підставі ухвали слідчого судді щодо затримання з метою приводу для розгляду клопотання щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження №12025091200000164, слідчий суддя дійшла таких висновків.
Право на звернення зі скаргою на повідомлення про підозру гарантоване ст.303 КПК України та реалізоване належним суб'єктом у визначений КПК строк.
Відомості про вчинення кримінального правопорушення були внесені у ЄРДР 24.05.2025, попередня кваліфікація ч.4 ст.185 КК України.
Відповідно до довідки щодо звільнення з установи виконання покарання серії ЛВ №21502 зазначено, що після звільнення з установи ОСОБА_3 прямує до свого місця проживання на АДРЕСА_1 . Згідно з характеристикою від 04.06.2025 ОСОБА_9 проживає на АДРЕСА_1 зі співмешканкою, зі слів сусідів скарг на його поведінку не надходило.
У ході здійснення кримінального провадження працівники поліції кілька разів викликали ОСОБА_3 повісткою, а саме: на 25.07.2025, на 26.07.2025 та на 27.07.2025. Після цього, 30.07.2025, було складене повідомлення про підозру. На вказаному повідомленні про підозру відмітка про отримання виконана ОСОБА_7 31.07.2025, а також є надпис від 25.09.2025 виконаний оперуповноваженим ОСОБА_10 щодо відмови ОСОБА_9 від отримання повідомлення про підозру.
Свідок ОСОБА_7 , якого було допитано 30.07.2025, зазначив, що з 22.07.2025 ОСОБА_3 не ночував вдома, оскільки йому відомо про те, що його розшукує поліція. З цієї причини ОСОБА_3 відключив телефон. Місце знаходження ОСОБА_3 свідку невідоме. Свідок також повідомив, що ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 і доводиться свідку вітчимом.
Слід також зазначити, що у зв'язку з тривалою відсутністю ОСОБА_3 за місцем проживання його було оголошено у розшук, а кримінальне провадження у зв'язку з цим було зупинене.
Також були вжиті заходи для розшуку ОСОБА_3 , а 12.09.2025 скероване до суду клопотання щодо затримання з метою приводу ОСОБА_3 для розгляду клопотання про тримання під вартою, яке слідчий суддя задовольнив.
25.09.2025 ОСОБА_3 затримали у центрі м. Надвірна, що підтверджується протоколом затримання. При затриманні йому були роз'яснені процесуальні права та обов'язки. Після затримання ОСОБА_3 кримінальне провадження було відновлене.
Відповідно до ст.278 КПК письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно зі ст.135 КПК у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
З аналізу досліджених доказів слідчий суддя доходить такого висновку.
Повідомлення про підозру було складене 30.07.2025 і у цей же день слідчий, який його складав приїхав за місцем проживання ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) для вручення такого повідомлення. Оскільки ОСОБА_3 не було вдома було здійснено допит свідка, ОСОБА_7 , який спільно проживає з ОСОБА_3 та доводиться йому пасинком, з вказаних пояснень встановлено, що ОСОБА_3 переховується від поліції та відключив засоби зв'язку. Ця обставина не дала змоги слідчому виконати вручення підозри ОСОБА_3 особисто у день його складення, а тому вручення було здійснено іншій особі, з якою ОСОБА_3 спільно проживає наступного дня. Пістав сумніватися у правдивості показань ОСОБА_7 немає, оскільки перед допитом його попередили про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань. Крім цього, у змісті скарги ОСОБА_3 зазначив, що ОСОБА_7 при першій нагоді передав йому повідомлення про підозру.
За наведених обставин, слідчий суддя вважає, що слідчий у кримінальному провадженні 31.07.2025 добросовісно виконав свій процесуальний обов'язок та вручив повідомлення про підозру з дотриманням вимог КПК, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст. 303, 306, 309 КПК України, слідчий суддя,
постановила:
відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на повідомлення слідчого про підозру у кримінальному провадженні №12025091200000164.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1