Справа № 320/29716/24 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О.
06 жовтня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Безименної Н.В., Бєлової Л.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 23.03.2023 №932220150052 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Київської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої Державним підприємством «Шахта-Зарічна» від 02.02.2023 з дня звернення про перерахунок пенсії - з 17.03.2023.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Бажаючи здійснити перерахунок пенсії, з урахуванням заробітної плати (доходу), яку позивач отримував під час роботи за Списком № 1 на шахті за період з травня 1982 року по серпень 1993 року, визначивши 60 календарних місяців з найбільшим коефіцієнтом. Він звернувся з відповідною заявою від 17.03.2023 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, надавши необхідні документи, в тому числі довідку видану ДП «Шахта Зарічна» про заробітну плату за період з травня 1982 року по червень 1983 року. Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 01.02.2024 було надано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 23.03.2023 за №932220150052, яким позивачу відмовлено у перерахунку пенсії.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому останній зазначив, що надана позивачем довідка про заробітну плату не підтверджена первинними документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У зв'язку з не підтвердженням довідки про заробітну плату первинними документами, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 23.03.2023 №932220150052, яким відмовлено у перерахунку пенсії, є законним та обґрунтованим.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 23.03.2023 №932220150052 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України у Київської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої Державним Підприємством «Шахта-Зарічна» від 02.02.2023 - з 01.04.2023. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволення позовних вимог повністю.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт наголошує, що надана позивачем довідка про заробітну плату не підтверджена первинними документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2025 відкрито апеляційне провадження у справі та витребувано з Київського окружного адміністративного суду матеріали справи № 320/29716/24.
Адміністративна справа надійшла до суду 29.05.2025.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2025 призначено справу до розгляду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду у Київській області та отримує пенсію за віком.
17 березня 2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про перерахунок пенсії, надавши довідку про заробітну плату за період з травня 1982 року по червень 1983 рік, видану ДП «Шахта Зарічна».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 23.03.2023 за № 932220150052 відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, оскільки довідка про заробітну плату не підтверджена первинними документами та відсутній акт зустрічної перевірки відповідності сум заробітної плати, відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду жодних доказів того, що довідка про заробітну плату містить недостовірні відомості. Натомість, позивачем вчинено усі достатні та доступні для нього дії та надано усі документи, необхідні для розрахунку пенсії із урахуванням заробітної плати за період до 01.07.2000 згідно поданої ним довідки, то під час обчислення пенсії позивача підлягає врахуванню також заробітна плата (дохід) за вказаний період роботи.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, в редакції чинній на час звернення позивача із заявою щодо зміни періоду 60 місяців заробітної плати).
Статтею 40 Закону №1058-IV визначено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
За змістом частини 1 цієї статті для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Пунктом 2.1 Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Порядок №22-1), визначено перелік документів, які подаються для призначення (перерахунку) пенсії.
Зокрема, за змістом пункту 2.1 Розділу ІІ Порядку №22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).
У свою чергу, згідно пункту 2.10 Розділу ІІ Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Ключовим питанням для вирішення цієї справи є допустимість врахування пенсійним органом довідки про заробіток позивача для обчислення пенсії за період з 1982 року по 1983 рік, виданої Державним підприємством «Шахта «Зарічна», для перерахунку пенсії позивача.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.03.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийнято рішення від 23.03.2023 №932220150052 про відмову в перерахунку пенсії, в якому визначено, що довідка про заробітну плату ОСОБА_1 не підтверджена первинними документами та відсутній акт зустрічної перевірки відповідності сум заробітної плати, зазначених в довідці, первинним документам.
У зв'язку з не підтвердженням довідки про заробітну плату первинними документами, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» по заробітній платі та стажу.
Тобто, органом Пенсійного фонду фактично не враховано надану позивачем довідку з огляду на те, що така довідка не підтверджена первинним документами.
У постанові від 20.03.2018 року у справі №527/1655/17 Верховним Судом наголошено на тому, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період до 1 липня 2000 року є не лише наявність відповідної довідки про заробітну плату (дохід), але й підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Така позиція також висловлена Верховним Судом у постановах від 23.12.2020 у справі № 520/7125/17 та від 17.01.2024 у справі № 300/1516/21. Також, у постанові від 17.05.2023 у справі №400/2297/19 Верховним Судом зроблено висновок про те, що єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 23.12.2020 у справі №520/7125/17 посилання органу Пенсійного фонду України на неможливість врахування заробітної плати, в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки, визнав безпідставними, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки як на первинні документи, на підставі яких вона видана.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що факт роботи позивача у спірний період підтверджено як записами в трудовій книжці, так і довідкою про заробітну плату. При цьому, посилання відповідача в обґрунтування оскаржуваного рішення на неможливість врахування заробітної плати, в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним, оскільки надана позивачем довідка містить посилання на особові рахунки як на первинні документи, на підставі яких вона видана, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.
Частиною третьою статті 44 Закону № 1058-IV визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Таким чином, перевірка достовірності виданих документів покладається саме на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні пенсії (див. постанови Верховного Суд від 29.07.2020 у справі №341/1132/17, від 21.02.2020 у справі №291/99/17, від 12.04.2021 у справі №219/4550/17, від 03.06.2021 у справі №127/8001/17.).
У даній справі відповідачем не надано суду жодних доказів того, що довідка про заробітну плату містить недостовірні відомості.
Натомість, позивачем вчинено усі достатні та доступні для нього дії та надано усі документи, необхідні для розрахунку пенсії із урахуванням заробітної плати за період до 01.07.2000 згідно поданої ним довідки, то під час обчислення пенсії позивача підлягає врахуванню також заробітна плата (дохід) за вказаний період роботи.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність дій відповідача щодо не врахування при розгляді заяви позивача поданих ним довідки про заробітну плату видану Державним Підприємством «Шахта-Зарічна» від 02.02.2023, а тому рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, днем звернення за перерахунком пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. Право на перерахунок пенсії реалізується особою на підставі власного волевиявлення шляхом подання до органу Пенсійного фонду України відповідної заяви.
Як встановлено четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться, зокрема, в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Як вбачається з матеріалів справи, із заявою щодо перерахунку пенсії позивач звернувся 17.03.2023. Отже, пенсія позивача підлягає перерахунку з 01.04.2023.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 23.03.2023 №932220150052 щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Київської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої Державним Підприємством «Шахта-Зарічна» від 02.02.2023 - з 01.04.2023.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржувалось позивачем в частині відмови в задоволенні позовних вимог, в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 06.10.2025.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
Судді: Н.В. Безименна
Л.В. Бєлова