Справа № 522/2522/25-Е
Провадження № 2/522/3915/25
22 вересня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Чорнухи Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Радової Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.05.2020 у розмірі 32587,66 гривень, що складається з: 26163,38 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 6424,28 гривень - заборгованість за простроченими відсотками, та судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29.05.2020 відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав паспорт кредиту, заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту - відновлювана кредитна лінія до 50000,00 гривень; тип кредитної карти - картка "Універсальна"; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка, відсотків річних - 43,2 %; в процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 42,0 % річних; кількість та розмір платежів, періодичність: - сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов'язкового платежу - 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 гривень, щомісячно, або 10 % від заборгованості, але не менше 100 гривень, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; проценти від суми не повернутого в строк кредиту, які у відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі - 60,00 %. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 11/23, тип - універсальна. Позивач виконав умови договору та надав відповідачу кредитну картку, кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту. Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Станом на 20.01.2025 відповідач має заборгованість - 32587,66 гривень яка складається з наступного: 26163,38 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 6424,28 гривень - заборгованість за простроченими відсотками.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.
Ухвалою суду від 31.03.2025 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання на 15.05.2025.
У судове засідання 15.05.2025 сторони не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином. У матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, у якому зазначено про підтримання позовних вимог в повному обсязі та відсутність заперечень проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення. Відповідач про причини неявки суду не повідомила, клопотання та заяви до суду не подавала. Розгляд справи відкладено на 12.08.2025 у зв'язку з неявкою відповідача у справі.
У судове засідання 12.08.2025 сторони не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Відповідач про причини неявки суду не повідомила, клопотання та заяви до суду не подавала. Розгляд справи відкладено на 11.09.2025.
У судове засідання 11.09.2025 сторони не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Відповідач про причини неявки суду не повідомила, клопотання та заяви до суду не подавала.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св19) зазначив про те, що у разі, коли наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Оскільки судом вжито всіх заходів для забезпечення належного сповіщення відповідача про судовий розгляд, однак відповідач до суду не з'являлась, про причини неявки до суду не повідомляла, не подала відзив, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення судом, суд дійшов висновку про необхідність розглядати справу по суті за відсутності відповідача, повідомленої про дату, час і місце розгляду справи, за правилами заочного розгляду справи та на підставі наявних у справі доказів, згідно з вимогами ч. 4 ст. 223 ЦПК України та ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою у судові засідання сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.
На підставі ч. 1 ст. 244 ЦПК України 11.09.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 22.09.2025.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, надавши оцінку доказам, наявним у справі, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Положеннями ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Отже, особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає й погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов.
Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ч.1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Стаття 1055 ЦК України встановлює вимоги до форми кредитного договору, зокрема кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Суд встановив, що 29.05.2020 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , підписала заяву про приєднання до умов та правил надання послуг, підписанням якої приєдналась до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою.» умов та правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - умови та правила), що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua /terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї заяви, які разом становлять договір банківського рахунка, прийняла всі права та обов'язки, встановлені в цьому договорі та зобов'язалась їх належним чином виконувати.
Основними умовами кредитування є: тип кредиту: відновлювана кредитна лінія; розмір кредитного ліміту не перевищує: 50000 гривень для карт «Універсальна», 75000 гривень - для карт «Універсальна Gold»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту: безготівковим шляхом; можливі види (форми) забезпечення: без забезпечення; процентна ставка 43,2 % - для карт «Універсальна», 42,0 % - для карт Універсальна Gold; тип процентної ставки - фіксована (п. п. 1.2., 1.3. заяви про приєднання до умов та правил надання послуг).
Крім того, у вказаній заяві про приєднання до умов та правил надання послуг міститься інформація про реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором, істотні та інші умови договору «Оплата частинами та Миттєва розстрочка» тощо.
Згідно з п. 2.1.1.1.1. умов та правил надання банківських послуг (далі - умови та правила) на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України анкетою-заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» клієнт приєднується до цих умов та правил. Паспорт споживчого кредиту та тарифи банку є невід'ємною частиною цього договору.
Банк за наявності вільних грошових коштів та на підставі аналізу кредитоспроможності клієнта надає йому споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі на умовах, встановлених договором (п. 2.1.1.2.1. умов та правил).
Тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія. Відновлювальна кредитна лінія - вид кредиту, який передбачає можливість клієнта отримувати кошти періодично по мірі необхідності в рамках встановленого заздалегідь ліміту, погашати всю суму заборгованості або тільки її частину, здійснювати повторне запозичення протягом терміну дії кредитної лінії (п. 2.1.1.2.2. Умов та правил).
Мета кредиту - споживчі цілі (п. 2.1.1.2.3. умов та правил).
Згідно з п. 2.1.1.2.4. умов та правил строк кредиту - 12 місяців. При цьому сторони узгодили, що строк користування кредитом продовжується на кожні наступні 12 місяців, якщо щонайменше як за 30 календарних днів до дати повернення кредит банк не повідомить клієнта про припинення кредитування (…).
Загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані клієнту на умовах цього договору (п. 2.1.1.2.5. умов та правил).
Сторони узгодили, що в період строку користування кредитом клієнт має право змінювати вид кредитної картки. При цьому сторони узгодили, що в такому разі платність за користування кредитом може змінюватись в сторону збільшення, так і в сторону зменшення відповідно до діючих тарифів банку для відповідного типу карток на дату зміни типу картки. При цьому зміна типу картки не потребує додаткового погодження сторонами (п. 2.1.1.2.6. умов та правил).
За користування кредитом (за виключенням пільгового періоду) клієнт сплачує банку фіксовану процентну ставку від суми трат, здійснених за рахунок кредиту. Розмір відсотків залежить від виду картки та зазначений у тарифах банку та паспорті споживчого кредиту (п. 2.1.1.2.10 умов та правил).
Згідно з п. 2.1.1.3.1. умов та правил сторони на підставі ст. ст. 1048, 1054, 1056-1 ЦК України визначили цим договором розмір та порядок погашення кредиту, сплати процентів. Погашення кредиту та процентів здійснюється клієнтом щомісяця в такому порядку: - клієнт доручає банку здійснювати списання грошей з його рахунку, в тому числі за рахунок кредитного ліміту, в розмірі процентів, які підлягають сплаті за цим договором, 1 числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов'язань клієнта за цим договором (здійснювати договірне списання). В разі, якщо у клієнт повністю використаний кредитний ліміт та/або в разі виникнення у клієнта прострочених зобов'язань за договором, доручення клієнта про договірне списання за рахунок кредитного ліміту не застосовується крім погашення процентів в порядку та на умовах, визначених абзацом другим п. 2.1.1.3.1., погашення кредиту та процентів здійснюється шляхом внесення клієнтом коштів у готівковій або безготівковій формі в розмірі мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту.
Згідно з п. 2.1.1.5.1. умов та правил обов'язками клієнта є, зокрема здійснювати погашення кредиту у строки та в розмірах, визначених п. 2.1.1.3.1., 2.1.1.3.2 цього договору.
Згідно з п. 2.1.1.9.1. умов та правил договір починає діяти з дати встановлення кредитного ліміту на картці та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Договір вважається продовженим на кожні наступні 12 місяців в разі, якщо за 30 днів до дати закінчення дії цього договору жодна зі сторін не заявила про намір його розірвання (…).
Сторони домовились, що спосіб отримання примірника Договору та додатків до нього встановлено в заяві приєднання (п. 2.1.1.10.3. Умов та правил).
В умовах та правилах погоджено тарифи банку.
До матеріалів справи долучені також копія паспорту споживчого кредиту, що містить інформацію про основні умови кредитування, щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки, орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, що підписаний власноручним підписом відповідача 29.05.2020.
Згідно з долученої до матеріалів справи довідки з реєстр. № 0000004094300432 від 22.01.2025 вбачається, що на підставі укладеного кредитного договору № б/н відповідачу були надані наступні кредитні картки: номер НОМЕР_1 , дата відкриття: 29.05.2020, термін дії - 11/23, тип - Універсальна.
Згідно з довідки за реєстр. № 0000004094301542 від 22.01.2025 про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки вбачається встановлення кредитного ліміту 29.05.2020 відповідачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 0,00 гривень, збільшення 12.02.2024 до 26000,00 гривень та 03.09.2024 зменшення до 0,00 гривень.
У матеріалах справи наявна виписка за договором № б/н за період 29.05.2020-22.01.2025 по картці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з якою баланс на кінець періоду становить мінус 32587,66 гривень.
Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в чинній станом на момент укладення договору редакції) виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц (провадження № 61-3689св21) від 25.05.2021 належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній станом на момент укладення договору) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
У п. п. 73, 74 постанови від 15.06.2023 у справі № 910/15023/21 Верховний Суд відзначає, що виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц). Отже, виписки з особових рахунків є документом, який суду необхідно оцінити відповідно до вимог процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору, позики або надання фінансової допомоги тощо.
Отже, належним доказом перерахування відповідачу позивачем коштів є відповідні розрахункові документи, банківські виписки або інші первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Суд вважає надану позивачем виписку належним та допустимим доказом отримання відповідачем від позивача коштів у кредит.
Позивачем наданий розрахунок заборгованості за кредитним договором № б/н від 29.05.2020 станом на 20.01.2025, згідно з яким загальна заборгованість за наданим кредитом становить 32587,66 гривень, з яких: 26163,38 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 6424,28 гривень - заборгованість за простроченими відсотками.
У матеріалах справі відсутні докази повернення відповідачем коштів, отриманих від позивача в межах поновлюваної кредитної лінії (ліміту). Отже, відповідач порушила виконання зобов'язання за кредитним договором.
Відповідач не скористалась своїм правом подати відзив на позовну заяву, надати докази на спростування тверджень, наведених у позовній заяві, подати контррозрахунок заборгованості. Докази оплати відповідачем заборгованості у матеріалах справи відсутні.
Досліджені під час розгляду справи докази є належними та допустимими, у своїй сукупності достатніми для висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До матеріалів справи долучено копію платіжної інструкції від 27.01.2025 про сплату позивачем судового збору у розмірі 2422,40 гривень. При відкритті провадження у справі суд встановив факт надходження та зарахування коштів до спеціального фонду Державного бюджету України. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2422,40 гривень.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 141, 259, 263-265, 275, 280-289 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, 610, 625, 626, 628, 629 ЦК України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) заборгованість за кредитним договором б/н від 29.05.2020 у розмірі 32587,66 гривень (тридцять дві тисячі п'ятсот вісімдесят сім гривень 66 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст заочного рішення суду складений 29.09.2025.
Суддя Юлія ЧОРНУХА